- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни
- •Тема 1: Сутність філософії та її роль у суспільстві
- •План лекції:
- •1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини.
- •2. Міфологія та релігія як історичні типи світогляду.
- •3. Наукова картина світу. Специфіка філософського освоєння світу.
- •4. Методи та функції філософії.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Тема 2.: Гносеологія (філософія пізнання)
- •1. Пізнання як предмет філософського аналізу.
- •2. Рівні та форми пізнання.
- •3. Проблема істини в філософії та науці.
- •4. Методологія наукового пізнання.
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусії та міркування
- •Теми рефератів
- •Тема 3: онтологія (філософія буття)
- •План лекції:
- •1. Онтологічна проблематика в філософії.
- •2. Діалектика основних форм буття.
- •3. Філософське поняття «світу».
- •4. Єдність матерії, руху, простору і часу.
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусії та міркування
- •Теми рефератів
- •Література:
- •Тема 4: філософія свідомості
- •План лекції:
- •1. Філософське розуміння феномену свідомості.
- •2. Проблема виникнення свідомості.
- •3. Властивості свідомості та її структура.
- •4. Самосвідомість людини.
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусій та міркування:
- •Теми рефератів:
- •Тема 5: антропологія (філософія людини)
- •План лекції:
- •1. Основні підходи до проблеми людини.
- •2. Суттєві властивості людини. Людська сутність та екзистенція.
- •3. Взаємовідношення біологічного, соціального і духовного в людині.
- •4. Співвідношення понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусії та міркування
- •Теми рефератів
- •Література:
- •Тема 6.: філософія цінностей (аксіологія)
- •План лекції:
- •1. Аксіологія як наука про цінності.
- •2. Типи і філософські концепції цінностей.
- •3. Класифікація та функції цінностей.
- •Тема 7: філософія культури
- •План лекції:
- •1. Філософське поняття культури. Теорії культури.
- •2. Структура культури.
- •3. Атрибутивні ознаки і властивості культури
- •4. Культура і цивілізація
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусій та міркування:
- •Теми рефератів
- •Література Основна література:
- •Тема 8: філософія історії
- •План лекції:
- •1. Поняття і предмет філософії історії
- •2. Основні концепції історіософії
- •3. Ідея кінця історії
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусії та міркування:
- •Теми рефератів:
- •Тема 9: філософія суспільства
- •1. Онтологія соціального
- •2. Суспільство як система: основні сфери та закони розвитку суспільного життя. Духовне життя соціуму
- •3. Соціальна структура суспільства
- •4. Теорії постіндустріального та інформаційного суспільства
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Основна література:
- •Тема 10: філософія права
- •План лекції:
- •1. Сутність права
- •2. Право і закон
- •3. Правова держава
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Література:
- •Тема 11: антична філософія
- •План лекції:
- •2. Досократичний період античної філософії.
- •3. Класичний період античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •4. Характерні риси елліністичної філософії.
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусії та роздумів
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Тема 12: філософія середньовіччя та епохи відродження
- •План лекції:
- •Загальна характеристика Середньовічного світогляду і філософії.
- •Особливості, етапи, представники східної та західної патристики.
- •Схоластика і містика. Проблема універсалій у Середньовічній філософії.
- •Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у Фоми Аквінського та пізній схоластиці.
- •Філософські ідеї Відродження.
- •Питання для самоперевірки:
- •Питання для дискусії та роздумів:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Тема 13: філософія нового часу і просвітництва
- •План лекції:
- •Загальна характеристика філософії Нового часу: школи, представники, ідеї.
- •2. Емпіризм як науковий та політико-правовий принцип.
- •3. Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики.
- •4. Філософсько-правові ідеї Просвітництва.
- •Питання для самоперевірки:
- •Питання для дискусії та міркування:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Тема 14: класична німецька філософія
- •План лекції:
- •1. Характерні особливості Німецької Класичної філософії.
- •2. Гносеологічні та етичні погляди і. Канта.
- •3. Діалектика суб’єкту й. Фіхте та натурфілософія ф. Шеллінга.
- •4. Діалектичний метод та система об`єктивного ідеалізму г. Гегеля.
- •5. Філософськй антропологізм л. Фейєрбаха.
- •Питання для самоперевірки:
- •Теми для дискусії та міркування:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Тема 15: сучасна західна філософія
- •План лекції:
- •1. Особливості, представники та течії некласичної філософії XX ст.
- •2. Ірраціоналістичні та сцієнтичні течії в некласичній філософії XIX ст.
- •3. Науково-натуралістична філософія XX ст.
- •4. Антропологічно-гуманістична філософія XX ст.
- •5. Сучасна постнекласична філософія
- •Питання для самоперевірки:
- •Питання для дискусії та міркування
- •Теми рефератів
- •Основна література:
- •Тема 16: українська філософія
- •План лекції:
- •1. Особливості української філософської парадигми від давніх часів до XVII ст.
- •3. Філософська концепція Григорія Сковороди
- •4. Філософія України XIX - початку XX ст.
- •Питання для самоперевірки:
- •Питання для дискусії та міркування
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Основна література з курсу:
- •Додаткова література з курсу:
Тема 7: філософія культури
Мета: вивчити культуру як предмет філософського осмислення; філософське поняття культури, її структуру та основні функції. Розглянути проблему взаємодії культури і природи. Проаналізувати механізм відтворення і розвитку культури в звичаях, нормах, традиціях. Розглянути проблематику взаємозв’язку культури та цивілізації.
Основні поняття: культура, цивілізація, культ, звичаї, криза культури, попкультура, контркультура, елітарна культура, антикультура, національна культура, духовна і матеріальна культура, інтелігентність, суспільний ідеал, криза культури.
План лекції:
Філософське поняття культури. Теорії культури.
Структура культури.
Атрибутивні ознаки і властивості культури.
Культура і цивілізація.
1. Філософське поняття культури. Теорії культури.
Широко вживаним поняття культури стає в епоху Просвітництва, коли культура тлумачиться і як штучне, породжене людською діяльністю перетворення природи, і як вищий прояв людського буття, пов'язаний передусім з людським духом. Саме від просвітників XVIII ст. йде протиставлення "культура - натура", тобто "культура - природа". Поняттям культури позначалися у той час всі досягнення духовної культури людей, передусім наукові знання, мистецтво, моральна досконалість і все те, що називали тоді освіченістю.
Наприкінці XIX - у XX ст. більшість видатних мислителів наголошують на людинотворчому характері культури. Вона розглядається як прояв особистісної самореалізації людини, вираження її суспільної цінності, творчості, як людський спосіб освоєння світу і життя в ньому, як людська діяльність та її результати, як саморозвиток людини через діяльність. Отже, оскільки культурою у людській діяльності є те, що відрізняє свідому доцільну діяльність людини від інстинктивної діяльності тварин, культуру у найзагальнішому розуміння можна визначити як загальну характеристику людського буття, як надбіологічне, надприродне явище, яке визначає міру людяного в людині, характеризує її розвиток як суспільної істоти.
До основних концепцій походження культури відносять: діяльнісну − культура як процес і результат людської діяльності; ціннісну − культура розуміється як система цінностей, їх надбання; теологічну, пов'язану з релігійним трактуванням походження культури; ігрову, адже гра є різновидом людської діяльності.
Спробуємо класифікувати ці визначення культури, адже філософія шукає шляхи до загального, всеохопного розуміння культури. Серед визначень культури досить чітко проглядаються три основних підходи.
Емпіричний, описовий підхід, згідно з яким культура є сукупністю, результатом всієї людської діяльності, тобто сумою всіх речей і цінностей, з яких складається цей результат. Однобічність цього підходу в тому, що культура тут уявляється у статичному вигляді - у вигляді певного "набору" речей та цінностей, застиглих продуктів людської життєдіяльності. Окрім того, розмежовуються матеріальна й духовна сфера культури, про що йтиметься далі.
Аксеологічний, тобто оцінний підхід, за якого "культурність" і "некультурність", отже, і рівень культурності, оцінюється порівнянням з певним еталоном. За такого підходу оцінки мають відносний і довільний характер: євроцентризм стає мірою культурності всіх останніх регіонів, не враховується те, що культура є пристосовництвом до конкретного середовища, як природного, так і соціального. Хоча цей підхід є теж обмеженим, він, які і будь-який підхід, не може бути відкинутим: досліднику доводиться порівнювати (адже все пізнається у порівнянні) й оцінювати.
Діяльнісний підхід розглядає культуру як специфічно людський спосіб діяльності, "позабіологічний" за своєю сутністю. Але культура є не самою діяльністю, а тим способом, яким здійснюється ця діяльність. Саме діяльнісний підхід до розуміння культури починає переважати у сучасній науковій літературі. Це пов'язане перш за все з тим, що він не відкидає два попередніх - описовий та оцінний, а включає в себе їх раціональний зміст.
Культура − це сукупність матеріальних, практичних духовних надбань суспільства, які відображають рівень його історичного розвитку, втілюються у повсякденній діяльності людини, знаходять відображення у її соціальних, моральних, естетичних та інших характеристиках.
У вужчому розумінні культура - це сфера духовного життя суспільства. Вона охоплює систему освіти, виховання, духовної творчості, включає в себе ті установи й організації, які забезпечують означені процеси: школи, вищі навчальні заклади, музеї, театри, бібліотеки, інші культурні заклади, а також творчі спілки тощо.
Нарешті, поняттям культура часто позначають рівень вихованості й освіченості людини, рівень оволодіння нею тією чи іншою сферою знань та діяльності. У цьому випадку фіксуються якості людини, спосіб її поведінки, ставлення до інших людей, до праці тощо. Адже основою культури є людяність, гуманізм; її гуманістичний характер реалізується через усебічний розвиток людини, виявлення її сутнісних сил і здібностей.
Таким чином, культура - це художні полотна й архітектурні споруди, наукові досягнення та освіта, результати матеріального виробництва і мораль, поетична творчість та вихованість людини. Це також спосіб і результат самоствердження людини у всіх сферах суспільного життя.
Усе ж те, що суперечить гуманізму, людяності віднести до культури неможливо. Такого роду явища, відносини, процеси, поведінку називають "антикультурою". Вона є проявом і результатом дегуманізації людських відносин, відходу чи навіть відмови від загальнолюдських цінностей, пріоритетів, втрати сутнісних моральних орієнтацій, що базуються на розумі, вірі, справжньому людинолюбстві. Відомо, що злодійству, брехливості, наркоманії, алкоголізму всі народи дають негативну оцінку, розглядають їх як антицінності, антикультуру.