Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте процес формування поняття «філософія права» в різ­них філософських концепціях.

2. Доведіть, що право — це лише однаковий для різних людей формалізований шлях до набуття прав на різні об’єкти, а не їхнє розда­вання порівну кожному.

3. Обґрунтуйте, чому лише вільні індивіди є носіями, суттю і сенсом права.

4. За яких умов закон є знаряддям реалізації права, а за яких він може суперечити праву?

5. Чим визначається загальнообов'язковість правового закону?

6. Які статті Конституції України закріплюють юридичнозначимі ас­пекти свободи людини як духовної особистості. Прокоментуйте їхній зміст.

7. Українські громадяни є суб'єктами чи об'єктами права? Проана­лізуйте сучасну ситуацію на конкретних прикладах.

8. Чи є сучасні громадяни України свідомими суб’єктами власних прав. Ваші аргументи: «за» і «проти».

Теми рефератів

1. Закон і право. Поняття правової держави.

2. Права людини і проблеми гуманізації суспільних відносин.

3. Правота свобода.

4. Гносеологія юридичного праворозуміння.

5. Права і свободи людини і громадянина.

6. Правова держава: історія ідей і сучасність.

7. Мораль і право.

.8. Конституційне праворозуміння; права людини, правовий закон, правова держава.

9. Філософія права в Україні.

Література:

Бердяев Н. А. Философия неравенства. − М., 1990.

Гегель. Философия права. − М., 1990.

Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради Українй"28 червня 1996 року. − К., 1996.

Нерсесянц В. С. История идей правовой государственности. − М., 1993.

Нерсесянц В. С. Право — математика свободы. − М., 1996.

Рябов С. Г. Політологічна теорія держави. − К., 1996.

Чичерин Б. Н. Философия права. − М„ 1990.

Тема 11: антична філософія

Мета: розкрити своєрідність античної філософії, як спроби побудувати раціоналістичну картину світу, в якій відбувся перехід від «міфу до логосу». Звернути увагу на основні риси, течії та представників античної філософії. Проаналізувати філософські ідеї Сократа, Платона та Аристотеля. Визначити особливості етичних вчень елліністичних мислителів.

Основні поняття: космос, хаос, першооснова, апейрон, космоцентризм, натурфілософія, софісти, першоелемент, майєвтика, ейдос, форма, Єдине, Благо, Логос, діалектика, епохе, атомізм, метафізика, кінізм, стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм.

План лекції:

1. Загальна характеристика Античного світогляду і філософії.

2. Досократичний період античної філософії.

3. Класичний період античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель).

4. Характерні риси елліністичної філософії.

1. Загальна характеристика Античного світогляду і філософії.

Антична філософія - це філософія давніх греків та давніх римлян. Вона існувала з VI ст. до н. е. до VI ст. н. е., близько 1 200 років. Саме звідси веде свій початок західна філософія, майже всі її наступні школи, ідеї та уявлення, категорія, проблеми.

Традиційно виділяють такі етапи античної філософії:

- ранню класику (натуралісти, досократики). Головні проблеми - «Фізис» та «Космос», їх будова;

- середню класику (Сократ та його школа; софісти). Головна проблема − сутність людини;

- високу класику (Платон, Арістотель та їхні школи). Головна проблема − синтез філософського знання, його проблем і методів тощо;

- еллінізм (Епікур, Піррон, стоїки, Сенека, Епіктет, Аврелій тощо). Головні проблеми − мораль та свобода людини, пізнання тощо. До них додаються питання структури космосу, долі космосу й людини, відносини Бога й людини (Плотін, Порфирій, Прокл, Філон Александрійський).

Антична філософія висунула низку фундаментальних ідей та проблем, які не втратили значення й сьогодні:

1. Проблеми буття, небуття матерії та її форм. Ідеї про принципову протилежність форми «матерії», про головні елементи, стихії космосу, про тотожність і протилежність буття та небуття; про структурність буття (атоми та пустота), плинність буття та його суперечність тощо. Головна проблема тут - як виник Космос? Яка його структура? (Фалес, Анаксімандр, Аннаксімен, Зенон, Демокріт).

2. Проблема людини, її пізнання, її стосунки з іншими людьми. У чому полягає сутність людської моралі, чи існують не залежні від обставин норми моралі? Що таке політика та держава відносно людини? Як співвідносяться раціональне та ірраціональне в людському пізнанні? Чи існує абсолютна істина та чи може вона бути осягнена людським розумом? На ці запитання давалися різні, часто протилежні відповіді (Сократ, софісти: Горгій, Гіппій, Антіфонг та інші, Піррон, Секст, Емпірік, Епікур, Посидоній тощо).

3. Проблема волі та свободи людини, досягнення щастя. Висувалися ідеї нікчемності людини перед силами природи та суспільними катаклізмами й одночасно могутності та сили її духу в прагненні до свободи, до благородного життя, до пізнання, у якому передусім і бачили щастя вільної людини (Сенека, Епіктет, Аврелій, Епікур, Тит Лукрецій Кар та ін.). Головна проблематика тут - гносеологічна та моральна.

4. Проблема стосунків людини і Бога, божественної волі, будування Богом Космосу. Висувались ідеї конструктивного космосу та буття, структури матерії, душі, суспільства як взаємопроникаючі та такі, що зумовлюють одна одну (Плотін, Філон Александрійський та інші).

Проблема синтезу чуттєвого та понадчуттєвого, ідея синтетичних формувань основних філософських проблем, побудова метафізичних систем, що визначають два світи − світ матерії та плинний, рухомий світ ідей. Проблема пошуку раціонального методу пізнання цих світів (Платон, Арістотель, їх послідовники). Зрозуміло, що тут перелічені не всі проблеми та ідеї, як і не всі філософи, що їх висували.