- •Муніципальне право як галузь права України
- •2. Історія муніципального права України
- •3. Джерела муніципального права України
- •4. Система муніципального права України
- •5. Муніципально-правові відносини
- •Тема 3. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування
- •Тема IV
- •Тема VIII
- •Глава 5 Закону визначає порядок формування, організації роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
- •2. Відділи та управління виконавчих комітетів місцевих рад
- •3. Статус службовців органів місцевого самоврядування
- •Розділ X
Муніципальне право як галузь права України
1. Поняття муніципального права України
Муніципальне право являє собою галузь права, норми якої регулюють суспільні відносини у сфері місцевого самоврядування та інші тісно пов'язані з ними суспільні відносини.
Муніципальне право належить до публічного права, бо стосується насамперед і головним чином самостійного інституту публічної влади — безпосередньої і представницької місцевої (локальної) влади (демократії).
Муніципальне право є комплексною галуззю публічного права, норми якої регулюють організацію і здійснення влади на місцевому рівні, тобто в межах адміністративно-територіальних одиниць.
Назва «муніципальне право України» є значною мірою умовною, запозиченою з інших національних правових систем. Аналогічну назву має ця галузь у Великій Британії, Іспанії, Російській Федерації, США та в ряді інших країн.
Предметом муніципального права є місцеве самоврядування — відносно самостійний вид суспільних відносин, пов'язаний з організацією і здійсненням місцевої влади, тобто публічної влади, влади народу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Місцеве самоврядування як предмет муніципального права є багатогранним явищем. За своєю суттю воно є одним з основних принципів конституційного ладу і складових його системи, формою народовладдя, властивою територіальним спільнотам суспільства — територіальним громадам.
Зміст місцевого самоврядування полягає насамперед і головним чином у самостійному вирішенні територіальними спільнотами питань місцевого значення.
За формою місцеве самоврядування — це волевиявлення територіальних громад, що здійснюється шляхом виборів, референдумів та в інших формах, або через утворювані ними органи.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ст. 140 Конституції України).
Муніципальне право тісно пов'язано з іншими галузями права, зокрема конституційним, адміністративним, фінансовим та іншими, норми яких в певних межах і формах регулюють відносини влади, народовладдя і частково входять до системи норм муніципального права.
Предмет муніципального права являє собою певну систему, основними складовими якої є:
відносини, пов'язані з організацією і проведенням виборів, референдумів та з іншими формами безпосереднього волевиявлення територіальних громад;
відносини, пов'язані з діяльністю представницьких органів місцевого самоврядування (рад) та депутатів місцевих рад;
відносини, пов'язані з діяльністю виконавчих органів місцевого самоврядування та муніципальних службовців;
відносини, пов'язані з діяльністю сільських, селищних, міських голів;
відносини, пов'язані з діяльністю органів самоорганізації населення;
відносини органів місцевого самоврядування з органами державної влади, з іншими органами місцевого самоврядування, з об'єднаннями громадян і з підприємствами, установами та організаціями;
фінансові, цивільні, земельні, соціальні, трудові, житлові та інші відносини.
Метод муніципального права є способом впливу на суспільні відносини, зокрема на відносини в системі місцевого самоврядування. Виділяють такі методи муніципального права: імперативний, диспозитивний, рекомендаційний та декларативний.
Пріоритетним є імперативний метод, оскільки норми муніциипального права регулюють насамперед відносини влади, народовладдя, які опосередковує собою місцеве самоврядування. Вплив, муніципального права на суспільні відносини у сфері місцевого самоврядування здійснюється шляхом застосування відповідних правових норм в ході безпосереднього волевиявлення (місцевих референдумів, виборів тощо), а також органами та посадовими особами місцевого самоврядування, в разі невиконання рішень місцевого самоврядування, настає відповідальність згідно з чинним законодавством.
Диспозитивний метод запозичений з галузей приватного права і є засобом впливу — переважно на відносини, суміжні з власне муніципальними (владними) відносинами. Як юридичні особи суб'єкти місцевого самоврядування укладають договори з іншими юридичними особами, а також з органами державної влади.
Поряд з цими методами набули поширення метод рекомендацій (порад) та декларацій (проголошення принципів тощо), яки характерні, зокрема, для міжнародно-правових актів (хартій, декларацій тощо) та статутів (хартій) територіальних громад.