15.Поняття потреби, види потреб. Економічні блага

Потреба-це стан незадоволення, з якого людина прагне вийти.

Існують різноманітні класифікації потреб, виходячи з відповідних критеріїв:

1.За суб’єктами: кінцеві потреби-безпосередні потреби людини як соціальної істоти, їх задоволен-нязабезпечує відтворення людини; проміжні потреби мають опосередковане відношення до люди-ни(виробничі потреби суб’єктів господарювання), задоволення яких забезпечує матер.або промислове відтво-рення;

2.За формою виникнення:первинні-фізіологічні потреби(сон, їжа), вони є вродженними;вторинні-потреби соц.характеру, що здобуті ході життєдіяль-ності;

3.За формою задоволення:індивідуальні-задовольняються самостійним чином (сон, їжа);колективні –задовольняються спільно певною групою людей (газо-,водопровід);суспільні-задовольняються спільно всім суспільством(нац.та внутр.безпека).

Згідно Маслоу виділяють 5 груп потреб, які задовольняються на думку вчено-го у послідовності зростання.

Потреби задовольняються за допомогою різноманітних благ. Розрізняють еко-номічні і природні блага.

Природні блага існують в природі вільно і в значній кількості.

Економічні блага виготовляються людиною шляхом прикладання праці і ви-користання економ.ре-сурсів(товари і послуги).

З економ.благами пов’язане фундаментальне припущення про обмеженісь або рідкісність ресурсів.

Розрізняють блага за характером корисності з позитивною та від’ємною кори-сністю.

За ступенем впиву динаміки доходу на обсяги споживання – нормальні, низь-коякісні блага.

За ступенем впливу ціни на обсяг споживання – звичайні та благо Гіфена.

16. Сукупна та гранична корисність. Перший закон Госсена.

Сукупна корисність - це загальне задоволення якого досягає людина при споживанні певної кількості благ, тому корисність може бути представлена, як функція від обсягів спожитих благ. U=f(x,y,z). U-корисність, x,y,z-обсяги споживання умовних благ. TU- загальна корисність, зростає по мірі споживання додаткових одиниць товарів, але з кожним разом все меншою мірою. Гранична корисність - MU - корисність кожної додатково спожитої одиниці блага.

Загальна корисність зростає до тих пір доки гранична корисність має позитивний характер. Сукупна корисність спадає у разі відємного значення граничної корисності. Спадний характер граничної корисності обумовлюється дією закону спадної граничної віддачі. Так кожна додаткова одиниця товару приносить менша корисність ніж попередня. Починаючи з певного моменту MU набуває відємного значення. MU= похідна(TU).

17.Криві байдужості(кб) та їх властивості.

На споживацький вибір впливають уподобання та переваги, що може бути графічно смодельовано за допомогою КБ.КБ – лінія, кожна точка якої відображає певну комбінацію споживання двох товарів за умов, що рівень задоволення потреб залиш-ся незмінним

Властивості КБ:1)від’ємний нахил, що відображає можливість взаємозамінності двох

товарів; 2) випуклі в сторону початку коор-т; 3) не перетинаються;4) КБ найбільш

віддалена від початку коор-т, відповідає більш високому рівню корисності. Зона

взаємозамінності або субституція – це певний відрізок кривої байдужості, на якому мо

жлива ефективна взаємозамінність. Х1-мінім. Можливий обсяг споживання даного товару, від якого не може відмовитися споживач при будб-якому пропонуванні іншого товару.У2-теж саме.Гранична норма заміни МRSxy=-y/x відображає кут нахилу к.б. Дана

в еличина змінюється і скорочується вздовж руху по к.б.зверху до низу, показує, від якої кількості товару необхідно відмовитися , щоб збільшитти обсяг споживання товару х на 1.Від’ємний знак показує , що нарощування споживання одного товару може відбутися тільки за умов скорочення споживання іншого.