66.Обмін та ефективність розподілу
Розподіл продуктів є ефективний, коли заданий обсяг продукції, який випускається за певний певний період часу, розподіляється між споживачами таким чином, що стає не-можливим погіршити становище 1 особи без завдання шкоди іншій.
Діаграма для розподілу продуктів Едварда.
Q
x
О1
Б
А
Qy
О
Розподіл доданого обсягу продукції між двома споживачами буде ефективним, коли від-повідатиме дотику кривих байдужості цих споживачів, оскільки у точках дотику кути на-хилу кривих байдужості однакові, то однакові також норми заміщення товарів х і у для двох споживачів А і Б.
MRSAxy=MRSБxy
Лінія АБ, що з’єднює всі можливі точки дотику кривих байдужості, які належать двом картам цих кривих, властивим для кожного окремого споживача, наз. Лінією кон-тактів. Вона показує всі можливі ефекти варіанту розподілу двох благ між двома спо-живачами. Коли і ресурси є продукція розподіляються таким чином, що неможливо пол-іпшити становище однієї особи без шкоди для іншої, досягається оптимальний за Парето розподіл ресурсів. Умова досягнення такого стану має вигляд: MRSxy=MRSxy=MRTxy
Для економ. системи існує множина точок ефективності, для яких витримується зазначена рівність. Ці точки утворюють криву споживацьких можливостей. Вона пока-зує, як корисність, що отримують споживачі змінюється при всіх можливих варіантах розподілу ресурсів та виробленої продукції.
U a
О Uб
Кожна точка кривої відповідає єфективному варіанту розподілу продукту та ресу-рсів, тобто рухаючись вздовж неї, неможливо поліпшити стан однієї особи не зашкоди-вши іншій. Слід зазначити, що тільки конкурентний ринок здатен забезпечувати ефекти-вний розподіл ресурсів та продукту в економ.системі. Всі інші моделі модифікують меха-нізм розподілу, що призводить до певного недовикористання ресурсів та завищення цін проти попиту рентного ринку.
68. Зовнішні ефекти та їх економічний зміст
Зовнішні ефекти – це система, коли частина витрат пов’язана з виробництвом або споживанням продукції впливає на тих, хто не є безпосереднім виробником або споживачем продукції. Негативні зовнішні ефекти мають місце,коли не всі витрати втілені в ціні, частину витрат виробник перекладає на третіх осіб, зменшуючи свої власні витрати. Існує декілька показників за допомогою яких здійснюється аналіз зовнішніх ефектів: 1.Сукупні зовнішні витрати, ті які перекладаються на третіх осіб і не відшкодовуються робітником 2. Сукупні індивідуальні витрати, під якими розуміються витрати, що безпосередньо відшкодовуються виробником. 3. Сукупні суспільні витрати- це сума витрат на виробництво блага та витрати пов'язані із негативним зовнішнім ефектом, що виникає.4.Граничні зовнішні витрати – зміна сукупних зовнішніх витрат, що припадає на одиницю зміни обсягів виробництва.5.Граничні суспільні витрати – це зміна сукупних суспільних витрат ,що припадає на одиницю зміни обсягів вир-ва.
Внаслідок наявності негативних зовнішніх ефектів суспільство несе певні втрати. З метою перебування негативних наслідків зовн.еф. уряд може застосувати прямі або адміністративні методи, тобто заборони або обмеження. Перспективним також є використання ринкових методів наприклад регулювання прав власності на ресурси та організація вільного обміну цими правами. Ринкові методи переводять додаткові суп. Витрати або вигоди зовнішніх ефектів у приватні внутрішні витрати чи вигоди окремої фірми, оптимізують розподіл ресурсів, сприяють здешевленню суп. вир-ва продукції, цей процес отримав назву інтерналізації або трансформації зовнішніх ефектів. Теоретичними методами інтерналізації негативних зовнішніх ефектів є податок та субсидія Пігу, зміст яких полягає у доведенні приватних граничних витрат до рівня суспільних. Не завжди інтерналізація зовн. еф потребує втручання держави, у випадках визначеності прав власності і можливості обміну цими правами, покращенню ситуації сприяють приватні рішення, тобто, ринок долає проблему зовнішніх ефектів на внутрішніх самоорганізаційних засадах, коли приватні сторони мають можливість досягти згоди і не несуть додаткових надмірних витрат з розподілу ресурсів, то вони здатні укласти взаємовигідну угоду і досягти ефективного результату. Це твердження отримало назву теореми Коуза. Важливе місце в подоланні зовнішніх ефектів займає регулювання діяльності перш за все монопольних структур, у відповідності до антимонопольного законодавства. Антимонопольні закони покликані сприяти становленню конкурентної ек. , шляхом заборони дій, які обмежують конкуренцію. Антимонопольне законодавство спрямоване на захист і посилення конкуренції в першу чергу в тих галузях, де має місце постійний ефект від масштабу вир-ва. Тобто, довгострокові граничні і середні витрати незмінні і рівні для будь-яких обсягів вир-ва. Позитивні зовнішні ефекти виникають тоді, коли діяльність одних економічних суб’єктів приносить вигоду деяким іншим, що не беруть участь у ринковій угоді.