
- •1.Виникнення та розвиток мікроекономіки
- •2.Обєкт і предмет ме
- •3.Методи ме.
- •5.Зміна обсягу попиту та пропозиції в цілому
- •6.Ринкова пропозиція, закон пропозиції, функція та фактори пропозиції
- •7.Зміна обсягу пропозиції та пропозиції в цілому.
- •8.Ринкова рівновага, надлишок та дефіцит.
- •9.Цінова еластичність попиту та фактори, які на неї впливають
- •Взаємозв'язок цінової еластичності і сукупного виторгу.
- •Фактори впливу на еластичність.
- •11. Еластичність попиту за доходом
- •12. Еластичність пропозиції
- •13.Кардиналістський підхід – кількісний підхід.
- •14.Ординалістська модель споживацького вибору.
- •15.Поняття потреби, види потреб. Економічні блага
- •16. Сукупна та гранична корисність. Перший закон Госсена.
- •17.Криві байдужості(кб) та їх властивості.
- •18.Крива бюджету(кб) ,властивості.
- •19.Рівновага споживача. Другий закон Госсена.
- •21. Ціна-споживання (ц-с)
- •22. Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена.
- •24. Виробництво і виробничача функціяя. Виробничийчий вибір у короткостроковому періоді.
- •25. Сукупний, середній, граничний продукт.
- •26.Ізокванта та її властивості
- •27.Ізокоста та її властивості
- •28.Рівновага виробника.
- •29.Ефект від масштаба вир-ва: сутність,види та графічне відображення.
- •30. Витрати фірми за способом формування
- •31.В залежності від тривалості періоду розрізняють витрати короткострокові та довгострокові
- •32.Сукупні середні та граничні витрати
- •33. Зв’язок між витратами і продуктивністю
- •34 Формування і максимізація прибутку в короткостроковому періоді.
- •35.Еластичність попиту
- •36. Класифікація і основні типи ринкових структур.
- •37. Ринкові умови функціонування конкурентної фірми
- •38. Максимізація прибутку конкурентної фірми.
- •39.Рівновага конкурентної фірми в короткостроковому періоді
- •40. Характеристика монопольного ринку. Види монополії.
- •41. Ринкові умови функціонування монополії.
- •42. Сутність та показники монопольної влади.
- •43. Цінова дискримінація: сутність, види та типи.
- •44. Принципи ціноутворення на монопольному ринку за методом витрати .
- •45. Рівновага монополії в короткостроковому періоді.
- •46. Рівновага монополії в довгостроковоу періоді
- •47. Стан ринку та особливості функціонування фірми в умовах олігополії
- •48. Теорія ігорн та її значення для прийняття рішень в умовах олігополійного ринку.
- •49. Модель ціноутворення Курно.
- •50. Модель ціноутворення „Ламана крива попиту”.
- •51. Модель „Лідерство в цінах”.
- •52. Характерні риси ринку монополістичної конкуренції
- •53.Рівновага фірми на ринку монополістичної конкуренції в короткостроковому періоді.
- •54.Рівновага фірми на ринку монополістичної конкуренції в довгостроковому періоді.
- •55.Мікроекономічний аналіз ринку факторів виробництва
- •57. Дія профспілок на ринку праці
- •58. Вибір між доходом і дозвіллям, доходом і працею, індивідуальна пропозиція праці.
- •59. Двостороння монополія на ринку праці
- •60.Ринок капіталу.
- •61.Роль вибору у часі у формуванні інвитицій та соживання
- •62. Ринок землі, ціна землі.
- •63. Абсолютна та диференційна рента.
- •Механізм утворення абсолютної ренти
- •Передумови і аналіз диференційної ренти.
- •64. Часткова рівновага (чр) , загальна рівновага (зр) ,ефект зворотнього звязку(езз)
- •66.Обмін та ефективність розподілу
- •68. Зовнішні ефекти та їх економічний зміст
- •69. Громадські блага та громадський вибір.
- •70. Економіч. Роль держави в ринковій економіці.
66.Обмін та ефективність розподілу
Розподіл продуктів є ефективний, коли заданий обсяг продукції, який випускається за певний певний період часу, розподіляється між споживачами таким чином, що стає не-можливим погіршити становище 1 особи без завдання шкоди іншій.
Діаграма для розподілу продуктів Едварда.
Q
x
О1
Б
А
Qy
О
Розподіл доданого обсягу продукції між двома споживачами буде ефективним, коли від-повідатиме дотику кривих байдужості цих споживачів, оскільки у точках дотику кути на-хилу кривих байдужості однакові, то однакові також норми заміщення товарів х і у для двох споживачів А і Б.
MRSAxy=MRSБxy
Лінія АБ, що з’єднює всі можливі точки дотику кривих байдужості, які належать двом картам цих кривих, властивим для кожного окремого споживача, наз. Лінією кон-тактів. Вона показує всі можливі ефекти варіанту розподілу двох благ між двома спо-живачами. Коли і ресурси є продукція розподіляються таким чином, що неможливо пол-іпшити становище однієї особи без шкоди для іншої, досягається оптимальний за Парето розподіл ресурсів. Умова досягнення такого стану має вигляд: MRSxy=MRSxy=MRTxy
Для економ. системи існує множина точок ефективності, для яких витримується зазначена рівність. Ці точки утворюють криву споживацьких можливостей. Вона пока-зує, як корисність, що отримують споживачі змінюється при всіх можливих варіантах розподілу ресурсів та виробленої продукції.
U a
О Uб
Кожна точка кривої відповідає єфективному варіанту розподілу продукту та ресу-рсів, тобто рухаючись вздовж неї, неможливо поліпшити стан однієї особи не зашкоди-вши іншій. Слід зазначити, що тільки конкурентний ринок здатен забезпечувати ефекти-вний розподіл ресурсів та продукту в економ.системі. Всі інші моделі модифікують меха-нізм розподілу, що призводить до певного недовикористання ресурсів та завищення цін проти попиту рентного ринку.
68. Зовнішні ефекти та їх економічний зміст
Зовнішні ефекти – це система, коли частина витрат пов’язана з виробництвом або споживанням продукції впливає на тих, хто не є безпосереднім виробником або споживачем продукції. Негативні зовнішні ефекти мають місце,коли не всі витрати втілені в ціні, частину витрат виробник перекладає на третіх осіб, зменшуючи свої власні витрати. Існує декілька показників за допомогою яких здійснюється аналіз зовнішніх ефектів: 1.Сукупні зовнішні витрати, ті які перекладаються на третіх осіб і не відшкодовуються робітником 2. Сукупні індивідуальні витрати, під якими розуміються витрати, що безпосередньо відшкодовуються виробником. 3. Сукупні суспільні витрати- це сума витрат на виробництво блага та витрати пов'язані із негативним зовнішнім ефектом, що виникає.4.Граничні зовнішні витрати – зміна сукупних зовнішніх витрат, що припадає на одиницю зміни обсягів виробництва.5.Граничні суспільні витрати – це зміна сукупних суспільних витрат ,що припадає на одиницю зміни обсягів вир-ва.
Внаслідок наявності негативних зовнішніх ефектів суспільство несе певні втрати. З метою перебування негативних наслідків зовн.еф. уряд може застосувати прямі або адміністративні методи, тобто заборони або обмеження. Перспективним також є використання ринкових методів наприклад регулювання прав власності на ресурси та організація вільного обміну цими правами. Ринкові методи переводять додаткові суп. Витрати або вигоди зовнішніх ефектів у приватні внутрішні витрати чи вигоди окремої фірми, оптимізують розподіл ресурсів, сприяють здешевленню суп. вир-ва продукції, цей процес отримав назву інтерналізації або трансформації зовнішніх ефектів. Теоретичними методами інтерналізації негативних зовнішніх ефектів є податок та субсидія Пігу, зміст яких полягає у доведенні приватних граничних витрат до рівня суспільних. Не завжди інтерналізація зовн. еф потребує втручання держави, у випадках визначеності прав власності і можливості обміну цими правами, покращенню ситуації сприяють приватні рішення, тобто, ринок долає проблему зовнішніх ефектів на внутрішніх самоорганізаційних засадах, коли приватні сторони мають можливість досягти згоди і не несуть додаткових надмірних витрат з розподілу ресурсів, то вони здатні укласти взаємовигідну угоду і досягти ефективного результату. Це твердження отримало назву теореми Коуза. Важливе місце в подоланні зовнішніх ефектів займає регулювання діяльності перш за все монопольних структур, у відповідності до антимонопольного законодавства. Антимонопольні закони покликані сприяти становленню конкурентної ек. , шляхом заборони дій, які обмежують конкуренцію. Антимонопольне законодавство спрямоване на захист і посилення конкуренції в першу чергу в тих галузях, де має місце постійний ефект від масштабу вир-ва. Тобто, довгострокові граничні і середні витрати незмінні і рівні для будь-яких обсягів вир-ва. Позитивні зовнішні ефекти виникають тоді, коли діяльність одних економічних суб’єктів приносить вигоду деяким іншим, що не беруть участь у ринковій угоді.