12. Оформлення, розгляд і затвердження проекту

Ключові поняття:

*проектна документація; * матеріали погодження та

*пояснювапьна записка; затвердження;

*графічні матеріали; * вимоги оформлення;

• державна експертиза

1. Особливості оформлення проекту внутрігосподарського землеустрою

Проектна документація із землеустрою складається із:

• пояснювальної записки;

• графічних матеріалів;

• матеріалів погоджування та затвердження.

Пояснювальна записка передбачає:

• завдання на виконання робіт;

• коротку природно-економічну характеристику об'єкту земле­устрою;

• пояснювальну записку із розрахунками таблиць обгрунтування проекту;

• розрахунок вартості запроектованих заходів із зазначенням термінів їх виконання;

• документи про розгляд проекту та його затвердження.

Враховуючи, що внутрігосподарський землеустрій передбачає

проведення підготовчих робіт, розробку проекту та винесення його в натуру, пояснювальна частина може складатися із трьох частин. Кожна частина буде мати пояснювальну записку та оформлений графічний матеріал. Пояснювальна записка містить:

• загальні відомості про господарство та характеристику його природних умов;

• характеристику існуючої організації території;

• відомості про перспективи розвитку господарства та його міжгосподарські зв’язки;

• вимоги до розміщення виробничих підрозділів, виробничих центрів, а також внутрігосподарських доріг й інших елементів інфраструктури;

• дані про організацію угідь і сівозмін, про влаштування тери­торії ріллі та кормових угідь, про способи проектування та перенесення проекту в натуру;

• план здійснення проекту;

• план природоохоронних заходів;

• техніко-економічні показники проекту.

Пояснювальну записку до проекту внутрішньогосподарського землеустрою складають за програмами, наявними в інструкціях. Звичайно в ній висвітлюють загальні відомості про господарство, його спеціалізацію й міжгосподарські зв'язки, про землекористування, сучасний стан сільськогосподарського виробництва й перспективи його розвитку. На початку в записці наводять основні показники проекту, що характеризують основний напрямок господарства, кількість виробничих підрозділів і населених пунктів, використання земель, сівозміни, структуру використання ріллі, урожайність сільськогосподарських культур і продуктивність кормових угідь, поголів'я худоби, його продуктивність, виробництво основної продукції і її вартість. До цих показників варто додати: кількісні і якісні територіальні характеристики запроектованих виробничих підрозділів, масивів і полів сівозмін, пасовищних і сінокісних ділянок; дані про дорожню забезпеченість, довжини внутрішньогосподарських доріг і їхню щільність; дані про захищеність території запроекто­ваними різними протиерозійними заходами та ін.

Основна частіша записки присвячується обгрунтуванню проект­них рішень щодо встановлення організаційно-господарської струк­тури, розміщення виробничих підрозділів, господарських центрів і внутрішньогосподарських доріг, організації угідь і проектування сівозмін, детального влаштування території сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін, ягідників і виноградників. При цьому характеризують методи обґрунтування (розрахунково-варіантний, економіко-матема- тичний га ін.), наводять відповідні розрахунки. У записці повинно бути обгрунтування природоохоронних заходів, відображатися соціальні аспекти, розрахунки по укрупнених нормативах витрат на здійснення запроектованих заходів. На закінчення в записці показують очікувану економічну ефективність проекту в цілому й приводять план його здійснення. Названі матеріали характеризують, якою мірою проектом передбачається поліпшення організаційно-територіальних умов для подальшого розвитку сільськогосподарського господарства. Це й повинно бути основним висновком у пояснювальній записці.

Текстова документація для видачі замовникові включає:

• завдання на проектування;

• пояснювальну записку, агроекономічне обгрунтування проекту;

• відомості площ земельних угідь за проектом (експлікації земель по угіддях, зрошуваних і осушених земель по полях і ділянках, земель стороннього користування, характеристики якості сільсько­господарських угідь та ін.), при цьому по полях сівозмін наводять показники по ґрунтових різновидах, оцінних групах або класах ґрунтів, їхньому механічному складу, ухилах в градусах та ін;

• матеріали розгляду й затвердження проекту.

Графічна частина проекту передбачає:

• план землекористування у заданому масштабі;

• картограма крутості схилів;

• картограма агровиробничих груп ґрунтів;

• картограма екологічної придатності ґрунтів;

• проектний план;

• розмічувальне креслення з перенесення проекту в натуру.

Креслення супроводжуються експлікаціями земель, ситуаційим

планом, розою вітрів, умовними позначеннями, описом меж.

Оформлення проектних документів повинно відповідати вимо­гам державних стандартів і вказівок. Графічні матеріали оформляють на аркушах строго певних форматів, використовуючи умовні знаки, прийняті в землевпорядному кресленні, а також установлені діючими інструктивно-методичними документами, стандартами й еталонами. Кожний елемент території повинен бути зображений в штриховому умовному знаку, у прийнятому шрифті для написів. Поруч дається розшифровка умовних позначень. У результаті правильного оформ­лення проект читається без труднощів.

На кресленні землевпорядного обстеження зафарбовують вгіддя, штриховими умовними знаками, прийнятими шрифтами й кольорами показують існуючий земельний устрій і намічувані зміни в розміщенні виробничих підрозділів, у використанні земель і сільськогосподарських угідь (освоєння земель, трансформація й поліпшення сільськогосподарських угідь).

На кресленні розміщення посівів (попередників) різними кольорами й штрихуванням показують місце розташування, площі сільськогосподарських культур.

Ґрунтову карту використовують у процесі проектування в оригіналі. Для проекту готовлять її полегшену копію у кольорі, на якій наносять границі полів сівозмін і інших господарських ділянок. Її використовують надалі для визначення балів бонітету й економічної оцінки ріллі полів сівозміни (робочих ділянок і господарських ділянок на інших угіддях).

На робоче креслення для перенесення проекту в натуру наносять лише ті дані, які необхідні для постановки граничних знаків, прокладання границь полів і інших господарських ділянок, лісосмуг, польових доріг.

2. Розгляд і затвердження проекту внутрігосподарського

землеустрою

Завершальною стадією процесу землеустрою є розгляд і затвер­дження землевпорядної документації з метою її легалізації. Враховуючи важливість землевпорядної документації для регулювання земельних відносин, у ЗК України визначається процедура її розгляду і затвердження.

Погодження і затвердження документації із землеустрою прово­диться у порядку, встановленому Земельним кодексом України, Законом України “Про землеустрій”.

Так, ст. 186 ЗКУ пункту г) передбачає: проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами.

На стадії розгляду і прийняття рішення про затвердження окремі види землевпорядної документації підлягають державній експертизі. Згідно з п. З ст. 186 ЗК України така експертиза здійснюється органами земельних ресурсів відповідно до закону. В Україні поки що не прийнято спеціального закону про державну землевпорядну експертизу. Тому державна експертиза землевпорядної документації здійснюється згідно з Положенням про здійснення державної землевпорядної експертизи.

Державна землевпорядна експертиза проводиться визначеними підрозділами або уповноваженими на те фахівцями Держкомзему України, Держкомзему АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів із залученням, за необхідності, вчених та фахівців інших державних органів, наукових та проектних установ.

Державна землевпорядна експертиза здійснюється шляхом розгляду проектної документації: безпосередньо фахівцями органів земельних ресурсів; експертними комісіями, спеціально створеними із спеціалістів Держкомзему України та інших міністерств і відомств для розгляду особливо складних і важливих об'єктів; проектними, науково- дослідними та іншими організаціями і фахівцями відповідного профілю з оплатою за договорами. До проведення державної землевпорядної експертизи не можуть залучатися проектні, науково- дослідні та інші організації (розробники), фахівці яких брали участь у розробці проектно-технічної документації.

Положення закріплює строки державної землевпорядної експертизи при її проведенні: для Держкомзему України - до ЗО днів, для Держкомзему АР Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів - до 20 днів. При залученні до проведення експертизи фахівців проектних, науково-дослідних та інших організацій строки визначаються договором. Державна землевпорядна експертиза проектної документації проводиться за кошти замовника. Існують три варіанти висновків державної земле­впорядної експертизи.

Перший - проектна документація, розроблена згідно з вимогами земельного законодавства і чинних нормативно-технічних документів, оцінюється позитивно (погоджується). За необхідності погодження може доповнюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання деяких питань, внесення коректив тощо, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Другий - проектна документація, яка не повною мірою відповідає вимогам земельного законодавства і чинних нормативно- технічних документів, повертається на доопрацювання. При цьому зазначаються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до проектної документації.

Третій - якщо проектна документація не відповідає вимогам земельного законодавства і є неприйнятною щодо раціонального використання і охорони земель, вона оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка має бути всебічно обгрунтована положеннями відповідних законодавчих та нормативно-технічних документів. Висновки набувають правового статусу державної землевпорядної експертизи після затвердження їх відповідно керівництвом Держкомзему України, Держкомзему АР Крим, облас­них, Київського і Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів. Висновки державної землевпорядної експертизи зберігають свою силу протягом періоду дії документації, після чого, якщо передбачені проектні рішення не реалізовані, вона підлягає повторній державній землевпорядній експертизі (за необхідності - після відповідного коригування).

Подумайте над запитаннями самостійно

1. Від чого залежать розг ляд і затвердження проекту?

2. Які фактори впливають на склад проектної документації?

З.Чому потрібно проводити контроль під час внутрі­господарського землеустрою?