8. Від чого залежить організація угідь та сівозмін?

9. Які фактори впливають на розміщення угідь та сівозмін?

10. Чому ґрунти впливають на організацію угідь та сівозмін?

    1. Впорядкування території сівозмін

Ключові поняття:

*зміст впорядкування території *вимоги до проектування польові а сівозмі; шляхів;

• елементи впорядкування * вимоги до проектування лісосмуг; території сівозмін * вимоги до проектування польовт

• вимоги до проектування полів; станів і водних джерел

5. Зміст і завдання впорядкування території сівозмін, їх

Основним завданням впорядкування території сівозмін є ство­рення на всій сівозмінній ділянці необхідних просторових умов для впровадження передової науково обґрунтованої системи землеробства і чергування сільськогосподарських культур у просторі та часі, які за умови високих економічних показників забезпечували б розширене відтворення родючості ґрунтів, раціональне використання всіх сільськогосподарських угідь, підвищення їх продуктивності, ріст урожайності при дотриманні природоохоронних технологій і формували б екологічно стійкий агроландшафт у комплексі з іншими запроектованими заходами. Визначення кількості, типів, видів і площ сівозмін та обґрунтування проекту впорядкування їх території здійснюється залежно від характеру рельєфу, ґрунтового покриву, ступеня еродованості земель, складу культур у кожній сівозміні, розміщення населених пунктів і виробничих центрів, гідрографічної сітки, напрямку пануючих ерозійно небезпечних вітрів тощо.

Внаслідок урахування цих вимог визначається послідовність вирішення окремих питань внутрішнього впорядкування території кожної сівозміни. А це досягається шляхом правильного і узгодженого розміщення кількості полів, їх меж, захисних лісових насаджень (полезахисних або водорегулювальних), польових шляхів, гідро­технічних протиерозійних споруд, меліоративних канав, зрошуваних систем тощо.

6. Вимоги до проектування полів

Поїш сівозміни - це більш або менш рівновеликі частини сівозмінного масиву, призначені для посіву й вирощування на них сільськогосподарських культур, а також для виконання різних виробничих процесів з обробки ґрунтів, посіву, догляду за посівами та збору врожаїв.

Поля сівозмін за умовами ґрунтів, рельєфу та зволоження повинні бути однорідними і придатними для вирощування та отри­мання високих урожаїв культур, а за конфігурацією зручні для агро­технічно правильного виконання механізованих робіт. Для забезпе­чення цих вимог вирішуються питання розміщення полів:

• встановлення розмірів сторін і форми полів;

• розміщення полів відносно рельєфу місцевості;

• розміщення полів відносно ґрунтів;

• рівновеликість полів відносно площ;

• розміщення полів з врахуванням існуючої організації території (населених пунктів, господарських центрів, доріг, лісосмуг, попе­редників та інше);

• розміщення полів відносно вимог до розміщення інших елементів організації території.

З цією метою кожне поле сівозміни, як правило, повинно складатися із одного суцільного масиву, за винятком місцевості з дрібною контурністю, де поля проектують набором окремих контурів орних земель.

Поля сівозмін і робочих ділянок проектують правильної конфігурації у формі прямокутника, із співвідношенням сторін 1:2 та 1:3, або близьких до них за формою прямокутних трапецій та інших фігур із паралельними довгими сторонами (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Приклади проектування полів:

1,2- недостатньо зручні за формою; 3,4 — більш зручні за формою у вигляді прямокутних трапецій і трапецій

Оцінку конфігурації полів проводять за допомогою довжини гону. Неправильна конфігурація полів зумовлює збільшення холостих переїздів, терміни обробітку грунту, догляду за культурами, збору врожаю, витрат пального тощо. Визначення умовної довжини і ширини полів здійснюється за такою методикою. У кожному полі і робочій ділянці визначають передусім основний напрямок обробітку грунту, а згодом за ним умовно поділяють поле на фігури правильної форми (прямокутник, трапеція, трикутник).

Для полів і робочих ділянок, які запроектовані у формі трапеції, умовна довжина поля визначається за формулою:

Іо-Р/Во, [3.7.1]

де Іо - умовна довжина гону;

Р - площа поля, м²;

Во - розрахункова умовна ширина, м.

Розрахункова умовна ширина визначається за формулою:

Во =(е+т+ЗИ)/5, [3.7.2]

де е, т — бічні сторони трапеції, м;

/г - висота трапеції, м.

Для полів сівозмін і робочих ділянок у формі трикутника умовну ширину (В,,) робочого гону визначають за формулою:

Во =(е+т+И)/3, [3.7.3]

де е, т- бічні сторони трикутника, м;

И - висота трапеції, м.

Рис. 3.8

На рельєфній території поля довгою стороною проектують контурно вздовж горизонталей, тобто впоперек схилу, з метою затримання поверхневого змиву ґрунту. Для оцінки розміщення полів відносно полів використовують показники середнього ухилу місцевості та робочого ухилу.

Середній ухил місцевості визначається за формулою:

(= (100 х с х И)/Р, [3.7.4]

де с — довжина всіх горизонталей в, м;

И - висота перетину рельєфу, м;

Р - площа поля, м2.

Робочий ухил визначається за формулою:

/'= (100 х п х а х И)/Р, [3.7.5]

де п — число горизонталей між паралельними лініями палетки; її - висота перетину рельєфу, м;

Р - площа поля, м²;

а - відстань між паралельними лініями палетки, м (відповідно масштабу плану).