IV. Класифікація за хімічною будовою

1. Вуглеводні антибіотики: стрептоміцин, канаміцин, тобраміцин, гентаміцин, сизоміцин, лінкоміцин.

2. Макроциклічні лактони (лактами): – еритроміцин, ністатин, амфотерицин В, рифаміцини.

3. Хінони та хіноноподібні сполуки: тетрациклін.

4. Амінокислоти, пептиди та пептоліди: пеніциліни, цефалоспорини, сульбактам, поліміксин.

5. Азотовмісні гетероциклічні сполуки: пуроміцин.

6. Кисеньвмісні гетероциклічні антибіотики: пеніцилова кислота, цитринін.

7. Аліциклічні антибіотики: фузидієва кислота.

8. Ароматичні антибіотики: хлорамфенікол, новобіоцин.

9. Аліфатичні антибіотики: фосфономіцин, варіотин.

10. Холестериноподібні антибіотики: скваламін.

11. Змішані антибіотики з невідомою будовою молекули.

Пошук нових антибіотиків

Незважаючи на величезну кількість описаних антибіотиків в даний час ведеться їх активний пошук.

Це обумовлено рядом причин:

1. Багато антибіотичних речовин або продуктів їх модифікації – незамінні лікувальні препарати, що широко застосовуються при інфекційних захворюваннях, які раніше вважалися невиліковними або супроводжувалися високим летальним результатом. До їхнього числа варто віднести деякі форми туберкульозу, чуму, холеру азіатську, черевний тиф, бруцельоз, пневмонію, різні септичні процеси. Серед інших лікарських препаратів, що застосовуються в медичній практиці, антибіотики складають більше 30 %.

2. В останні роки помітно змінилася етіологічна структура інфекційних захворювань. Зросла кількість видів бактерій, що викликають інфекційні захворювання, і в даний час досягає близько 3000 найменувань. Разом з тим широке розповсюдження отримали інфекції, що викликаються грамнегативними паличкоподібними бактеріями, відтіснивши стафілококові захворювання. Однак добре відомо, що грамнегативні бактерії більшою мірою стійкі до антибіотиків, ніж грампозитивні форми, і число антибіотиків, активних щодо грамнегативних мікроорганізмів, нижче, ніж у відношенні грампозитивних. У зв'язку з цим потрібне збільшення числа нових антибіотиків поряд зі зростанням випуску відомих препаратів.

3. Антибіотики – речовини, необхідні у сільському господарстві, перш за все як лікувальні препарати у тваринництві, птахівництві, бджільництві та рослинництві, а окремі антибіотичні речовини – і як стимулятори росту тварин.

4. При широкому застосуванні антибіотиків як лікувальних препаратів відбувається швидке накопичення форм мікроорганізмів, резистентних до цих сполук. Проблема резистентності мікроорганізмів ставить завдання заміни одних антибіотиків іншими, тобто пошуку нових, більш ефективних антибіотичних речовин.

5. Деякі антибіотики з успіхом застосовуються в харчовій та консервній промисловості як консерванти продуктів, що швидко псуються (свіжої риби, м'яса, сиру, різних овочів).

6. В результаті хімічної модифікації природних антибіотиків отримано десятки тисяч напівсинтетичних препаратів, багато з яких представляють великий практичний інтерес. Це також стимулює пошук нових антибіотиків з іншою хімічною структурою.

7. Антибіотики як специфічні інгібітори певних реакцій широко застосовуються у наукових дослідженнях як речовини, що використовуються при вивченні окремих ланок метаболізму організмів, розшифрування тонких молекулярних механізмів біосинтезу білка, механізму функціонування мембран та інших біохімічних перетворень. Деякі антибіотики використовують як інгібітори ферментів, що інактивують практично цінні антибіотичні препарати, а також як антибіотики-імуномодулятори.

8. Вивчення шляхів утворення антибіотиків сприяє глибокому проникненню в механізм синтетичної діяльності продуцентів цих біологічно активних сполук, розкриттю основних етапів їх метаболізму.

ОТРИМАННЯ НОВИХ АНТИБІОТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗВОДИТЬСЯ ДО РЯДУ ЕТАПІВ