
- •Історія відкриття і створення антибіотиків
- •Поняття про антибіотики
- •Антагонізм у світі мікроорганізмів
- •Класифікація антибіотиків
- •I. Класифікація антибіотиків за походженням
- •II. Класифікація антибіотиків за механізмом біологічної дії
- •III. Класифікація антибіотиків за спектром біологічної дії
- •1. Протибактерійні антибіотики вузького спектру дії, активні переважно щодо грампозитивних організмів.
- •2. Протибактерійні антибіотики широкого спектру дії.
- •IV. Класифікація за хімічною будовою
- •Пошук нових антибіотиків
- •Етапи одержання антибіотиків
- •Виділення продуцентів антибіотиків. Загальні принципи
- •Визначення антибіотичної активності мікроорганізмів
- •Визначення антивірусної дії антибіотиків
- •Дифузійні методи
- •Турбідіметричні методи
- •Методи виділення і очищення антибіотиків
- •Антимікробний спектр і токсичність
- •Лікувальні властивості антибіотиків
- •Антибіотична продуктивність організму
- •Двофазний характер розвитку продуцентів антибіотиків
- •Шляхи підвищення антибіотичної продуктивності мікроорганізмів
- •Вивчення умов культивування і збереження штамів продуцентів антибіотиків в активному стані
- •Спрямований біосинтез антибіотиків
- •3. Отримання з вихідного штаму продуцента мутантів, які синтезують різні модифікації вихідного антибіотика.
- •Характер і механізм дії антибіотиків
- •Основні механізми біологічної дії антибіотиків
- •Антибіотики, що пригнічують синтез клітинної стінки
- •Механізми антибіотикорезистентності. Загальні закономірності
- •Стислий огляд сучасних антиінфекційних препаратів
- •Бета-лактамні антибіотики
- •Механізм дії
- •Напівсинтетичні пеніциліни
- •Антистафілококові пеніциліни
- •Карбоксипеніциліни
- •Комбінація двох пеніцилінів
- •Цефалоспорини
- •Цефалоспорини II покоління
- •Цефуроксим
- •Цефуроксим аксетил
- •Цефаклор
- •Цефалоспорини III покоління
- •Пероральні цефалоспорини III покоління
- •Цефалоспорини IV покоління
- •Механізм дії
- •Аміноглікозиди
- •Хінолони / фторхінолони
- •Хінолони I покоління
- •Фторхінолони
- •Хінолони II покоління
- •Хінолони III покоління
- •Хінолони IV покоління
- •Тетрацикліни
- •Макроліди
- •Лінкосаміди
- •Поліміксини
- •Глікопептиди
- •Оксазолідінони
- •Антибактеріальні препарати різних груп
- •Механізм дії
- •Сульфаніламіди
- •Похідні нітроімідазолу
- •Механізм дії
- •Похідні нітрофурану
- •Похідні 8-оксихіноліну
- •Протитуберкульозні препарати
- •Комбіновані препарати
- •Протигрибкові препарати
- •Імідазоли
- •Триазоли
- •Препарати різних хімічних груп
- •Антисептики
- •Противірусні препарати
- •Протигерпетичні препарати
- •Інтерферони
- •Рекомбінантні інтерферони
- •Антиретровірусні хіміопрепарати
- •Загальні показання до застосування арвп
- •Протипаразитарні препарати
- •Протипротозойні препарати
- •Терпенлактони
Триазоли
Флуконазол
Дифлюкан
Сучасний протигрибковий препарат, який має менший спектр активності в порівнянні з амфотерицином В і кетоконазолом, але відрізняється набагато кращою переносимістю. В рівній мірі ефективний при прийомі всередину і внутрішньовенному введенні.
Спектр активності
Найбільш активний проти трьох різновидів кандид (C. albicans, C. pаrapsilosis, C. tropicalis), криптококка і кокцидіоїда, меншою мірою – проти дерматофітів, паракокцидіоїда, бластоміцетів, гістоплазм, споротрікса. Резистентність до флуконазолу часто відзначається у C. glabrata і C. krusei.
Показання Системний кандидоз (менінгіт, перитоніт, сепсис, пневмонія иощо), викликаний C. albicans, C. pаrapsilosis, C. tropicalis. Кандидозний вульвовагініт. Кандидозний цистит. Місцевий кандидоз (стравоходу, шкіри, слизової рота і глотки). Криптококовий менінгіт у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. Дерматофітози.
Ітраконазол
Орунгал
Сучасний протигрибковий препарат з дещо відмінним від флуконазолу спектром активності. Принципове значення має активність ітраконазолу щодо аспергілу.
Спектр активності
Аспергіл, бластоміцети, гістоплазми, кандиди (найбільш чутливі C. albicans, найменш – C. glabrata і C. krusei), криптококк, кокцидіоїд, паракокцидіоїд, псевдоаллешерія, споротрікс, дерматофіти, M. furfur.
Показання Важкі системні та місцеві мікози: аспергільоз (легеневий і позалегеневий, особливо при резистентності або поганій переносимості амфотерицину В). Споротрихоз (препарат вибору). Бластомікоз. Гістоплазмоз. Кандидоз (крім викликаного С. glabrata і C. krusei). Криптококоз (але не криптококовий менінгіт!). Кокцидіоїдомікоз. Паракокцидіоїдомікоз. Різнокольоровий лишай. Дерматофітози (включаючи важкі ураження кистей, стоп). Оніхомікози.
Попередження Ітраконазол не можна застосовувати при церебральних мікозах, оскільки він не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
АЛЛІЛАМІНИ
Дана група включає два препарати – тербінафін, який застосовується всередину і місцево, і нафтифін – для місцевого застосування. Незважаючи на досить широкий спектр активності, алліламіни, виходячи з фармакокінетичних властивостей, використовуються тільки при поверхневих мікозах, головним чином при дерматофітозах.
Механізм дії
Алліламіни мають переважно фунгіцидну дію, пов'язану з порушенням синтезу ергостеролу. На відміну від азолів, алліламіни блокують більш ранні стадії біосинтезу, інгібуючи фермент скваленепоксидазу.
Прослушать
Mekhanizm diï Allilaminy mayutʹ perevazhno funhitsydnoyu diyeyu, pov'yazanykh z porushennyam syntezu erhosterolu. Na vidminu vid azoliv allilaminy blokuyutʹ bilʹsh ranni stadiï biosyntezu, inhibuyuchy ferment skvalenepoksydazy.
Словарь - Открыть словарную статью
Тербінафін
Ламізил
Сучасний протигрибковий препарат, який в основному застосовується для лікування дерматофітозів і оніхомікозів.
Спектр активності
Гриби: дерматофіти (Epidermophyton spp., Trichophyton spp., Microsporum spp.),
кандиди, M. furfur, бластоміцети, гістоплазми, споротрікс.
Бактерії: S. aureus, E. faecalis, P. aeruginosa, P. acnes і деякі інші, проте клінічне значення цієї активності невідомо.
Показання Дерматофітози – ураження стоп, кистей, пахових областей, волосистої частини голови. Оніхомікози. Різнобарвний лишай (місцево).