
- •Історія відкриття і створення антибіотиків
- •Поняття про антибіотики
- •Антагонізм у світі мікроорганізмів
- •Класифікація антибіотиків
- •I. Класифікація антибіотиків за походженням
- •II. Класифікація антибіотиків за механізмом біологічної дії
- •III. Класифікація антибіотиків за спектром біологічної дії
- •1. Протибактерійні антибіотики вузького спектру дії, активні переважно щодо грампозитивних організмів.
- •2. Протибактерійні антибіотики широкого спектру дії.
- •IV. Класифікація за хімічною будовою
- •Пошук нових антибіотиків
- •Етапи одержання антибіотиків
- •Виділення продуцентів антибіотиків. Загальні принципи
- •Визначення антибіотичної активності мікроорганізмів
- •Визначення антивірусної дії антибіотиків
- •Дифузійні методи
- •Турбідіметричні методи
- •Методи виділення і очищення антибіотиків
- •Антимікробний спектр і токсичність
- •Лікувальні властивості антибіотиків
- •Антибіотична продуктивність організму
- •Двофазний характер розвитку продуцентів антибіотиків
- •Шляхи підвищення антибіотичної продуктивності мікроорганізмів
- •Вивчення умов культивування і збереження штамів продуцентів антибіотиків в активному стані
- •Спрямований біосинтез антибіотиків
- •3. Отримання з вихідного штаму продуцента мутантів, які синтезують різні модифікації вихідного антибіотика.
- •Характер і механізм дії антибіотиків
- •Основні механізми біологічної дії антибіотиків
- •Антибіотики, що пригнічують синтез клітинної стінки
- •Механізми антибіотикорезистентності. Загальні закономірності
- •Стислий огляд сучасних антиінфекційних препаратів
- •Бета-лактамні антибіотики
- •Механізм дії
- •Напівсинтетичні пеніциліни
- •Антистафілококові пеніциліни
- •Карбоксипеніциліни
- •Комбінація двох пеніцилінів
- •Цефалоспорини
- •Цефалоспорини II покоління
- •Цефуроксим
- •Цефуроксим аксетил
- •Цефаклор
- •Цефалоспорини III покоління
- •Пероральні цефалоспорини III покоління
- •Цефалоспорини IV покоління
- •Механізм дії
- •Аміноглікозиди
- •Хінолони / фторхінолони
- •Хінолони I покоління
- •Фторхінолони
- •Хінолони II покоління
- •Хінолони III покоління
- •Хінолони IV покоління
- •Тетрацикліни
- •Макроліди
- •Лінкосаміди
- •Поліміксини
- •Глікопептиди
- •Оксазолідінони
- •Антибактеріальні препарати різних груп
- •Механізм дії
- •Сульфаніламіди
- •Похідні нітроімідазолу
- •Механізм дії
- •Похідні нітрофурану
- •Похідні 8-оксихіноліну
- •Протитуберкульозні препарати
- •Комбіновані препарати
- •Протигрибкові препарати
- •Імідазоли
- •Триазоли
- •Препарати різних хімічних груп
- •Антисептики
- •Противірусні препарати
- •Протигерпетичні препарати
- •Інтерферони
- •Рекомбінантні інтерферони
- •Антиретровірусні хіміопрепарати
- •Загальні показання до застосування арвп
- •Протипаразитарні препарати
- •Протипротозойні препарати
- •Терпенлактони
Комбіновані препарати
На основі протитуберкульозних засобів I ряду – ізоніазиду, рифампіцину, піразинаміду, етмбутолу – створено ряд комбінованих таблетованих препаратів, таких як рифінаг, рифатер, рифакомб, майрин, майрин П, фтизоетам, фтизопірам (табл. 10). Головна мета розробки і застосування цих препаратіви – скорочення добового числа таблеток, що приймаються пацієнтом, і забезпечення на цій основі більш високої комплаентності.
Дози компонентів, включених у комбіновані препарати, відповідають їх добовим дозам, рекомендованим ВООЗ.
Таблиця 10
Комбіновані протитуберкульозні препарати
Число компонентів |
Торгова назва |
Компоненти |
2-компонентні |
Ріфінаг |
рифампіцин 0,15 г + ізоніазид 0,1 г рифампіцин 0,3 г + ізоніазид 0,15 г |
|
Фтизоетам |
ізоніазид 0,15 г + етамбутол 0,4 |
|
Фтизопірам |
ізоніазид 0,15 г + піразинамід 0,5 г |
3-компонентні |
Рифакомб |
рифампіцин 0,15 г + ізоніазид 0,1 г + піридоксин 0,1 г |
|
Рифатер |
рифампіцин 0,15 г + ізоніазид + піразинамід 0,05 0,3 г |
|
Майрин |
рифампіцин 0,15 г + ізоніазид 0,075 г + етамбутол 0,3 г |
4-компонентні |
Майрин П |
рифампіцин 0,12 г + ізоніазид 0,06 г + етамбутол 0,225 г + піразинамід 0,3 г |
ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ ПРЕПАРАТИ II РЯДУ
Етіонамід
Регініцид, етидій
Синтетичний препарат, що має деяку структурну подібність з ізоніазидом, але при цьому зберігає активність проти ізоніазидорезистентних M. tuberculosis. Виявляє переважно бактеріостатичний ефект щодо мікобактерій, що розмножуються, які локалізуються як позаклітинно, так і внутрішньоклітинно. Може посилювати фагоцитарну активність у осередку специфічного запалення.
Спектр активності
M. tuberculosis, деякі атипові мікобактерії (M. kansasii, M. avium), M. leprae.
Механізм дії
Має бактеріостатичну дію, механізм якої не з'ясований. Досить активний, особливо в кислому середовищі, відносно мікобактерій туберкульозу, розташованих поза- і внутрішньоклітинно, які швидко і повільно розмножуються. Підсилюють фагоцитоз в осередку специфічного запалення, гальмують розвиток стійкості до інших ПТП і проявляють синергізм по відношенню до них.
Показання Туберкульоз легень – як резервний компонент комбінованої хіміотерапії, при полірезистентності мікобактерій або поганій переносимості інших препаратів. Лепра – у поєднанні з рифампіцином та іншими протилепрозними препаратами (дапсон, клофазимін).
Протіонамід
Проніцид
За всіма параметрами (включаючи режим дозування) практично аналогічний етіонаміду. Трохи краще переноситься.
У M. tuberculosis відзначається перехресна резистентність до обох препаратів.
Циклосерин
Природний антибіотик, що застосовується з 50-х років. В даний час його отримують синтетично. Залежно від концентрації може виявляти бактеріостатичну або бактерицидну дію.
Спектр активності
Активний проти M. tuberculosis, причому у полірезистентних штамів асоційованої резистентності до циклосерину не спостерігається.
До циклосерину помірно чутливі деякі інші грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми (S. aureus, E. coli та ін.), однак це не має клінічного значення.
Механізм
дії
Є конкурентним антагоністом D-аланіну. Пригнічує ферменти, відповідальні за синтез цієї амінокислоти в бактеріальній клітині. Залежно від концентрації може виявляти як бактеріостатичний, так і бактерицидний ефект.
Показання Туберкульоз – як резервний компонент комбінованої хіміотерапії, при розвитку стійкості до препаратів I ряду або їх поганій переносимості.
Попередження У зв'язку з вузьким терапевтичним діапазоном циклосерину необхідно щотижня моніторувати його концентрацію в плазмі у пацієнтів з нирковою недостатністю; у тих, хто отримує дозу більше 0,5 г на добу, і при появі симптомів нейротоксичності. Концентрацію слід підтримувати на рівні нижче 30 мкг/мл.
Капреоміцин
Капастат
Природний антибіотик поліпептидної структури, що має бактеріостатичну дію. За характером небажаних реакцій схожий з аміноглікозидами.
Спектр активності
Діє тільки на M. tuberculosis. У мікобактерій відзначається асоційована резистентність до капреоміцину, канаміцину і іноді до амікацину, але не до стрептоміцину.
Механізм дії
Капреоміцін має бактеріостатичну дію. Механізм не з’ясований.
Показання Туберкульоз – як резервний компонент комбінованої хіміотерапії, при стійкості до препаратів I ряду або їх поганій переносимості.
Рифабутин
Мікобутин
Напівсинтетичний антибіотик з групи ріфаміцинів, що має широкий спектр активності. За структурою і багатьма параметрами близький до рифампіцину (див. відповідний розділ). При застосуванні у вигляді монотерапії швидко розвивається стійкість.
Спектр активності
M. tuberculosis (причому може діяти на 25-40 % ріфампіцинорезистентних штамів), M. leprae, «атипові мікобактерії» – M. avium, M. kansasii, M. marinum та ін. (щодо них більш активний, ніж рифампіцин).
Діє також на багато грампозитивних і грамнегативних бактерій (див. рифампіцин).
Показання Туберкульоз, викликаний M. tuberculosis, резистентними до рифампіцину (у поєднанні з ізоніазидом та іншими протитуберкульозними препаратами). Атипові мікобактеріози, викликані M. avium і M. xenopi, – лікування і профілактика при СНІДі.
Парааміносаліцилова кислота (ПАСК)
Один з найстаріших протитуберкульозних препаратів. В даний час використовується рідко у зв'язку з високим рівнем резистентності M. tuberculosis і поганою переносимістю. Частіше застосовується в країнах, що розвиваються, тому що має низьку вартість.
Спектр активності
Діє бактеріостатично тільки на M. tuberculosis.
Механізм дії
В основі туберкулостатичної дії ПАСК лежить антагонізм з ПАБК, що є фактором росту M. tuberculosis. ПАСК діє на мікобактерії, що знаходяться в стані активного розмноження, і практично не діє на мікобактерії у стадії спокою. Слабо впливає на збудника, що розташовується внутрішньоклітинно.
Показання Туберкульоз, викликаний полірезистентними M. tuberculosis, або при непереносимості інших препаратів.
Тіоацетазон
Синтетичний препарат, який розглядається як дешева і ефективна заміна ПАСК.
Спектр активності
Має бактеріостатичну дію проти M. tuberculosis і M. leprae. При монотерапії швидко розвивається резистентність. Мікобактерії, резистентні до тіоацетазону, можуть бути стійкими до етіонаміду і протіонаміду.
Механізм дії
Має бактеріостатичну дію, пов'язану зі здатністю утворювати комплексні солі з міддю. У малих дозах підсилює фагоцитоз.
Показання Туберкульоз – як резервний препарат (переважно в країнах, що розвиваються).