2. Розрахунок наявної та потрібної пропускної спроможності дільниць дирекції

Пропускна спроможність визначається для одноколійних і двоколійних дільниць. Для одноколійних дільниць наявна пропускна спроможність визначається для кожного перегону при звичайному парному непарному графіку. Спочатку знаходиться обмежувальний перегін, для якого вибирається оптимальна схема пропуску поїздів. Вона дає мінімальне значення періоду графіка , а значить максимальну пропускну спроможність. Для цього розглядаються можливі схеми пропуску поїздів через обмежувальний перегін (наведені нижче), для кожної визначається величина і по найменшому його значенні установлюється оптимальна схема.

Непарні і парні поїзди пропускаються на обмежувальний перегін без зупинки. На ділянці К – В перегін н – о самий важкий,

Пропуск поїздів на обмежуючий перегін без зупинки:

Тпер = t′+ t″+2τнп++2∙τсп(5.6) Тпер =22+24+2∙3+2∙2 = 56 хв

Відправлення поїздів з обмежуючого перегону сходу:

	2. Тпер = t′+ t″+τсх+ τсп (5.7) Тпер =22+24+2+2 = 50 хв
	3.Тпер = t′+ t″+τнп+ τсх+ τр + τсп (5.8) Тпер =24+22+3+1+1+2=53

4.Тпер = t′+ t″+τсх+ τнп+ τр + τсп Тпер=24+22+3+1+1+2=53

В формулах (5.9), (5.8), (5.7) і (5.6) приведені наступні позначення:

– чистий час ходу непарного поїзда по обмежувальному перегону, хв;

– чистий час ходу парного поїзда по обмежувальному перегону, хв;

– станційний інтервал схрещення поїздів, хв;

– станційний інтервал неодночасного прибуття поїздів, хв.

Наявна пропускна спроможність одноколійної дільниці в парах поїздів визначається:

, ( 5.10 )

де – тривалість технологічного “вікна” (час, що надається для обслуговування колійних пристроїв), приймається 60хв;

– коефіцієнт надійності технічних засобів (0,93 – 0,96).

.

Для визначення наявної пропускної спроможності одноколійної дільниці складається допоміжна таблиця 5.3, в якій наводиться схема схрещення поїздів з використанням на обмежувальному перегоні оптимальної схеми пропуску поїздів.

При автоблокуванні період графіка на двоколійній дільниці дорівнює інтервалу між поїздами в пакеті, тобто . Тому на двоколійних лініях при автоблокуванні наявна пропускна спроможність розраховується окремо для кожного напрямку руху по формулі:

. (5.11)

Якщо інтервал між поїздами в пакеті в непарному і парному напрямках однакові, то і пропускна спроможність буде однаковою.

.

Таблиця 5.3 – Розрахунок наявної пропускної спроможності на ділянці В – К

Найменнування станції	Перегінний час ходу поїздів, хв		Схема схрещення поїздів	Станційні інтервали, хв		Час на розгін і сповільнення, хв		Період графіка, хв	Наявна пропускна спроможність, пар поїздів
	непарних	парних
	10	10		2	4	1	11	29	44
	14	14		22		11		34	37
	15	16			44	1-1		41	31
	17	18		22		11		41	31
	14	15			44		11	29	44
	13	13		22		11		32	40
	11	11		2	4	1	11	30	42

Потрібна пропускна спроможність дільниць в умовах непаралельного графіка визначається за формулою:

, (5.12)

де , , , – відповідно число вантажних, пасажирських, приміських і збірних поїздів для кожного напрямку двоколійних ліній (пар поїздів одноколійних ліній ), які необхідно прокласти на графіку;

, , – коефіцієнти знімання вантажних поїздів відповідно пасажирськими, приміськими і збірними поїздами;

– коефіцієнт резерву пропускної спроможності.

В розрахунках значення коефіцієнтів знімання рекомендується приймати:

• для одноколійних дільниць в умовах звичайного графіка: =1,1-1,3; =0,8-1,14; =1,5-2,0;

• для двоколійних дільниць при автоблокуванні: =2-2,5; =1,4-1,9; =3-4;

Якщо прийняти, що час ходу по перегонах з урахуванням його втрат на зупинки приміських поїздів прийняти таким же, як і вантажних, тоді =1,0.

Для ділянки К – В:

;

.

Для ділянки В – Г:

;

.

Резерв пропускної спроможності необхідний для забезпечення оптимального режиму роботи, а також відновлення нормальної роботи в випадках виникнення непередбачених обставин. Він визначається державними міркуваннями. При визначенні його величини необхідно враховувати:

• необхідний запас потужності лінії на близьку перспективу для освоєння перевезень, обсяги яких збільшуються;

• потребу в виконанні робіт по ремонту мостів і тунелів;

• потребу в реконструкції і капітальному ремонті колії, обладнання електрифікації і ін.;

• потребу в виконанні робіт по подальшому збільшені пропускної спроможності лінії;

• ступінь нерівномірності перевезень.

В розрахунках рекомендується приймати:

• для одноколійних ліній: ;

• для двоколійних ліній: .

Для визначення фактичного резерву пропускної спроможності дільниць розрахована по формулах наявна пропускна спроможність порівнюється з потрібною, розрахованою по формулі (5.10).

, поїздів; (5.13)

. (5.14)

Результати розрахунку заносяться до таблиці 5.4 і для наглядності будуються діаграми пропускних спроможностей дільниць (рис. 5.1 і 5.2).

Таблиця 5.4 – Визначення резерву пропускної спроможності дільниць дирекції

Дільниці	Напрямок руху	Nн, поїздів	Nп, поїздів	Резерв, %
К-В	Н	31	11	35
	П	31	11	35
В-Г	Н	204	141	69
	П	204	141	69

Рисунок 5.1 – Діаграма наявної і потрібної пропускної спроможності на одноколійній дільниці К - В

Р исунок 5.2 – Діаграма наявної і потрібної пропускної спроможності на двоколійній дільниці В - Д

У випадках, коли величина резерву недостатня, тобто менше рекомендованих величин, необхідно передбачити заходи по збільшенню пропускної спроможності цих дільниць:

• використання більш досконального графіка руху поїздів;

• пропуск здвоєних поїздів;

• зменшення станційних інтервалів;

• будівництво двоколійних вставок і перегонів;

• пачковий пропуск пасажирських поїздів для зменшення впливу коефіцієнту знімання ;

• пропуск частини пасажирських поїздів з часом ходу вантажних поїздів;

• будівництво блок-постів на обмежувальних перегонах і ін.