- •1 Техніко-експлуатаційна характеристика дирекції
- •2 Характеристика напрямку а – в, в – к, а – к
- •3 Організація вагонопотоків
- •3.1 Визначення розмірів навантажених і порожніх вагонопотоків в напрямках
- •3.3 Розрахунок плану формування одногрупник наскрізних поїздів із навантажених вагонів для технічних станцій напрямку
- •3.5 Організація місцевих вагонопотоків в дільничні, збірні і вивізні поїзди на дільницях відділку
- •3.6 Оформлення плану формування всіх категорій вантажних поїздів на напрямку і розмірів руху на дільницях дирекції
- •4 Організація місцевої роботи на дільницях дирекції
- •4.1 Розробка календарного плану навантаження (для дільниці масових вантажів)
- •4.2 Вибір схеми прокладки місцевих поїздів на графіку по всім дільницям дирекції (відправницьких і ступінчатих маршрутів, збірних і вивізних поїздів)
- •– Схема і. (4.1) – схема іі. (4.2)
- •4.3 Побудування графіків місцевої роботи та розрахунок простою вагонів на проміжних станціях дільниць дирекції
- •Розробка графіка руху поїздів
- •Визначення основних елементів графіка руху поїздів
- •Розрахунок наявної та потрібної пропускної спроможності дільниць дирекції
- •1.1Побудування графіків руху поїздів на дільницях та скорочених планів-графіків роботи технічних станцій відділків
- •Список використаних джерел
Розробка графіка руху поїздів
Визначення основних елементів графіка руху поїздів
Розміри вантажного руху на дільницях дирекції визначаються окремо для парного і непарного напрямків на основі розрахунків плану формування вантажних поїздів на полігоні залізниці і установлених норм составів порожніх поїздів з використанням формули 5.1. Розміри руху на дільницях в кожному напрямку визначаються за формулою:
N = Nм + Nпор + Nзб + Nв , (5.1)
де Nм – кількість відправницьких і ступінчатих маршрутів;
Nпор – кількість маршрутів із порожніх вагонів;
Nзб – кількість збірних і вантажних поїздів;
Nв – кількість вантажних наскрізних і дільничних поїздів.
Розміри руху поїздів для місяця максимальних перевезень по дільницях дирекції приводяться в табл. 5.1, дані якої є вихідними для побудови графіка руху поїздів на дільницях дирекції.
Таблиця 5.1 – Розміри руху поїздів на дирекції
Дільниця |
Напрямок руху |
Категорії поїздів |
Загальна кількість |
|||||||||||||
пасажирські
|
вантажні |
|||||||||||||||
швидкі |
паса-жирські |
при-міські |
всього |
ВМ |
СМ |
ПМ |
наск-різні |
діль-ничні |
збірні |
всього |
||||||
К-В |
Н |
1 |
3 |
2 |
6 |
- |
- |
- |
6 |
10 |
- |
16 |
22 |
|||
П |
1 |
3 |
2 |
6 |
- |
- |
- |
6 |
10 |
- |
16 |
22 |
||||
В-Г |
Н |
4 |
2 |
4 |
10 |
1 |
1 |
- |
49 |
5 |
1 |
57 |
67 |
|||
П |
4 |
2 |
4 |
10 |
- |
- |
2 |
49 |
5 |
1 |
57 |
67 |
Час ходу поїздів по перегонах визначається по напрямках руху окремо вантажних і пасажирських поїздів на основі даних про довжину перегонів і значень ходової швидкості (по напрямках руху):
, (5.2)
де – довжина перегону, км;
– ходова швидкість поїзда конкретної категорії, км/год.
Отримані результати округляємо у більшу сторону і заносимо для зручності в таблицю 5.2.
Час на розгін і сповільнення поїздів рекомендується приймати:
- на розгін: при електричній тязі хв, при тепловозній тязі хв;
- на сповільнення незалежно від виду тяги хв.
Станційні інтервали – проміжок часу, необхідний для виконання усіх операцій по прийманню, відправленню ( пропуску ) поїздів для забезпечення безпеки руху поїздів відповідно до вимог ПТЕ і інструкцій з сигналізації і руху поїздів. Для побудови графіка розраховують наступні основні станційні інтервали: схрещення , неодночасного прибуття , попутного прибуття , попутного відправлення , попутного слідування . При визначенні інтервалу приводиться розрахункова схема і технологічний графік виконання операцій.
Інтервал неодночасного прибуття при автоблокуванні, безупиночному пропуску через станцію поїзда і при забороні одночасного прибуття зустрічних поїздів визначається:
, (5.3)
де – час на операції по перевірці прибуття першого поїзда і підготовку маршруту другому поїзду (0,2 хв), хв;
– час на сприйняття машиністом показання вхідного сигналу (0,1 хв), хв;
– довжина поїзда (можна прийняти 1000 м ), м;
– гальмовний шлях або відстань від попереджувального сигналу до вхідного (1200 – 1500 м), м;
– відстань від вхідного сигналу до граничного стовпчика колії відправлення поїзда (200 – 300 м), м;
– середня швидкість входу поїзда на станції (60 – 70 км/год), км/год.
хв.
В залежності від засобів сигналізації і зв’язку при русі поїздів на дільниці і сигналами на станціях інтервали схрещення можуть приймати різні значення. При автоблокуванні і електричній централізації стрілок можна прийняти хв.
Інтервал попутного слідування приймаємо
При русі поїзда на зелений вогонь світлофора і розмежуванні двох попутних поїздів трьома блок – дільницями інтервал між двома попутними поїздами в пакеті при автоблокуванні:
, ( 5.4)
де – довжина блок – дільниці на перегоні (1500 – 3000), м.
в непарному напрямку;
в парному напрямку.
Значення визначається для кожної дільниці в обох напрямках з округленням його у більшу сторону.
Технологічні норми часу на обробку поїздів в парках дільничних, вантажних, пасажирських і сортувальних станціях приймаються типовими. Норми знаходження поїзних локомотивів приймаються на станціях зміни локомотива (оборотного депо) – 40 хв, в пунктах зміни бригад – 20 хв.
Таблиця 5.2 – Перегонний час ходу поїздів на ділянці В-Д
Перегони |
Час ходу, хв. |
||||
непарний напрямок |
парний напрямок |
||||
вантажних |
пасажирських |
вантажних |
пасажирських |
||
К - В |
В - К |
||||
К – л л- м м - н н – о о – п п – р р – В |
10 14 15 17 14 13 11 |
8 10 12 13 11 10 8 |
10 14 16 18 15 13 11 |
8 11 13 14 12 10 9 |
|
Всього |
94 |
72 |
97 |
77 |
|
В - Г |
Г - В |
||||
В – с с –т т – у у – ф ф – ш ш – ю ю - Г |
16 29 20 18 23 17 16 |
12 15 15 14 18 13 12 |
16 19 20 18 23 17 16 |
12 14 15 14 17 13 12 |
|
Всього |
129 |
99 |
129 |
97 |