4 Організація місцевої роботи на дільницях дирекції

4.1 Розробка календарного плану навантаження (для дільниці масових вантажів)

З метою забезпечення ефективності маршрутизації перевезень з місць навантаження спільно з вантажовідправниками складається календарний план (табл.4.1) навантаження відправницьких і ступінчатих маршрутів на декаду.

Таблиця 4.1 – Календарний план навантаження відправницьких і ступінчатих маршрутів на декаду

станція	Вид вантажу	Добовий вагонопотік, ваг	Состав маршруту, ваг	Кількість маршрутів	Вид маршруту	Навантаження на станціях на кожну добу, маршрутів
						1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
ш	Будівельні матеріали	67	67	1	відправницький	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
т	Будівельні матеріали	40	67	1	відправницький	1	-	1	-	1	-	1	-	1	-
у ф	Будівельні матеріали	20 27	67 67	1	ступінчатий	-	1	-	1	-	1	-	1	-	1

4.2 Вибір схеми прокладки місцевих поїздів на графіку по всім дільницям дирекції (відправницьких і ступінчатих маршрутів, збірних і вивізних поїздів)

Розробці графіка руху поїздів, що обслуговують місцеву роботу дільниць, передує вибір раціональної схеми прокладання цих поїздів. Схема прокладання місцевих поїздів і складений на її основі план – графік місцевої роботи повинні забезпечувати:

• мінімальний простій вагонів на проміжних і технічних станціях, що обмежують дільниці;

• додержування установленої тривалості безперервної роботи локомотивних і кондукторських бригад;

• найменше в даних умовах знімання пропускної спроможності місцевими поїздами.

З метою пошуку варіанту організації місцевої роботи, який в повній мірі відповідає названим вимогам, план – графік місцевої роботи складається для кожної дільниці. Крім збірних поїздів на цьому графіку відображають роботу вивізних і диспетчерських локомотивів і наносять лінії ходу поїздів, які підводять до проміжних станцій вагони, і локомотивів, які прибирають з них і доставляють до технічних станції маршрути (ВМ і СМ) або маршрутні групи.

Структура і обсяги місцевих вагонопотоків на дільницях дирекції впливають на вибір категорії і кількість поїздів, що обслуговують місцеву роботу, а також на встановлення раціональної схеми прокладання їх на графіку руху. Можливі схеми прокладання збірних поїздів наведені на рис. 4.1.

Вибрана схема	Кількість пар збірних поїздів
І
ІІ

Рис. 4.1 – Схеми прокладки збірних поїздів

Для вибору раціональної схеми прокладання збірних поїздів потрібно скористатися даними кореспонденції місцевих вагонопотоків дільниці, які слідують з обох технічних станцій, що обмежують дільницю (в даному прикладі це станції В і Г), на проміжні станції дільниці і прибираються з них (табл. 3.1, рис. 3.3). У даній роботі вагонопотік, що слідує на дільницю із станції В у непарному напрямку n₁=76 ваг., виводиться із дільниці в цьому напрямку на станцію Г – n₂=46 ваг.; в парному напрямку із станції Г слідує на дільницю n₃=42 ваг., а виводиться із дільниці на станцію В – n₄=72 ваг. Можливі схеми (І, ІІ) прокладання збірних поїздів наведено на рис. 4.2.

Рис. 4.2 – Схеми прокладки одної пари збірних поїздів на дільниці

В схемі І (“воронкою вниз”) інтервали між прибуттям непарного (№ 3401) і парного (№ 3402) збірних поїздів на проміжні станції дільниці В – Г менше, ніж інтервали прибуття між парним (№ 3402) і непарним (№ 3401) збірними поїздами. В цьому випадку вагони розвозяться по дільниці непарним, а прибираються парним поїздами. В схемі ІІ (“воронкою вверх”) – навпаки, інтервали прибуття між парними і непарними збірними поїздами менше, ніж між непарними і парними. В цьому випадку вагони розвозяться по дільниці парним і прибираються непарним поїздами.

Схема взаємного розташування пари збірних поїздів вибирається в залежності від наступних умов: