- •1 Техніко-експлуатаційна характеристика дирекції
- •2 Характеристика напрямку а – в, в – к, а – к
- •3 Організація вагонопотоків
- •3.1 Визначення розмірів навантажених і порожніх вагонопотоків в напрямках
- •3.3 Розрахунок плану формування одногрупник наскрізних поїздів із навантажених вагонів для технічних станцій напрямку
- •3.5 Організація місцевих вагонопотоків в дільничні, збірні і вивізні поїзди на дільницях відділку
- •3.6 Оформлення плану формування всіх категорій вантажних поїздів на напрямку і розмірів руху на дільницях дирекції
- •4 Організація місцевої роботи на дільницях дирекції
- •4.1 Розробка календарного плану навантаження (для дільниці масових вантажів)
- •4.2 Вибір схеми прокладки місцевих поїздів на графіку по всім дільницям дирекції (відправницьких і ступінчатих маршрутів, збірних і вивізних поїздів)
- •– Схема і. (4.1) – схема іі. (4.2)
- •4.3 Побудування графіків місцевої роботи та розрахунок простою вагонів на проміжних станціях дільниць дирекції
- •Розробка графіка руху поїздів
- •Визначення основних елементів графіка руху поїздів
- •Розрахунок наявної та потрібної пропускної спроможності дільниць дирекції
- •1.1Побудування графіків руху поїздів на дільницях та скорочених планів-графіків роботи технічних станцій відділків
- •Список використаних джерел
3.5 Організація місцевих вагонопотоків в дільничні, збірні і вивізні поїзди на дільницях відділку
Важливим елементом експлуатаційної діяльності дирекції є місцева робота дільниць, яка включає: операції по навантаженню, вивантаженню, передавання і розвезення місцевого вантажу, передавання вагонів між дирекціями, розподіл порожніх вагонів і т. ін. До місцевих вагонів належать навантажені вагони, що підлягають вивантаженню на дільницях дирекції. Робота з місцевими вагонами за послідовністю виконання операцій складається із наступних основних елементів:
передача місцевого вантажу;
розвезення місцевого вантажу;
операції з місцевими вагонами на станції вивантаження, тобто подача вагонів до місць вивантаження і процес вивантаження вагонів, включаючи в необхідних випадках і очистку вагонів після їх вивантаження.
Місцеві вагони розвозяться по проміжних станціях дільниць і збираються з них, як правило, збірними і вивізними поїздами. Число збірних поїздів на кожній дільниці визначається на основі густоти вагонопотоків на перегонах. Густота вагонопотоків визначається на кожному перегоні окремо по напрямках їх руху. Для визначення густоти вагонопотоків будується діаграма місцевих вагонопотоків на дільниці. На діаграмі, крім місцевих вагонопотоків, зображуються також порожні вагони. Вони показуються по станціях і перегонах у знаменнику. Для повного відображення всієї місцевої роботи дільниці на діаграмі (рис.3.3) окремо виділяються замаршрутизовані вагони, а також порядок підводу для їх завантаження порожніх вагонів.
Кількість збірних поїздів визначається на дільниці окремо для кожного напрямку по перегонах, які мають максимальну густоту вагонопотоку ( ), з урахуванням установленої норми состава поїзда ( ):
. (3.7)
Із діаграми місцевих вагонопотоків (рис. 3.3) перегоном з максимальною густотою вагонопотоків в обох напрямках є перегін у-ф: в непарному напрямку =52 ваг., а в парному – 50/14 ваг., кількість збірних поїздів згідно з формулою 3.7 відповідно – 0,88 і 1,09 поїздів.
Основна вимога, якій повинна відповідати організація місцевих вагонопотоків на дільницях – забезпечення скорочення простою вагонів на проміжних станціях і часу їх слідування по дільницях. Важливо при цьому досягти найкращого використання потужності поїзних локомотивів, які використовуються при переміщенні місцевих вагонопотоків.
Методики оцінки різних варіантів організації місцевих вагонопотоків по дільницях передбачають розрахунки сумарних витрат на накопичення составів місцевих поїздів, простій вагонів на проміжних станціях, просування їх у поїздах по дільниці з урахуванням маси поїздів. При установленні раціонального варіанту організації місцевої роботи слід добиватися виключення обертання збірних поїздів неповної маси і скорочення витрат на накопичення составів дільничного вагонопотоку. Для цього рекомендується розглянути можливі варіанти організації дільничного і збірного вагонопотоків:
окреме формування дільничних поїздів із дільничного вагонопотоку;
формуються дільничні поїзди, а частина дільничного вагонопотоку використовується для поповнення до норми маси збірних поїздів;
формуються дільничні поїзди, а частина дільничного вагонопотоку використовується для збільшення кількості збірних поїздів, що зменшує простій місцевих вагонів на проміжних станціях;
весь дільничний вагонопотік пересувається в складі збірних поїздів.
Рекомендується для реалізації оптимальний варіант, який визначають по мінімуму приведених витрат при порівнянні показників різних варіантів.
Крім того, можливе використання в роботі збірних поїздів диференційних норм маси по різних перегонах, приймаючи, що 3 порожні вагони по масі приблизно можна вважати за один навантажений вагон. Відповідно до приведених розрахунків приймаємо у парному і непарному напрямках по1 збірному поїзду.