2 Характеристика напрямку а – в, в – к, а – к

Здійснення експлуатаційної роботи залізничного транспорту і принципів організації руху виконується експлуатаційними підрозділами залізничного транспорту.

Центральне місце займає служба руху і відділки дирекцій.

Відділок дирекції “В” включає в себе 1 дільничну станцію Г, 1 сортувальна станція (В) і 16 проміжних станцій.

На лінії К-В одна головна колія, корисна довжина колій проміжних станцій становить 1250 м, засобом зв’язку та сигналу служить напівавтоблокування, управління стрілками і сигналами на проміжних станціях здійснюється ЕЦ. Ходова швидкість вантажного поїзду в парному і непарному напрямках 60 км/год. Склад вантажного поїзду становить 59 вагонів.

На лінії В-Г дві головні колії, корисна довжина колій проміжних станцій становить 1250 м, засобом зв’язку та сигналу служить автоблокування, управління стрілками і сигналами на проміжних станціях здійснюється МРЦ. Ходова швидкість вантажного поїзду в парному і непарному напрямках 59 км/год. Склад вантажного поїзду становить 59 вагонів.

На лінії Б-В дві головні колії, корисна довжина колій проміжних станцій становить 1250 м, засобом зв’язку та сигналу служить автоблокування, управління стрілками і сигналами на проміжних станціях здійснюється МРЦ. Ходова швидкість вантажного поїзду в парному і непарному напрямках 61 км/год. Склад вантажного поїзду становить 59 вагонів.

Основне депо вантажних локомотивів знаходиться на станції В, зворотнє – на станціях А, Ж, К. Пункти зміни локомотивних бригад відбувається на станціях Б, В, Г, Д, Ж, К.

Час на навантаження вагонів однієї подачі на станціях С - 2,5 год, Т - 2,8 год, У - 2,3 год, Ф – 2,4 год, Ш – 3,3 год, Ю – 3,0 год. Приведена економія по станції Б становить 5,5 год, на ст. В – 5,1 год, на ст. Г – 5,4 год, на ст. Д – 6,0 год.

Парк вантажних вагонів складається: 4-вісних 90 %, 8-вісних – 10 %.

Розміри руху приміських поїздів: на дільниці К-В – 2 пари, В-Г – 4 пари.

Час на розвантаження маршруту 4,5 год.

Параметри накопичення загальних вагонів становить 11,5; збірних – 10,5; порожніх – 9,5.

На лініях працюють поїзні локомотиви в вантажному русі такого роду тяги та серії:

ділянка “К - В” – ВЛ8;

ділянка “В - Г” – ВЛ8;

ділянка “Б - В” – ВЛ8.

3 Організація вагонопотоків

3.1 Визначення розмірів навантажених і порожніх вагонопотоків в напрямках

Завантажені вагонопотоки визначаємо по середньодобовій кореспонденції навантажених вагонів між станціями і дільницями на напрямку і розмірам навантаження і вивантаження дільниці В-Г.

Навантаження і вивантаження дільниці В-Г визначаємо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Розміри навантаження та вивантаження і баланс порожніх вагонів на дільниці В-Г

Станція	Навантаження						Розвантаження
	Рід вантажу	в непарному напрям.		в парному напрям.		Разом	Рід вантажу	в непарному напрям.		в парному напрям.		Разом	Порожні вагони
		Д	Ж	А	К			А	К	Д	Ж		Надл.	Недост.
С	Інші		7	3	4	13	інші	3	3		20	25	12	
Т	буд. матер.	4	40	3	1	48	вугілля							48
	Інші	4	3	3	1	11	інші	5	3		3	11		
У	Інші	7	20	3	1	31	нафтопр.				4	4	9  
							вугілля	3	3			5		23
							інші	4			4	8
Ф	буд. матер.	3	27		4	33	вугілля	1				1		27
	Інші			7	3	9	інші	11		3	1	15	
Ш	буд. матер.	3	67	6		76	нафтопр.				3	3	3
	Інші		4	1	1	7	інші	3	1	1		5		77
Ю	Інші		5	7		12	інші	3			4	7		5
Разом		20	172	32	16	239		32	9	4	39	84	24	180
Всього													12	168

3.2 Характеристика плану маршрутизації перевезень з місць навантаження

Основними показниками маршрутизації перевезень з місць навантаження є наступні:

1. питома вага маршрутного навантаження дирекції залізничних перевезень (в % в цілому і за видом вантажів):

, ( 3.1)

де – навантаження відправницькими і ступінчатим маршрутами, ваг.;

– загальне навантаження, ваг.

.

2. середня дальність пробігу маршрутів:

, ( 3.2)

де – пробіг маршрутів, маршруто-км;

– загальна кількість відправлених маршрутів.

.

3. обсяг скорочення переробки вагонів на сортувальних і дільничних станціях від пропуску вагонів маршрутами без переробки:

, (3.3)

де – кількість замаршрутизованих вагонів і-го призначення, ваг.;

– кількість технічних станцій, які звільняються від переробки (які проходять вагони і-го призначення без переробки).

.

4. відносне скорочення переробки транзитних вагонів (підвищення коефіцієнту транзитності вагонопотоків) складе (в %):

, (3.4)

де – розмір транзитного вагонопотоку, який проходить без переробки по всіх технічних станціях, ваг.

,

5. загальна економія приведених вагоно-годин від організації перевезень вантажів маршрутами:

, (3.5)

де – сума приведеної економії по станціях, які звільняються маршрутним вагонопотоком від переробки, ваг-год.

.

6. скорочення потрібного робочого парку вагонів (ваг-діб):

. (3.6)

.