– Схема і. (4.1) – схема іі. (4.2)

Виходячи з даних прикладу n₁+n₄=76+72=148 ваг., n₂+n₃=46+42=88 ваг., слід прийняти ІІ схему.

4.3 Побудування графіків місцевої роботи та розрахунок простою вагонів на проміжних станціях дільниць дирекції

Збірні поїзди на графіку потрібно розташовувати з таким розрахунком, щоб вантажні операції з вагонами на проміжних станціях виконувалися, як правило, в денний період, що дуже зручно клієнтурі.

При складанні графіка руху необхідно використовувати такий спосіб організації місцевої роботи, який забезпечить мінімальний простій вагонів на проміжних станціях, найменші витрати локомотиво-години поїзної і маневрової роботи.

Операції	До прибуття поїзда, хв.					Знаходження поїзда на станції, хв.
	25 20 15 10 5					0 5 10 20 30 35 40
розробка плану маневрової роботи із збірним поїздом
фронту робіт, механізмів і вагонів
зустріч поїзда черговим по станції і доповідь головного кондуктора про состав поїзда
маневри по відчепленню, подачі і причепленню вагонів
технічне обслуговування причіпних вагонів
підготовка документів на причіпні вагони
прохід головного кондуктора в контору і прийняття документів
причеплення поїзного локомотива і випробування автогальм
прохід головного кондуктора до поїзда і відправлення
загальна тривалість стоянки состава

Рис. 4.3 – Зразковий графік виконання операцій із збірним поїздом на проміжній станції

Тривалість завантаження маршрутів і їх готовність до відправлення визначається в залежності довжини фронту навантаження і тривалості навантаження одної подачі (при навантаженні маршруту частинами):

, (4.3)

де m_м – состав маршруту, ваг.;

– середня довжина вагона (15 м.);

– довжина фронту навантаження, м.

t_н – тривалість навантаження одної подачі, год.

Проведемо розрахунки :

Для відправницького маршруту (ВМ), з станції ш:

Для ступінчатого маршруту (СМ), з станції ф і ш :

- на станції ф:

-на станції ш:

.

Після побудови плана-графіка місцевої роботи визначаються його показники: середній простій місцевого вагона (t_м), під одною вантажною операцією (t_в) і коефіцієнт здвоєних операцій (к_здв) на кожній проміжній станції і по дільниці в цілому.

Виходячи з рис. 4.4, розрахунок вагоно – годин простою місцевих вагонів на станції а необхідно здійснити так:

ΣN_мt_м=6t₁+11t₂+6t₃+12t₄+6t₅, (4.4)

де N_м – число місцевих вагонів на станції, кількість яких визначається як сума усіх відчіплюваних на цій станції вагонів (тобто вагонів із знаком мінус), ваг.;

ΣN_мt_м – вагоно – години простою місцевих вагонів.

Тоді середній простій місцевого вагона:

. (4.5)

Середній простій місцевого вагона, що припадає на одну вантажну операцію:

, (4.6)

де U_н – навантаження вагонів на станції за добу, ваг.;

U_в – вивантаження вагонів на станції за добу, ваг.

Для дільниці простій місцевого вагона під однією вантажною операцією визначається як середньозважена величина, для чого складаються вагоно-години простою по усіх станціях і діляться вони відповідно на кількість місцевих вагонів на дільниці (сума по усіх станціях) і на кількість вантажних операцій на дільниці (сума навантажених і розвантажених вагонів по всіх станціях).

Коефіцієнт здвоєних операцій на кожній станції (дільниці) визначається:

. (4.7)

Для зручності аналізу результати розрахунків зводимо в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2 – Розрахункова таблиця показників місцевої роботи дільниці В-Д

Проміжні станції	ΣNмtм ваг-год.	Nм ваг.	Uн+Uв ваг.	tм, год	tв, год	Kздв
с	228,5	25	38	9,14	6,01	1,52
т	674,07	57	68	11,83	9,91	1,19
у	531	33	47	16,09	11,29	1,42
ф	512,42	41	56	12,49	9,15	1,37
ш	1070,96	81	86	13,22	12,45	1,06
ю	174,96	11	18	15,91	9,72	1,64
Всього по дільниці	3191,91	248	313	12,87	10,2	1,26