38.Стан укр. Культури у 18 ст.

Розвиток культури у 18ст відбувався за досить складних умов. Прагнення встановити контроль над культурним життям українців – характерна риса колоністської політики держав, що володіли землями України. З 20-х рр.. 18ст. впроваджувався суворий закон Синоду над Київською та Чернігівськими друкарнями. Заборонялося друкувати укр..мовою. попри несприятливі умови розвитку освіта залишалася на доволі високому рівні Кількість початкових шкіл зростала. До першої пол. 18ст. на землях Лівобер діяли колегіуми. Вищим навчал закладом головним осередком науки та мистецтва залишалася Києво- Мог акдем Протягом І пол. розвивався театр – шкільний і мандрівний. Найвидатнішим явищем історичної літератури І пол. ст.. стали козацькі літописи (Самовидця, Самійла Величка, Грабянки)

У ІІ половині 18ст. книгодрукування було важливою частиною культури навколо друкарень гуртувалися кращі фахівці, які займалися наукою та культурою. Однією з найбільших була друкарня Києво-Печерської лаври. На західноукр землях найбільшою була Львівська друкарня. Особливістю літератури ІІ пол. 18ст був відхід у минуле полемічної і проповідницької літератури, шкільної драми Видатним явищем в літературному житті Укр стала творчість Григорія Сковороди

Серед природничих наук виділялася медицина У1773р. у Львові була створена медична колегія для підготовки лікарів та аптекарів Діяльність лікарів повязувалась з пошуаами заслбів та методів боротьби з поширеними у ті часи епідемічними захворюваннями У 1795 р з’явився перший підручник з ботаніки. Високого професійного рівня досягло хорове мистецтво. Відомий Максим Березовський – автор 20-ти концертів для хору

До серд 18ст в Україні досягла найвищого піднесення архітектура українського або козацького бароко У виконаних у цьому стилі будівлях панували пишні багаті показні форми. Відомі майстри Степан Ковнір та Іван Григорович-Барський

39.Нац-культур розвиток України на рубежі 18-19століть.

Процес становлення і розвитку культурно-освітнього життя України протягом кінця 18 поч 20 називають «українським національно-культурним відродженням».

40.Формування нової літературної мови і.Котляревський

Традиційно початком національного відродження нової доби вважають появу у 1798 році перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського – поеми, якій судилася слава першого твору нової української літератури. Створена на матеріалі суспільного життя України другої половини 18 ст «Енеїда» показала світові український народ з його історією, мовою, звичаями, віруваннями, побутом. Зроблено це було настільки майстерно, що поему Котляревського вважають енциклопедією українського життя. Написана розмовною мовою, розрахована на сприйняття найширшими колами, «Енеїда» утверджувала дух козацького товариства, Перед Котляревським постало питання: якою мовою писати?Чи ж можна про життя народу писати мертвою книжною мовою? Іван Петрович зробив вибір і почав писати «мужичою», тобто народною мовою. Правда, народну мову зустрічаємо в нашій літературі й до Котляревського:в інтермедіях, сатиричних віршах, але там народна мова була засобом пародії, низького стилю, бо для високих літературних жанрів її вважали непридатною.

Котляревський стояв також біля джерел сучасного українського театру. Будучи директором Полтавського театру, він написав для нього дві п’єси – «Москаль-чарівни», «Наталка Полтавка».