- •Питання до іспиту з Історії культури
- •Культурологія як наука. Етапи становлення.
- •2.Структура культури.
- •3.Поняття культури.
- •4.Культура та цивілізація, їх взаємозв’язок. Концепція а. Тойнбі, о. Шпенглера.
- •5.Культура як об’єкт наукового аналізу.
- •6.Функції культури.
- •7.Античні погляди на культуру.
- •8.Переосмислення культури діячами Просвітництва.
- •10.Погляди Шевченка на культурно-історичний розвиток укр..Народу.
- •11. Наукова та культурна діяльність м. Грушевського.
- •12. Основні концепції та погляди на розвиток культури в сучасних умовах.
- •13. Біосферна концепція культури. В. Вернадський.
- •14. Культуроантропологія та соціологія культури.
- •15. Національне та загальнолюдське у сучасній культурі.
- •16. Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр. XX ст.
- •17. Погляди м. Драгоманова, і. Франка з питань культури.
- •18. Масова та елітарна культура. Проблеми їх взаємодії.
- •19. Нтр та їх роль у сучасному розвитку культури.
- •20. Релігія в духовній спадщині людства.
- •21. Культура та право: проблеми їх взаємодії та функціонування.
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурні теорії російських авторів хіх-хх ст.
- •24. Давня культура на території України.
- •25. Формування культури східних слов’ян.
- •26. Культура Київської Русі х-хіі ст.
- •27. Особливості розвитку культури Київської Русі періоду феодальної роздробленості.
- •28. Значення та традиції культури Київської Русі.
- •29. Християнство, його роль і значення в розвитку культури Русі-України.
- •30. Культура і природа: проблеми співвідношення.
- •31.Гуманісти та їх ідеї в культурі Русі-України
- •32.Розвиток наукових знань в Київській Русі . Право
- •33.Літературна творчість 10-13 ст «Слово о полку…»
- •34. Умови культурного розвитку укр..Земель в складі Великого Князівства Литовського ( хіу –хуі ст.)
- •35.Культурно-національне відродження на рубежі 16-17 ст.
- •37.Братства та їх роль у розвитку укр. Культури
- •38.Стан укр. Культури у 18 ст.
- •40.Формування нової літературної мови і.Котляревський
- •41.Виникнення писемності і освіти у східних словян
- •42. Творчість діячів культури України сучасного періоду.
- •43.Т.Г.Шевченко і проблеми самоутвердження укр..Нації
- •44.Література та образотворче мистецтво України в 19 ст.
- •45.Процес духовного розвитку укр. Народу на рубежі 19-20ст.
- •46.Національно-культурний рух в західноукр землях у 19 ст.
- •47.Культурні процеси в Україні 20-30 х р хх ст..
- •[Ред.] Образотворче мистецтво
- •[Ред.] Українська культура у період сталінізму
- •48. Памятники та діячі культури Вашого краю
- •49.Діяльність митців культури в 50-80 рр хХст
- •50.Стан укр культури на рубежі хх-ххі ст.:перспективи розвитку.
- •51. Діяльність української діаспори в сфері культури
- •54.Явище масової культури
- •55.Феномен укр радянської культури
- •56.Творчий доробок о.Довженка
- •57.Культура україн народу в контексті європейської культури
- •58. Культура україн народу в контексті європейської культури
- •60.Розвиток культури національних меншин в Україні
28. Значення та традиції культури Київської Русі.
Київська Русь, освоївши кращі досягнення народів східних слов'ян, протягом IX—XII ст. вибудувала самобутню і високу культуру, яка посіла визначне місце серед культур країн Європи та Азії. Численні археологічні знахідки та писемні джерела свідчать про їх самобутність і спростовують тези окремих науковців про іноземні впливи, які особливо були популярними серед вчених в XIX і на початку XX ст.
Високий освітній рівень києворусичів підтверджується великою кількістю писемних пам'яток і написів на пряслицях, холодній зброї, берестяних грамотах, графіті у Софії Київській та Новгородській. За Володимира і Ярослава працювали школи. Народилася і утвердилася любов до книги, утворюються скрипторії, майстерні для переписування та оздоблення книги. Утворюються бібліотеки — перша з них була при Софійському соборі у Києві. Київські князі були високоосвіченими людьми — "книголюбцями". Так, Ярослав Мудрий, за свідченням літописця, "почитая часто в день й в нощи", був палким прихильником книги.
На основі багатої фольклорної традиції розвивається оригінальна література.
Істотного розвитку дістала усна народна творчість, що відбиває специфіку мислення і мову народу.
Із прийняттям християнства витісняється традиційна дерев'яна архітектура, на зміну їй приходить мурована, візантійського типу, яка частково увібрала в себе традиції будівничих Русі.
Високого рівня розвитку досягло декоративно-прикладне, ужиткове та ювелірне мистецтво. Вироби майстрів Київської Русі були популярними не тільки на батьківщині, а й за її межами. Це переважно вироби із золота: намисто, колти, ланцюжки, сережки, діадеми, браслети, фібули, персні та ін.
Культурі Київської Русі притаманні також спільні риси в різних галузях духовної і матеріальної культури — житті, одязі, речах побуту, декоративно-прикладному мистецтві, обрядовості, усній народній творчості, що на сьогодні являє для нас єдину спільність — культуру Київської Русі.
29. Християнство, його роль і значення в розвитку культури Русі-України.
У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про християнство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988-990 рр.
На Русі християнство позитивно вплинуло на розвиток освіти, мистецтва, літератури, науки. На краще змінився світогляд руського народу. Церкви та монастирі стали осередками культури. Через те, що Україна-Русь прийняла християнство з Візантії, в Київ приїхало багато грецьких священників, письменних людей, які сприяли поширенню грамотності та знань про всесвіт та минулі цивілізації. Україна почала процвітати: були написані перші книги, відкриті школи, запроваджено грошову систему.
Велику роль у підвищенні культурного рівня населення відіграли монастирі, де велося літописання, створювались бібліотеки, школи, малювання, ікони. В Київській Русі існувало до 30 монастирів. Першим і найбільшим була Києво-Печерська Лавра заснована у 1051 році. Назву «Печерський» монастир отримав від печер, де мешкали його перші поселенці. Засновниками монастирі вважалися ченці Антоній та Феодосій. Тут працювали Нестор-Літописець,, чернець-живописець Алімпій, чернець-лікар Агапіт.
Запровадження християнства як державної релігії (988-989) відіграло величезну роль в консолідації феодальної держави. Християнство відображало ідеологію феодального ладу. Разом з позитивними якостями, релігія виправдовувала соціальну нерівність і гноблення людей. Церква, як згодом стала великим землевласником, надавала велику ідеологічну підримку державі, щоб стабілізувати становище правлячого класу.
Прийняття христ. було важливим й для підняття престижу Київської Русі. Церква допомагала підвищувати рівень культури, мистецтва, літописання та архітектури. З поширенням христ. Візантійська література почала потрапляти у Русь. Таким чином запровадження христ. допомогло поширенню писемності на Русі, наблизило Київ до європейських держав.