Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пакт Молотова.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
99.69 Кб
Скачать

Пакт Молотова — Ріббентропа

Підписання пакту про ненапад 23 серпня 1939 року. Зліва направо: На другому плані: Рихард Шульце (Ад'ютант Ріббентропа), Борис Шапошніков (Начальник генерального штабу РККА), Йоахим фон Ріббентроп, Йосип Сталін, Володимир Павлов (радянський перекладач); на першому плані: Ґустав Хілґер (німецький перекладач) та В'ячеслав Молотов.

Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, або Пакт Молотова — Ріббентропа (нім. Deutsch-sowjetischer Nichtangriffspakt; рос. Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом[1]) — розрахована на 10 років міждержавна угода, підписана в перші години 24 серпня 1939 року (зазначена в документі дата 23 серпня 1939 року)[2] у Москві міністром закордонних справ Німеччини Йоахимом фон Ріббентропом та Головою Ради народних комісарів, народним комісаром закордонних справ СРСР В'ячеславом Молотовим у присутності посла Німеччини Вернера фон дер Шуленбурга та члена Політбюро ЦК ВКП(б), секретаря ЦК ВКП(б), член Виконавчого комітету Комінтерну Йосипа Сталіна. Угода спиралась на Берлінський договір 1926 року, а з нею, й на Рапалльський договір. Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та давав можливість повернення Радянським Союзом втрачених Росією в Першій світовій війні територій.

Секретним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі. Протокол складався з короткої преамбули і наступних чотирьох пунктів:

  1. У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами.

  2. У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарви, Вісли і Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясованим лише протягом подальшого політичного розвитку…

  3. Стосовно Південно-Східної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР у Бесарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

  4. Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці.

Договір разом з іншими Радянсько-Німецькими угодами втратив силу 22 червня 1941 після нападу Німеччини на Радянський Союз[3]. 1989 року, З'їзд народних депутатів СРСР засудив додатковий секретний протокол договору, й визнав його нечинним з моменту підписання[4].

Зміст

  • 1 Переговори

    • 1.1 Серпневі переговори

  • 2 Пакт та секретний протокол

  • 3 Поділ Східної та Південної Європи

    • 3.1 Початок кампанії

    • 3.2 Зміна секретних протоколів

    • 3.3 Війна проти Фінляндії та масові страти в Катині

    • 3.4 Радянська окупація Балтійських держав та Бессарабії

    • 3.5 Початок Голокосту, Операція Таненберг та інші злочини Нацистів

    • 3.6 Румунія та Радянські республіки

    • 3.7 Подальші зміни протоколу

  • 4 Радянсько-Німецькі відносини протягом дії пакту

    • 4.1 Ранні політичні проблеми

    • 4.2 Розширення торгівлі сировиною та зброєю

  • 5 Оприлюднення

    • 5.1 Перші відомості про існування секретного протоколу

    • 5.2 На Заході

    • 5.3 В Радянському Союзі

  • 6 Пам'ять

  • 7 Примітки

  • 8 Посилання

  • 9 Див. також

  • 10 Джерела

Переговори

Серпневі переговори

На початку серпня, Німеччина та Радянський Союз опрацювали останні деталі економічної угоди[5], та почали обговорювати політичну угоду. Вони навели обоюдні пояснення протистоянню у зовнішній політиці протягом 1930-тих, об'єднавшись довкола анти-капіталізму обох країн.[6][7][8]

В той же час, було заплановано тристоронні переговори між Радянським Союзом, Британією, та Францією в Москві в серпні 1939 року, для визначення деталей реакції Радянського Союзу, Франції та Великобританії у випадку підписання будь-якої угоди та агресії з боку Німеччини. Тристоронні переговори почались в середині серпня, та призупинились навколо питання проходу радянських військ територією Польщі у випадку агресії з боку Німеччини поки Британські та Французькі посадовці переконували Польщу погодитись на ці умови.[9][10] Польські посадовці відмовили в дозволі Радянським військам заходити на польську територію, оскільки, як зазначив міністр зовнішніх справ Польщі Йозеф Бек, побоювались, що один раз потрапивши на польську територію, Червона Армія ніколи її не покине.[11][12] В той час, як Британія та Франція відмовили Радянському Союзі в зазіханні на суверенітет сусідніх країн, Німеччина подібних обмежень не вимагала.

19 серпня 1939 року було підписано Німецько-Радянський торговельний договір.[13] 21 серпня тристоронні переговори було перервано за ініціативою Радянської сторони, яка посилалась на інші причини.[14] В той же день, Сталін отримав гарантії підписання Німеччиною секретних додаткових протоколів, якими визнавались Радянські зони впливу на половину Польщі (кордон мав проходити вздовж Вісли), Латвію, Естонію, Фінляндію та Бессарабію.[15] Цієї ночі, в своїй відповіді Сталін повідомив про згоду Радянської сторони підписати пакт, та призначив зустріч з Ріббентропом на 23 серпня.[16]