Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вопросы ЭП и СТВ.docx
Скачиваний:
34
Добавлен:
17.01.2019
Размер:
60.09 Кб
Скачать
  1. Назвіть та охарактеризуйте матеріально-технічних та соціально-економічних чинників підвищення продуктивності

Матеріально-технічні:*рівень розвитку засобів виробництва, їх якість (рівень використання науково-технічних досягнень);*підвищення рівня механізації й автоматизації виробництва;*упровадження прогресивної технології й новітньої техніки;*модернізація існуючого устаткування;*збільшення одиничних потужностей машин і устаткування, збільшення енергоозброєності роботи підприємства;*підвищення якості сировини матеріалів, палива, що використовуються;*уживання прогресивніших видів і джерел енергії.Ці напрями ведуть до зниження повної технологічної трудомісткості продукції, підвищення продуктивності праці. Серед матеріально - технічних чинників важливу роль грає науково-технічний прогрес, який є основою всього суспільного виробництва і одним з основних елементів ринкового механізму.Науково-технічний прогрес впливає на всі елементи виробництва і здійснюється за такими напрямами: впровадження комплексної механізації і автоматизації; вдосконалення технології виробництва; хімізація виробництва; розробка нових видів сировини та енергії; зростання рівня электро- і энерго- озброєності праці тощо.

До групи соціально-економічних чинників підвищення продуктивності праці відносяться всі чинники, які покращують якість робочої сили і сприяють удосконаленню соціально-трудових відносин. Це: вдосконалення виробничих відносин на основі розвитку різних форм власності; посилення трудової мотивації; розвиток системи загальної і професійної освіти та підвищення кваліфікаційного і загальноосвітнього рівня працівників; поліпшення соціально-психологічного клімату в колективах; підвищення дисциплінованості, трудової активності, творчої ініціативності працівників; удосконалення методів стимулювання праці та ін.

  1. Охарактеризуйте сутність натурального та умовно-натурального методів виміру продуктивності праці, їх недоліки та переваги.

Натуральний метод вимірювання продуктивності праці передбачає відображення обсягу виробництва у фізичних одиницях (штуках, кілограмах). Такий метод представляється найбільш точним для вимірювання продуктивності праці, але він має обмежену сферу застосування, оскільки рідкісне підприємство випускає однорідну продукцію. Отже, натуральний вимірник обсяг виробництва непридатний для більшості підприємств. У цьому його істотний недолік.

Використовують ще умовно-натуральний метод вимірювання обсягу виробництва, заснований на приведенні обсягу різних виробів до одного – умовного вимірника. Наприклад, різні сорти мила перераховують в єдиний сорт з 40% змістом жиру. При цьому ознаки, за якими порівнюється різна продукція, розділяються на три групи: 1) за корисністю 2) за потужністю (наприклад, двигуни різних типів); 3) за трудомісткістю виробництва продукції (наприклад, взуття різних моделей і розмірів в умовних парах чоловічого взуття, чавун у тоннах передільного чавуну, вживаного для виплавки стали, і т. п.).

Переваги методу:

зрозумілий і наочний розрахунок продуктивності праці;

можливість визначення продуктивності за кількістю виготовленої продукції;

можливість порівняння ефективності праці на стаціонарних місцях.

Недоліки методу:

він не враховує зміни об'єму НЗВ, яке у ряді галузей має велику питому вагу у валовій продукції.

не враховується якість продукції;

неможливо порівняти продуктивність праці, якщо в цеху (на підприємстві) виробляється неоднорідна продукція.