39. Підготовка в Україні фахівців з міжнародних відносин.

У статті розглядаються проблеми підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин. Ос-

новна увага зосереджується на сучасних аспектах теоретичного і практичного освоєння навчаль-

них дисциплін відповідно до сучасних освітніх вимог.

Ключові слова: міжнародні відносини, підготовка фахівців, освітній простір.

The paper addresses the problem of training in international relations. The main focus on modern

aspects of theoretical and practical development of disciplines to modern educational requirements.

Keywords: international relations, training, educational space.

Фундаментальні зміни в міжнародному середовищі наприкінці ХХ століття пов’язані із завер-

шенням "холодної війни", падінням Берлінської стіни і розпадом Радянського Союзу. Саме вони по-

клали кінець розколу світу на дві протилежні ідеологічні і соціально-політичні системи. Внаслідок цього

зменшився ризик виникнення ядерної війни, відкрилися нові перспективи для широкого міжнародного

співробітництва.

Водночас у зв’язку з ліквідацією біполярної системи зникло і багато факторів, які спонукали

держави проявляти в своїх діях підвищену стриманість і далекоглядність, а світ став набагато склад-

нішим, нестійким і майже непередбачуваним. Виникли нові небезпечні для всього людства загрози і

виклики. Початок ХХІ століття був позначений посиленням тероризму, набула нових вимірів трансгра-

нична злочинність, з’явились раніше невідомі захворювання, намітились тривожні зміни в кліматі і на-

вколишньому середовищі. Світова фінансово-економічна криза (друга половина 2008 р.) швидко

переросла в кризу системну, зачепила всі верстви людства і розглядається як безпрецедентний за

своєю суттю серйозний виклик цивілізацій взагалі. Ці кардинальні зміни у світі безпосередньо торкну-

лися і дипломатичної служби, обсяг завдань і функцій якої в нових культурних, економічних, політич-

них умовах значно змінились і розширились.

Дипломатична діяльність у сучасних умовах ґрунтується на принципово нових підходах, де-

монструє гуманістичні цінності культури, багатоманіття еволюційних векторів розвитку (політичного,

економічного, соціального).

Новий етап і підходи переживає і система підготовки кадрів для дипломатичної діяльності. Це

закладено як в Законі України "Про освіту", так і в державних освітніх стандартах, зокрема з напряму

"Міжнародні відносини", який затверджено Міносвіти та науки України.

Міжнародні відносини є складовою частиною напряму гуманітарної освіти, що відіграє важливу

роль у освітньо-виховному, політичному і інформаційному аспектах українського державотворення.

Реалізація освітньо-виховного процесу полягає в тому, що міжнародні відносини не можна роз-

глядати без міжнародно-інформаційних джерел і міжнародних комунікацій; вони повинні стати

обов’язковим компонентом стандарту вищої освіти.

В основу розробки як освітнього стандарту, так і в цілому до підготовки фахівців з міжнародних

відносин покладено розуміння, що:

а) Дипломатія – це офіційна діяльність глав держав, Урядів і спеціальних органів зовнішніх

зносин по реалізації цілей і завдань зовнішньої політики держав, а також по захисту інтересів держави,

юридичних і фізичних осіб за кордоном.

б) Дипломатична служба – це особливий вид професійної діяльності державних службовців,

що займають дипломатичні посади в системі Міністерства Закордонних Справ України.

Студентам, які навчаються за напрямом "Міжнародні відносини", важливо дати розуміння, що

вони будуть вивчати для отримання фаху і як отриманні знання будуть використовуватись ними в

житті, в практичній діяльності. Вони мають уявляти, що таке міжнародні відносини, як протікає їх ево-

люція від формування Весторальської моделі світу (1648 р.) до становлення на сучасному етапі світо-

вої політики. В педагогічній практиці на відміну від традиційного підходу структурування матеріалу за

"темами" покладено використання комплексного підходу, який дозволяє показати історичний розвиток

процесів глобалізації, демократизації, регіоналізації, економічного і культурного співробітництва одно-

часно з еволюцією їх теоретичного осмислення.

Стандарти вищої освіти є основою освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян не-

залежно від форм здобуття вищої освіти. Відповідність освітніх послуг стандартам вищої освіти визна-

© Андрієнко П. П., 2010

чає якість освітньої та наукової діяльності інституту, кафедри міжнародних відносин. Систему станда-

ртів вищої освіти складають державний стандарт вищої освіти, стандарт вищої освіти в галузі міжна-

родних відносин та стандарти вищої освіти КНУКіМ.

Цей стандарт є галузевим стандартом вищої освіти, в якому узагальнюються вимоги з боку

держави, світового співробітництва та споживачів-випускників факультету міжнародних відносин до

змісту вищої освіти.

Стандарт використовується під час:

- визначення цілей освіти та професійної підготовки;

- розроблення та коригування складових державного стандарту вищої освіти (перелік кваліфі-

кацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, перелік напрямів та спеціальностей, за яки-

ми здійснюється підготовка фахівців за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями) та галузевих

стандартів вищої освіти (освітньо-професійна програма підготовки фахівців, засоби діагностики якості

вищої освіти);

- визначення первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;

- розроблення та коригування складових стандартів витої освіти вищих навчальних закладів

(варіативні частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми підготов-

ки фахівців та засобів діагностики якості освіти, навчальний план, програми навчальних дисциплін);

- визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;

- атестації випускників вищих навчальних закладів та сертифікації фахівців;

- професійної орієнтації здобувачів фаху та визначення критеріїв професійного відбору;

- прогнозування потреби у фахівцях відповідної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рів-

ня, плануванні їх підготовки і під час укладання договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;

- розподілу та аналізу використання випускників вищих навчальних закладів.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускників кафедри міжнародних відносин інституту

журналістики і міжнародних відносин є галузевим нормативним документом, в якому узагальнюється

зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначається

місце фахівця в структурі міжнародних відносин, економіки держави і вимоги до його компетентності

інших соціально важливих властивостей та якостей.

Характеристика відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналі-

зу професійної діяльності та вимог до змісту вищої освіти з боку держави та окремих замовників; вста-

новлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціальновиробничої діяльності випускників до властивостей

та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідно фахового спрямування.

Державний стандарт вищої професійної освіти по напрямку "Міжнародні відносини" (прийнятий

Міністерством освіти України 18.10.1944 р.) у сучасних умовах зазнав суттєвих змін найперш він торк-

нувся оновлення змісту навчальних програм, курсів.

За час підготовки фахівців у галузі міжнародних відносин зі спеціальності 6.030401 і напрямку

6.0304 міжнародні відносини навчальними програмами передбачено вивчення циклу фундаменталь-

них та професійно-орієнтованих дисциплін . Наприклад "Міжнародні відносини і зовнішня політика",

"Вступ до міжнародних відносин", "Конфліктологія та теорія переговорів", "Міжнародні організації",

"Дипломатична і консульська служба", "Міжнародна інформація", "Міжнародні комунікації", "Інформа-

ційне-аналітичне забезпечення зовнішньої політики", "Робота з джерелами міжнародної інформації",

"Зовнішня політика України" та інші.

Відповідно до цього стандарту бакалавр у галузі міжнародних відносин (чотири роки навчання)

має кваліфікацію, яка дозволяє проводити аналіз подій і явищ у системі міжнародних зносин, важли-

вих міжнародних організацій і об’єднань, проблем і тенденцій розвитку світової політики, питань між-

народної і національної безпеки, зовнішньої політики України і інших держав.

Отримавши освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр відповідно до державного стандарту

може влаштовуватись на роботу референтом або перекладачем з профілю іноземної мови в державні

органи влади, державні і недержавні організації, наукові і освітні Установи.

Мета та завдання дисциплін – вивчення теоретичних та практичних аспектів реалізації в рам-

ках дво- та багатосторонньої дипломатії, спрямованої на підвищення ефективності співпраці з іншими

країнами світу; ознайомлення з поняттям, змістом та формами реалізації дипломатії, особливостями

організації та діяльності органів зовнішніх зносин держави, вивчення міжнародно-правової та націона-

льної бази регламентації діяльності зовнішніх зносин; засвоєння навичок систематизації дослідження,

аналізу дипломатичної інформації та складання дипломатичних документів.

Підготовка магістрів у галузі міжнародних відносин базується на бакалаврській освіті (чотири

роки навчання). Окрім, компетенцій як бакалавра, магістр повинен вміти аналітично обробляти зовніш-

ньополітичну і міжнародну інформацію, розробляти відповідні прогнозо-аналітичні рекомендації з пи-

тань діяльності державних органів, що беруть участь у проведенні зовнішньої політики і реалізації

міжнародних зв’язків, в тому числі дипломатичних торгово-економічних, наукових, освітньо-

інформаційних, культурних та інших двосторонніх і багатосторонніх комунікаційних обмінів і відносин.

Магістр, крім цього, може також виконувати функції наукового співробітника, викладача, консу-

льтанта, експерта в галузі міжнародних відносин. Інакше кажучи, у випускника магістра потенційно є

вибір між кар’єрою чиновника – політика; експерта консультанта або наукового співробітника; викла-

дача. При цьому слід зазначити, що останній варіант користується найменшою популярністю. В про-

цесі навчання студенти часто скаржаться на зайву "академічність" отримуваної освіти, нерідко

відірваної від дипломатичної практики, що теоретична підготовка займає велику частину в загальному

обсязі навчального процесу. Разом з тим це дозволяє застосовувати отриманні знання при працевла-

штуванні. Крім того, випускники кафедр міжнародних відносин часто заявляють, можна просто пере-

раховувати факти і зробити висновки. У зв’язку з цим слід звернути увагу на те, що на дипломатичну

роботу йде частина політиків і чиновників, які не мають спеціальної освіти або має освіту не за профі-

лем своєї діяльності і в той же час вони відповідальні за рішення, що приймають. які відповідальні рі-

шення приймають. Ціна помилки дипломата, керівників держави при прийнятті рішень багаторазово

зросла. Для їх прийняття в обов’язковому порядку необхідно проводити наукову експертизу, яка значно

зменшить можливий ризик. Цим повинні займатись різнопрофільні науковці та експерти-міжнародники.

Таким чином, зросли вимоги до підготовки магістрів-дипломатів пов’язані, з тим що, у ХХ–ХХІ ст. полі-

тичні, економічні, соціальні процеси значно ускладнились, їх неможливо зрозуміти керуючись звичай-

ними уявленнями.

Що стосується експертів, то єдиного чіткого визначення "хто ж такий експерт" не існує. Як свід-

чить досвід, експертом слід вважати спеціаліста-практика, який дає рекомендації, розробляє і обґрун-

товує з наукової точки зору прийняті відповідальними особами рішення. Іншими словами, можна

сказати, що експерти займаються прикладними (емпіричними) дослідженнями, які спрямовані на ви-

рішення конкретного завдання. Крім цього, існують ще і фундаментальні дослідження, значимі для

даної наукової сфери проблеми. Фундаментальні дослідження націлені на узагальнення, а прикладні –

на конкретизацію. Наприклад, прикладне дослідження може відповісти на питання: Чи потрібно Україні

визнавати незалежність Косово, Абхазії, Південної Осетії?; Які у цього рішення будуть наслідки? Фун-

даментальні ж дослідження вивчають протиріччя між принципом територіальної цілісності і правом

народів на самовизначення, а також виявлять критерії міжнародно-правового визнання новоутворених

держав.

Життя сучасної ділової людини постійно змінюється, наповнюється новим інформаційним зміс-

том, який є невід’ємною частиною міжнародних зносин. Одним із напрямів цього процесу є формуван-

ня знань, умінь і навиків пошуку, збирання та аналізу міжнародної інформації і вміння застосування її в

практиці міжнародних відносин.

Розвиток сучасних телекомунікаційних та інформаційних технологій є відображенням активності

людини, її вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, продуктивно використовувати інформаційні

ресурси щодо міжнародних зносин, так і у самовдосконаленні особистості. Таким чином, опанування сту-

дентами сучасної інформаційної культури є складовою у процесі вивчення дисциплін загальногуманітарно-

го циклу.

Навчальна дисципліна "Дипломатична і консульська служба" розглядає історію української

дипломатичної служби, сучасної структури МЗС України; завдань і функцій покладених на зовнішньо-

політичне відомство вищим керівництвом України. Метою курсу є всебічне вивчення теоретичних та

практичних питань нормативно-правових документів, пов’язаних з підготовкою та складанням докумен-

тів з метою використання їх у міжнародній діяльності. Крім того, в курсі розглядаються основні напрямки

діяльності, види і правила роботи дипломатичних представників, спираючись на загальновизнані норми

міжнародного права.

Одним із найважливіших завдань вищої освіти є навчання студентів навичкам самоосвіти, роз-

виток їх компетенцій за спеціальністю. Про якість отриманої вищої освіти можна судити по вмінню ви-

пускника міжнародних відносин продовжувати самонавчання без контролю з боку викладачів і поза

стінами університету в умовах реальної конкуренції на ринку праці.

Отримані студентом знання – це лише основа, яку в подальшому він весь час доповнює новою

інформацією і вміє робити самостійні висновки. Якщо під час навчання успіхи студента оцінював ви-

кладач, керуючись при цьому вимогами прийнятої навчальної програми, особистими уявленнями про

те, що і у яких обсягах повинен знати, то вже в процесі професійної діяльності колишні студенти зна-

ходяться в ситуації, коли вони змушені самостійно робити висновки про ефективність і результати

своєї роботи. В протилежному випадку ці висновки за них зробить роботодавець. Студент, навчив-

шись критично оцінювати свою роботу, виявляти недоліки, а головне знаходити способи їх усунення,

отримує в подальшому велику перевагу перед потенціальними конкурентами за право зайняти ту чи

іншу вакансію або отримати підвищення по службі. Практика показує, що розвиток навичок додаткової

і самостійної роботи в роки навчання дозволяє в майбутньому брати на себе підвищену відповідаль-

ність, а значить і претендувати на більш помітну роль у прийнятті рішення. Оскільки перспектива пра-

цевлаштування за спеціальністю "Міжнародні відносини" часто уявляється студентом дуже туманно, а

використання на практиці отриманих знань також ставиться під сумнів, то все це значно занижує престиж

студентів. Виключення складає лише вивчення іноземних мов, знання яких може бути затребуване

при працевлаштуванні в багатьох сферах.

Безумовно, випускники, особливо регіональних вузів, не завжди мають можливість влаштува-

тись на роботу за спеціальністю в Міністерстві Закордонних Справ. Разом з тим, аналітики широкого

профілю можуть бути затребувані в різних сферах перш за все завдяки їх навичкам і компетенції.

Впровадження в рамках Болонського процесу так названого компетентного підходу як раз і пе-

редбачає орієнтацію студентів не на модель відтворення інформації, а на засвоєння навичків і компе-

тенцій. Цікаво зауважити, що наприклад в Західній Європі бізнес структури стали приймати на роботу

деяких працівників не з економічною або правовою освітою, а якраз з гуманітарною освітою через зда-

тність самостійно мислити, вміння вирішувати складні неструктуровані завдання. Чи має студент ви-

користовувати свої знання в галузі міжнародних відносин і аналітичні навички під час навчання ще до

працевлаштування? Думаю, що так. Застосовувати їх не тільки можна, а й потрібно. Безпосередньо

це можна робити на семінарах і при написанні різних аналітичних матеріалів. Взагалі, у сфері міжна-

родних відносин постійно проходять різні події – саміти, переговори, конференції, конфлікти та інше.

Одні питання з’являються в міжнародно-політичному житті на порядку денному (вплив світового фі-

нансово-економічної кризи на світову політику), а інші відходять на другий план (боротьба з міжнарод-

ним тероризмом).

Ситуація змінюється швидко. Тому навчальні посібники, підручники дуже часто запізнюються з

інформацією. Кваліфікація випускника якраз перевіряється через його вміння аналізувати міжнародно-

політичні події з допомогою знань, отриманих на лекціях і семінарах. Вивчення теорії і історії міжнаро-

дних відносин не є голою самоціллю, це лише щабель на шляху до розуміння суть подій і процесів, що

відбуваються. Ключ для їх інтерпретацій і стане поштовхом для формування ґрунтовних пропозицій

для вирішення проблем.

Природа міжнародних відносин не є незмінною і не зводиться до природного стану, вона роз-

вивається дуже повільно і непослідовно. Складність і протиріччя такого розвитку його далеко не явний

характер породжує багато дискусій, що складають важливу частину змісту навчального курсу "Теорії

міжнародних відносин" (ТМВ). Без знання основних аргументів цих дискусій важко зрозуміти еволюцію

ТМВ і відповідно скласти загальне уявлення про її об’єкт і ті зміни, які вона терпить в ході історичного

розвитку людства.

Вивчаючи на третьому курсі теорію міжнародних відносин студенти освоюють теоретичні уяв-

лення про міжнародні зносини, дослідницькі підходи, методологію і методи аналізу. Тому вивчення

змісту і еволюції основних парадигм теорії міжнародних відносин, загальних і спеціальних теорій є

обов’язковими умовами і основою вивчення основних міжнародних процесів.

Програмою навчального курсу передбачено вивчення особливостей конфліктів ХХ століття:

перша – їх можливе поширення до світового масштабу; друга – поява і використання зброї масового

знищення людства і всього живого.

Вивчення курсів "Конфліктологія та теорія переговорів" та "Міжнародні організації" передбачає

розуміння і осмислення поняття "Конфліктологія міжнародних відносин". Як змінилась за останні роки

його суть, які шляхи і заходи його врегулювання. Всі ці питання не випадково викликають підвищений

суспільний інтерес. Без теоретичного осмислення суті конфліктів вивчення важко уявити, розробку

заходів на попередження, урегулювання і управління конфліктами. Саме цим і займаються майбутні

спеціалісти з міжнародних питань. Як приклад можна привести події у Афганістані, Іраку. Глибоке ви-

вчення суті конфліктів є предметом міжнародного співробітництва, а відповідно і ціллю різноманітних

міжнародних організацій, які займають центральне місце у світовій політиці. Загальний висновок, на

який звертають увагу студентів полягає в тому, що міжнародні організації є системою, в центрі якої в

даний час знаходиться Організація Об’єднаний Націй. Головну роль, яку вони відіграють у світовій по-

літиці – це обмеження міжнародної анархії, внесення в міжнародні відносини певного упорядкування,

стабільності, формування атмосфери довіри між всіма взаємодіючими суб’єктами. Хоча існування

міжнародних організацій багато в чому залежить від волі суверенних держав, разом з тим вони віді-

грають значну роль у сфері міжнародних відносин. І вона стає з кожним роком все більш значимою і

багатоплановою.

Студенти, знайомлячись з визначенням тієї чи іншою міжнародної організації, розглядають

проблеми основних етапів історії їх становлення, вивчають типологію, базові характеристики, місце і

роль міжнародних організацій як активних учасників світової політики. Слід зазначити, що за останні

50 років кількість міжнародних урядових організацій (МУО) збільшилося більш ніж в 6 разів. Таким чи-

ном, студенти отримують уявлення, що міжнародні відносини – це найперш відносини між людьми, а

значить вони зводяться до міжнародних політичних процесів; все більше значення набувають колек-

тивні і індивідуальні контакти між людьми, фахівцями з міжнародних відносин зокрема. Інституалізація

цього процесу вплинула на виникнення і ріст числа міжнародних неурядових організацій (МНУО), що

відстоюють права і свободи людини і представляють собою важливий елемент в системі міжнародних

відносин.

Навчальним планом передбачено і вивчення неурядових міжнародних організацій, які пред-

ставляють транснаціональні корпорації (ТНК). Вони наділені значною автономією в своїй діяльності і

прийнятті рішень, здатні вносити зміни в міжнародні відносини і відповідають всім ознакам впливового

"міжнародного актора". За своїми величезними економічними ресурсами ці корпорації здатні підірвати

національний суверенітет держави в галузі економіки.

Відомо, що поняття "глобалізація" зародилося у сфері економіки. Це підтверджує провідну

роль економіки, а значить і ТНК в розвитку даного процесу. Разом з тим ТНК як міжнародні організації,

становлять основу глобалізації і беруть участь у перегрупуванні діючих на міжнародній арені суб’єктів,

об’єктивно зданих вплинути на зміни, що стосуються політичної складової державного суверенітету.

Неурядові міжнародні організації в їх традиційному розумінні не мають статусу в рамках між-

народного публічного права. Разом з тим, вони проводять величезну роботу по розповсюдженню ін-

формації з міжнародних проблем, вимагають громадської уваги, ініціюють конкретні підходи до їх

рішення, а інколи провокують Уряди до заключення відповідних Угод, слідкують за діяльністю Урядів в

тій чи іншій сфері міжнародного життя, сприяють участі рядових громадян у прийнятті рішення щодо

значимих міжнародних проблем. Більшість з них опирається у своїй діяльності на підтримку ООН.

Найбільш активною, універсальною і унікальною міжнародною організацією є Організація

Об’єднаних Націй, яка створена з метою підтримання миру, міжнародної безпеки і розвитку співробіт-

ництва між державами. Студентам дають уявлення як про Статут ООН, так і основні цілі, зокрема:

• підтримувати міжнародний мир і безпеку, цією метою приймати ефективні, колективні заходи

для попередження і усунення загрози миру і подавлення актів агресії;

• розвивати дружні стосунки між націями на основі поваги, принципу рівність і самовизначення

народу;

• реалізовувати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного,

соціального, культурного і гуманітарного характеру;

• в заохоченні і розвитку поваги до прав людини і основних свобод для всіх людей без різниці

рас, статті, мови і релігії;

• бути центром для погодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.

Навчальний курс дає знання і про принципи діяльності ООН (добросовісне виконання своїх

обов’язків відповідно до статуту; вирішення міжнародних суперечок мирними засобами, протистояння

загрозі, збереженню міжнародного миру, безпеки і справедливість; утримання від загроз силою або її

прикладанням проти будь-якої держави; сприяння Організації Об’єднаних Націй в усіх діях, розпочатих

нею відповідно до Статуту і стримування від надання допомоги будь-якій країні, проти якої ООН роз-

почало дії превентивного або примусового характеру).

Статут ООН ні в якому разі не дає права на втручання у внутрішню компетенцію будь-якої

держави.

Критично осмислюючи підходи до складання програми навчання та робочих планів за напрямом

"Міжнародні відносини", акцентував увагу спираючись на які майбутній фахівець зможе в подальшому

збагатити та поглибити свої знання на значимих складових підготовки фахівців у цій сфері.