- •Мета і завдання курсу.
- •2.Основний понятійний апарат у сфері міжнародних відносин.
- •3. Міжнародні відносини як окремий навчальний та науковий напрям. 4. Типи і види міжнародних відносин.
- •6. Визначення поняття дипломатія.
- •7. Зародження і розвиток міжнародних відносин. 8. Міжнародні відносини наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Міжнародні відносини наприкінці 90-х років хх ст.
- •2. Міжнародні відносини на початку ххі ст. Міжнародний тероризм
- •9. Сутність і основні концепції зовнішньої політики.
- •10. Співвідношення зовнішньої і внутрішньої політики.
- •11. Політична стабільність, політичні і збройні конфлікти.
- •12. Фактор сили в міжнародних відносинах.
- •14. Міжнародні переговори.
- •15. Політика балансу сили.
- •Доктрина рівноваги
- •Історія
- •16. Розпад світової соціалістичної системи та срср як її оплоту. 17. Бі-, моно- чи багатополярний світ? 18. Поняття дипломатичного і консульського права.
- •20. Державні органи зовнішніх зносин.
- •21. Зарубіжні представництва держави.
- •Державні органи зовнішніх зносин
- •Постійні органи
- •Тимчасові органи
- •Функції дипломатичного представництва
- •22. Роль і місце локальних конфліктів у співвідношенні сил на міжнародній арені.
- •23. Поняття дипломатичного протоколу і етикету.
- •25. Дуаєн дипломатичного корпусу.
- •26. Глава дипломатичного представництва.
- •28. Візитні картки та їх застосування.
- •29. Протокольне реагування на окремі події.
- •30. Державна символіка у дипломатичному представництві.
- •32. Організація Об’єднаних Націй. 33. Міжнародні організації поза оон. 34. Історія виникнення міжнародних організацій.
- •39. Підготовка в Україні фахівців з міжнародних відносин.
- •40. Проблема стратегічного партнерства України.
- •41. Двосторонні стосунки України з провідними державами світу.
- •42. Стосунки: Україна – Росія.
- •43. Українсько-польські стосунки – міждержавні і міжлюдські.
- •44. Проблема національних меншин у міждержавних відносинах.
- •45. Проблема економічної незалежності України.
- •46. Українсько-румунські стосунки.
- •47. Сучасні взаємини України з колишніми республіками срср.
- •48. Дипломатичні відносини. Протокол і процедура.
- •49. Посольства України в зарубіжних країнах.
- •50. Українська консульська служба.
- •51. Проблеми мирного врегулювання після Другої світової війни.
- •52. Роль і місце «холодної війни» в історії міжнародних відносин.
- •53. Проблема роззброєння у міжнародних відносинах.
- •54. Проблема безпеки на Близькому Сході у сучасних міжнародних відносинах.
- •55. Інтеграційні процеси у сучасному світі.
- •56. Спроби повороту від «холодної війни» до співпраці держав (60-ті – 70-ті рр. Хх ст.). 57. Організація з Безпеки і Співпраці в Європі.
- •58. Рада Європи.
- •Глава I Статуту Ради Європи присвячена цілей, які переслідує Рада Європи, і складається з однієї єдиної статті 1. У ній, зокрема, говориться наступне:
- •Історія
- •61. Організація Варшавського договору.
- •62. Нато в системі євроатлантичної безпеки.
- •Євро-Атлантичне партнерство
- •[Ред.]Індивідуальні плани дій щодо членства
- •Контактні країни
- •63. Історія заснування нато. Його основні військово-політичні цілі та завдання.
- •64. Партнерство заради миру. Участь України в ньому. 65. Проблема просування нато на схід.
- •66. Проблема підтримання стабільності в регіонах світу.
- •67. Стосунки: Україна – нато.
- •72. Характеристика понять міжнародний тероризм і національно-визвольна боротьба.
- •73. Миротворча діяльність оон.
- •75. Проблема екологічної безпеки.
- •76. Проблема бідності у сучасному світі.
- •77. Велика сімка і Росія.
- •78. Входження держав Центрально-Східної Європи до європейських структур.
44. Проблема національних меншин у міждержавних відносинах.
Протягом усього XX століття проблема забезпечення прав національних меншин посідає вагоме місце в міждержавних відносинах, а отже привертає дедалі більшу увагу науковців. Актуальність дослідження означеної проблематики зумовлена впливом, який справляють сучасні національно-політичні процеси на національний розвиток, міждержавні і міжнародні відносини.
Для держав з поліетнічним складом населення, якими є й Російська Федерація і Україна, існує нагальна потреба у вирішенні комплексу правових, політичних та соціально-культурних проблем, пов’язаних зі створенням сприятливих умов для всебічного розвитку національних меншин.
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається рядом обставин, що безпосередньо пов’язані з проблемами забезпечення прав українців в РФ та росіян в Україні: досягненням національної злагоди в суспільстві, забезпеченням державного суверенітету і територіальної цілісності, формуванням національно-державної ідентичності, утвердженням власного іміджу на зовнішньополітичній арені. Як свідчить історичний досвід, порушення цих основоположних засад етнополітики за певних обставин може загрожувати підривом не лише основи життєдіяльності поліетнічних суспільств, але й міждержавних зносин.
Важливо враховувати й ту обставину, що з поглибленням демократичного розвитку незалежних України і Росії відбувається швидка політизація національних меншин, які активно включаються в різні сфери державної діяльності. Отже, важливе практичне значення має визначення реальних можливостей та форм участі діаспори в розбудові незалежних держав, інтенсифікації політичних, культурних та соціально-економічних зв’язків між країною виходу та країною проживання.
Нарешті, визначення шляхів впливу національних меншин на систему міждержавних відносин України та Російської Федерації відкриває нові можливості – чіткіше з’ясувати потенційні можливості впливу національних меншин на динаміку розвитку українсько-російських міждержавних зносин.
Означені вище обставини великою мірою зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження, яке присвячене аналізу впливу проблем, пов’язаних із забезпеченням прав національних меншин, на розвиток українсько-російських міждержавних відносин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної наукової програми науково-дослідницьких робіт Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка “Розробка міжнародно-правових політичних та економічних основ розбудови Української держави” (№97128 державної реєстрації).
У рамках означеної комплексної програми дисертаційна робота відображує один з напрямків діяльності кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Соціально-політичні та національно-культурні аспекти становлення Української держави” (№97126 державної реєстрації).
Мета дисертаційного дослідження полягає в політологічному аналізі впливу проблеми забезпечення прав національних меншин на загальний процес розвитку українсько-російських міждержавних відносин. При цьому в дисертації піддано аналізу різні аспекти взаємодії організацій національних меншин та органів державної влади, недержавних установ, а також органів державної влади України та Російської Федерації щодо проблем, пов’язаних із правовим статусом меншин.
Для реалізації цієї мети ставились такі завдання:
проаналізувати особливості національних меншин як одного з елементів сучасної системи українсько-російських міждержавних відносин та визначити умови, причини й засоби активізації діяльності національних меншин на міжнародній арені;
дослідити засоби і шляхи впливу національних меншин на державні й недержавні організації та установи країни проживання, процеси внутрішньополітичного та зовнішньополітичного характеру, що мають безпосереднє відношення до процесу формування двосторонніх взаємин держав;
здійснити порівняльний аналіз соціально-економічного, політичного та культурного статусу української національної меншини в РФ і російської національної меншини в Україні на сучасному етапі з метою визначення характеристик цих етнічних груп та їх співвіднесенням з характеристиками зацікавлених груп тиску;
з’ясувати причини неспівпадання у ряді випадків дій та прагнень організацій національних меншин стосовно своєї етнічної батьківщини з національними інтересами країни проживання, та простежити вплив цього явища на розвиток українсько-російських міждержавних взаємин;
визначити ступінь впливу національних меншин на систему міждержавних відносин України і Російської Федерації та окреслити потенційні можливості національних меншин на шляху оптимізації взаємовигідного співробітництва країн.
Об’єктом дисертаційного дослідження є політика України і Російської Федерації щодо врегулювання проблем розвитку української й російської національних меншин.
Предметом дисертаційної роботи є вплив національних меншин та проблем, пов’язаних з їх розвитком і правовим забезпеченням, на українсько-російські міждержавні відносини.
Методи дослідження. В основу дослідження покладено метод етнополітичного аналізу, який, на думку автора, є найбільш ефективним при з’ясуванні сутності етнонаціональних проблем як чинника двосторонніх відносинах держав, оскільки дозволяє аналізувати проблематику з високим ступенем достовірності висновків. У плані розв’язання поставлених автором завдань ефективними виявилися статистично-аналітичний, порівняльно-аналітичний, конкретно-історичний методи.
Метод системного аналізу використовувався для комплексного дослідження міжнародного та вітчизняного законодавства у сфері національних відносин, а також для аналізу впливу проблем правового статусу та етнонаціонального розвитку меншин в обох державах у їх взаємозв’язку і взаємозалежності на розвиток сучасних міждержавних відносин.
Наукова новизна дисертації зумовлюється передусім оригінальністю підходу до аналізу проблеми забезпечення прав національних меншин з точки зору її впливу на розвиток українсько-російських взаємин. Найсуттєвішими здобутками‚ які відображають наукову новизну дослідження є такі:
здійснено аналіз місця національних меншин в структурі міждержавних відносин як важливого структурного елементу міждержавних відносин, котрий за різних умов може виступати у відносинах двох держав стабілізуючим або дестабілізуючим фактором.
вивчено сучасний правовий статус української меншини в РФ й російської – в Україні, встановлено, що на нинішньому етапі вони ще не є повністю інтегрованим елементом відповідних суспільств, що у ряді випадків негативним чином позначається на розвитку українсько-російських міждержавних взаємин.
встановлено реальний і потенційний рівні впливу організацій національних меншин на формування українсько-російських політичних взаємин та висловлено пропозиції щодо доцільності врахування і використання потенційних можливостей національних меншин у сфері розширення стратегічного міждержавного партнерства.
проаналізовано відносини двох держав у зв’язку з проблемами розвитку національних меншин в міграційній, націнально-культурній сферах та запропоновано практичні заходи до їх вдосконалення.
введено до наукового обігу певне коло нового фактичного матеріалу, виявленого в архівних фондах Міністерства Закордонних Справ, Державного департаменту у справах національностей та міграцій, Міністерства освіти і науки України та ін.
Практичне значення дисертації полягає в придатності її матеріалів, висновків і рекомендацій для використання відповідними зацікавленими сторонами й учасниками політичного життя України і Росії для аналізу впливу процесів правового забезпечення інтересів національних меншин в українсько-російських відносинах з метою вдосконалення останніх.
Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності органів державного управління для вирішення специфічних проблем, що виникають в галузі захисту прав національних меншин. Фактичні дані, аналіз міжнародного досвіду політичних і правових рішень також має відповідний коефіцієнт практичного використання у навчальному процесі, для читання спецкурсів з проблем країнознавства, історії України і Росії, етнополітики, конфліктології, порівняльної політології.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію у виступах на двох міжнародних наукових конференціях ( „Українсько-Російські відносини на зламі тисячоліть”, м. Івано-Франківськ 2002р., “Визначальні фактори українсько-російських відносин” м.Москва 2003р.), та на трьох наукових конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка (2001, 2002 роки), обговорювалися на засіданнях кафедри порівняльної політології і регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в шести наукових статтях автора.
Структура дисертації визначається її метою та завданнями. Робота складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 220 сторінок, у т.ч.основна частина – 179 сторінок. Список використаних джерел та літератури – 28 сторінок (317 найменувань).
