4.Методичні поради до конспектування рекомендованої літератури.

Одним з видів самостійної роботи студента є підготовка до семінарського заняття. Вивчення рекомендованої літератури передбачає конспектування основних думок, викладених автором у монографії, посібнику, підручнику чи науковій статті. Складання конспекту необхідно вести обдумано, охайно, чітким почерком в окремому зошиті. Можливо, основні моменти виділяти іншим кольором.

Колектив авторів пропонує вам наступний план складання конспекту:

1. Перед складанням конспекту необхідно ретельно ознайомитись з планом семінарського заняття та списком літератури. Переглянути конспект лекцій з даної теми. Відмітити питання, що потребують самостійного вивчення.

2. Уважно прочитати розділи, які потребують конспектування. При цьому необхідно виділити основну думку автора, його позицію, структуру викладення аргументів. Якщо цього не досягнуто, рекомендований текст потрібно ще раз перечитати.

3. Підготувавшись до конспектування, студент виписує у зошит лише тези – положення, а не переписує текст. Саме ведення конспекту в формі тез вимагає творчого опрацювання матеріалу та допомагає тривалому його засвоєнню.

4. Найбільш важливі думки автора можна виписувати в зошит у формі цитат. Цитування вимагає посилання на автора, повну назву його монографії (посібника). Кожна цитата береться в лапки. Після цитати бажано викласти свій висновок, де міститься власна позиція щодо процитованої думки автора.

5. З того чи іншого питання студенту потрібно переглянути декілька праць і на основі їх позицій, думок сформувати особисту точку зору з конкретної проблеми. При цьому посилання на кожного автора окремо повинно бути обов’язковим.

6. Ретельно опрацюйте джерела та літературу з потрібного вам питання. Пам’ятайте, що література може бути застаріла та ідеологізована, тому перегляньте обов’язково і сучасні публікації, які належать до вашої проблеми.

7. Простежте за чіткою систематичністю вашого конспекту. Почніть з чіткого визначення теми та складання плану. В кінці законспектованого матеріалу напишіть джерела та літературу, які були вами використані. Постійне конспектування рекомендованої літератури – запорука успішного вивчення дисципліни „політологія”.

5 Тестовий контроль оцінки знань:

Тестовий контроль оцінки знань з політології – це лише одна з форм перевірки знань та вмінь студентів з предмету, особливості якого вимагають здатність студентів не тільки орієнтуватись в історичних та сучасних нормативно-ціннісних політичних знаннях, викладати їх в письмовій, усній формах, а і брати участь у дебатах, конференціях, ділових іграх. Тому проводиться тестовий контроль оцінки знань як підготовка до узагальнення результатів першого та другого навчальних модулів.

Тестовий контроль оцінки знань з політології до першого модулю охоплює перші шість тем: від загальної теорії, історії політичних вчень до теоретичних положень середнього рівня, які розкривають основні форми організації державної влади, ознаки правової держави, громадянського суспільства, демократії та особливості їх сучасних проявів.

Тестовий контроль оцінки знань з політології до другого модулю охоплює питання порівняльної та практичної політології стосовно України, світу та розкриває знання по 7 – 13 темам курсу: від ефективності сучасної системи влади на Україні, її здобутків, вад, шляхів реформування з урахуванням світового досвіду до визначень політичної культури, свідомості, ідеології, різновидів політичних течій, партій, еліт, лідерства, виборчих систем, технологій до трансформації політичних систем країн світу, основних засадах національної, соціальної, зовнішньої політики держави.

Тестові завдання розподілені на три варіанти заради об`єктивності оцінювання реальних знань та мають типовий за рівнем складності характер, теж трьох рівнів. Перший рівень складності - алгоритмічний та репродуктивний: необхідно дати визначення політичного терміну, поняття та обрати правильну відповідь із запропонованих чотирьох варіантів. Пропонується десять запитань, по одному балу за правильну відповідь на кожне. Другий рівень складності – частково творчий, з елементами алгоритмічного: необхідно знайти відповідність покажчиків лівої колонки – характеристикам правої з використанням знань та вмінь порівняльної політології. Пропонується п`ять запитань, по два бали за правильну відповідь на кожне. Третій рівень складності – інтелектуально-пошуковий, творчий: потрібно виправити помилки, відповісти на такі запитання: „Що буде, якщо?”, „Чому саме так?”, „Чи можливе таке?”, „Які шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми?”. Пропонується два запитання, по п`ять балів за правильну відповідь на кожне. Для виконання всього тестового завдання надається сорок хвилин.

Оцінка за кожну роботу виражається в сумі балів, які відповідають відміткам за дванадцятибальною системою та такою шкалою:

Сума балів за відповіді:	Відмітка (за 12-бальною системою)
14 і менше балів	1 -3 ( незадовільно)
15 -19 балів	4 -6 (задовільно)
20 –24балів	7 – 9 (добре)
25– 30 балів	10 – 12 (відмінно)

Тестові завдання виконуються по двом варіантам, які тотожні наведеному нижче прикладу: