МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТОЛОГІЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

КРЕМЕНЧУК 2008

Методичні вказівки щодо семінарських занять з навчальної дисципліни “Політологія” для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей.

Укладачі: доц., канд. іст. наук С.Я.Фарина

доц., канд.політ.наук Г.О.Лебединська

ст. викладач О.В.Урін,

канд.політ.наук О.А.Матета

Рецензент: доц., канд. пед. наук Л.В.Герасименко

Кафедра соціально-політичних наук

Затверджено методичною радою КДПУ імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від „_____” ______________ 200 __ р.

Заступник голови методичної ради ___________________ доц. С.А. Сергієнко

З М І С Т

1.Вступ...................................................................................................... 5

2.Плани семінарських занять, теми рефератів та

рекомендації щодо підготовки до них.....................................................6

3.Методичні рекомендації до написання

рефератів студентами..............................................................................18

4.Методичні поради до конспектування

рекомендованої літератури.....................................................................20

5.Тестовий контроль оцінки знань...........................................................21

6.Питання для іспиту з політології............................................................25

7.Критерії оцінювання знань студентів....................................................27

8.Список літератури....................................................................................28

1.Вступ

Складні соціально-політичні процеси, що супроводжують становлення України як суверенної та незалежної демократичної держави, посилюють потребу ґрунтовного вивчення науки про політику – політології. Це дасть можливість скласти уявлення про основні етапи розвитку світової та вітчизняної політичної думки, зрозуміти сутність та зміст політичних інтересів різних соціальних груп, об'єктивно оцінити діяльність політичних інститутів в Україні. Доречно погодитись з академіком Ф.М.Рудичем, що “вивчивши основи політології, молода людина, зрештою, має відчути себе повноцінним громадянином, реальним творцем справжньої демократії...”.

Важливою особливістю «Політології» є те, що вона - надзвичайно динамічна навчальна дисципліна. Тому її вивчення не може обмежуватися читанням підручників або лекційного матеріалу, а й залученням політичної інформації, почерпнутої з газет, журналів, радіо- та телепередач, в мережі Internet. До того ж «Політологія» - інтегративна дисципліна, успішне вивчення якої передбачає залучення знань, отриманих студентами в курсах «Філософії», «Історії України», «Соціології» тощо. Тому важливою складовою ефективного вивчення «Політології» є самостійна робота студентів при підготовці до семінарських занять, написання рефератів, виконання тестових завдань, підготовки до іспиту(заліку). Велику роль відіграють консультації у викладачів.

Для частини спеціальностей студентів на денному відділенні згідно із навчальним планом лекційний курс передбачений на 28 годин, у інших при тій же програмі – лише 14, а на семінарські заняття для всіх – 14 годин. До того ж, на третьому та сьомому семінарах всі групи, всіх спеціальностей виконують тестові завдання трьох рівнів складності з першого та другого модулів, які замінили комплексні контрольні роботи. Таким чином, на тематичні практичні заняття приходиться об'єднувати щонайменше дві теми.

Таким чином, в результаті вивчення “Політології” студенти мають знати :

–історію політичних учень; сутнісні риси політичних систем; політичні процеси, що відбуваються в Україні й у світі; та уміти – орієнтуватися в сучасній політичній ситуації; формувати власні політичні переконання та відстоювати їх; толерантно ставитись до інших поглядів, позицій та брати участь у політичних дебатах, тематичних круглих столах, прес-конференціях (формувати запитання, аналізувати відповіді, робити висновки).

2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

теми рефератів та

рекомендації щодо підготовки до них

Тема №1-2 Політологія як наука. Історія світової політичної думки.

План

1.Виникнення політичної науки. Основні парадигми в її розвитку.

2.Політичні ідеї античності (Стародавня Греція та Рим).

3.Політичні концепції Середньовіччя та епохи Відродження.

4.Ідеологи буржуазної демократії та їх політичні теорії (ХVII -XVIIIст.)

5.Соціально-політичні утопії та антиутопії ХІХ-ХХст., їхній вплив на сучасний розвиток світової політичної думки.

Література: [1,5,12,13,20,21,29,31,34,40,44,45,47,53,56,61].

Методичні рекомендації:

Перше питання семінарського заняття носить теоретичний характер. У процесі його розкриття необхідно виділити пануючі в стародавньому суспільстві погляди на походження влади та суспільного устрою, їх трансформацію та практичну реалізацію. Важливо зрозуміти, що зміна парадигми у політичній науці завжди зумовлена перемінами в економічному та політичному житті суспільства.

Друге питання розглядає політичну думку античності, яка мала переважно філософсько-етичну спрямованість. Політика розглядалась як «царське мистецтво управління». Аналіз політичних ідей Платона, Аристотеля і Цицерона дозволяє узагальнити історію політичних вчень Античності, визначити актуальність їх окремих положень сьогодні.

В Середньовіччі, якому присвячене третє питання, переважала релігійна концепція, яка базувалась на пріоритеті церковної влади на світською, а яскравими ідеологами цього часу були Аврелій Августин та Фома Аквінський. Політика, за їх переконаннями, має бути моральною, бо це відповідальність перед Богом. Для епохи Відродження характерна громадянська концепція, яка хоча і звільнила науку від теології, але й політику – від моралі. Так сформувався „макіавеллізм” з формулою „Мета виправдовує засоби. ”

Розглядаючи політичні теорії ідеологів буржуазної демократії XVII-XVIIIст.(четверте питання), важливо визначити пропагований ними пріоритет природних прав індивіда та теорію «суспільного договору» між громадянами та державою. Ці ідеї закладені в Конституції України 1996р. Світову політичну думку Нового часу найбільш яскраво представляють Т.Гоббс, Дж.Локк, Ш.-Л.Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо, Т.Джеферсон та ін. мислителі.

У п’ятому питанні необхідно виділити, що ХІХст. – це період буржуазних революцій та становлення ринкової демократії в Європі та Америці. В цих умовах загострюється протистояння двох ідейно-політичних течій – лібералізму і консерватизму. Інтереси експлуатованих верств населення віддзеркалювала марксистська теорія соціалістичної революції, яка виникла у середині ХІХст. й була реалізована В.Леніним у Росії на поч. ХХст. Жорстке протистояння соціалізму та капіталізму, крах «наукового комунізму» наприкінці ХХст. визначили особливості сучасного розвитку світової політичної думки.

Тематика рефератів :