metodichka sopromat 2 sem
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНИХ
РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ "ОПІР МАТЕРІАЛІВ" ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ:
6.090202 - "ТЕХНОЛОГІЯ МАШИНОБУДУВАННЯ",
6.090203 - "МЕТАЛОРІЗАЛЬНІ ВЕРСТАТИ ТА СИСТЕМИ",
6.090258 - "АВТОМОБІЛІ ТА АВТОМОБІЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО"
6.090211 - "КОЛІСНІ ТА ГУСЕНИЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ" 6.090214 - "ПІДЙОМНО– ТРАНСПОРТНІ МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ" (У ТОМУ ЧИСЛІ СКОРОЧЕНИЙ ТЕРМІН НАВЧАННЯ)
ЧАСТИНА ДРУГА
КРЕМЕНЧУК 2004
Методичні вказівки щодо самостійного виконання розрахунково-графічних робіт з дисципліни "Опір матеріалів" для студентів заочної форми навчання зі спеціальностей 6.090202 - "Технологія машинобудування", 6.090203 - "Металорізальні верстати та системи", 6.090258 - "Автомобілі та автомобільне господарство", 6.090211 - "Колісні та гусеничні транспортні засоби", 6.090214 - "Підйомно– транспортні машини та обладнання" (у тому числі скорочений термін навчання). Частина друга
Укладачі: асист. Я.С.Долударєва, асист. С.М.Мисліцький Кафедра технічної механіки
Затверджено методичною радою університету Протокол №____________від____________
Голова методичної ради________________В.В.Костін
СКЛАДНИЙ ОПІР
Складний опір (складні деформації) – види деформацій, за яких у розрахунках на міцність необхідно враховувати більше одного внутрішнього зусилля.
До складного опору відносять косе гнуття, гнуття із крученням, кручення з розтягом (стиском), поздовжньо-поперечне гнуття, позацентровий розтяг (стиск) тощо.
Косе гнуття – вид складної деформації, за якого площина дії гнучого моменту не проходить ні через жодну з головних центральних осей інерції поперечного перерізу стрижня.
Максимальні нормальні напруги σmax підчас косого гнуття виникають у точках поперечного перерізу найбільш віддалених від нульової лінії.
Нульова (нейтральна) лінія – пряма в поперечному перерізі, на якій нормальні напруги дорівнюють нулю (σ = 0).
Підчас косого гнуття нульова лінія проходить через центр маси поперечного перерізу і не співпадає з його головними осями.
Формула для визначення положення нульової лінії:
tg β = - |
MY |
× |
I X |
, |
|
|
|||
|
M X |
|
IY |
де MX, MY – гнучі моменти у вертикальній і горизонтальній площині, [H·м];
IX, IY – осьові моменти інерції перерізу, [м4];
β – кут повороту нульової лінії відносно осі Х.
3
Правило знаків кута β:
-β > 0, якщо нульова лінія проходить через I – III квадрант,
-β < 0, якщо нульова лінія проходить через II – IV квадрант.
Нормальні напруги в довільній точці поперечного перерізу підчас косого гнуття:
σ = − M X y − MY x , I X IY
де MX, MY – гнучі моменти у вертикальній і горизонтальній площині, [H·м];
IX, IY – осьові моменти інерції перерізу, [м4]; x, y – координати точки, [м].
Умова міцності підчас косого гнуття:
σ max |
= |
|
|
M X |
|
|
+ |
|
|
MY |
|
|
≤ [σ ], |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
WX WY |
де MX, MY – гнучі моменти у вертикальній і горизонтальній площині, [H·м];
WX, WY – осьові моменти опору перерізу, [м3]; σmax – максимальна нормальна напруга, [Па]; [σ] – допускна нормальна напруга, [Па].
4
Приклад 1. Дерев'яна балка прямокутного поперечного перерізу навантажена вертикальною силою Р = 20 kН у точці А і горизонтальною силою Р = 20 kН у точці В.
|
Потрібно: |
|
|
|
|
|
1) встановити положення небезпечного перерізу; |
|
|
|
|||
2) підібрати розміри поперечного перерізу; |
|
|
|
|||
3) |
визначити положення |
нейтральної |
лінії в небезпечному перерізі та |
|||
|
побудувати для цього перерізу епюру нормальних напруг в аксонометрії. |
|||||
|
Взяти [σ] = 8 МПа; h/b = 3. |
|
|
|
|
|
|
вертикальна площина |
|
|
b |
||
|
|
|
|
|||
|
VC |
A |
B |
VD |
|
|
|
C |
D |
P |
h |
||
|
P |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
4м |
2м |
2м |
|
|
P |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
40 kHм |
|
|
|
|
|
|
|
20 kHм |
0 |
Еп. МX. |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
горизонтальна площина |
HD |
|
|||
|
HC |
|
|
|
||
|
|
P |
|
|
|
|
|
20 kHм |
30 kHм |
|
|
|
|
|
|
|
Еп. МY. |
|
||
|
0 |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Розв’язання |
|
|
|
|
1) Побудуємо епюри гнучих моментів: |
|
|
|
|
||
|
а) вертикальна площина |
|
|
|
|
|
|
Визначимо реакції опор: |
|
|
|
|
5
∑МС = - 4Р + 8VD = 0, |
VD = |
4P |
= |
|
P |
= 10kH , |
|||
|
|
|
|
||||||
|
8 |
|
2 |
|
|
||||
∑МD = 4Р - 8VC = 0, |
VC = |
4P |
= |
P |
= 10kH . |
||||
|
|
||||||||
|
8 |
|
2 |
|
|
Перевірка:
|
∑ y = VC - Р + VD = 10 - 20 + 10 = 0. |
|||||
Ділянка СА: |
(0 ≤ z ≤ 4) |
MX = VC· z, |
||||
|
при z = 0 |
MX = 0, |
||||
|
при z = 4 |
MX = 10 ·4 = 40 kHм. |
||||
Ділянка DA: |
(0 ≤ z ≤ 4) |
MX = VD· z, |
||||
|
при z = 0 |
MX = 0, |
||||
|
при z = 4 |
MX = 10 ·4 = 40 kHм. |
||||
b) горизонтальна площина: |
|
|
|
|
|
|
Визначимо реакції опор: |
|
|
|
|
|
|
∑МС = - 6Р + 8HD = 0, |
HD = |
6 P |
|
= 15kH , |
||
|
|
|||||
|
|
8 |
|
|
||
∑МD = 2Р - 8HC = 0, |
HC = |
2P |
= 5kH . |
|||
|
||||||
|
|
8 |
|
|
||
Перевірка: |
|
|
|
|
|
|
|
∑x = HC - Р + HD = 5 - 20 + 15 = 0. |
|||||
Ділянка СB: |
(0 ≤ z ≤ 6) |
MY = HC· z, |
||||
|
при z = 0 |
MY = 0, |
||||
|
при z = 6 |
MY = 5 ·6 = 30 kHм. |
6
Ділянка DB: |
(0 ≤ z ≤ 2) |
MY = HD· z, |
|
при z = 0 |
MY = 0, |
|
при z = 2 |
MY = 15 ·2 = 30 kHм. |
Відомо, що для прямокутного перерізу осьові моменти опору дорівнюють:
|
|
|
|
WX = |
h 2 b |
, |
|
|
|
|
|
WY |
= |
|
|
hb2 |
. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Якщо |
h |
= 3 , тоді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
WX = |
3 |
|
b3 , |
WY |
= |
|
|
1 |
b3 . |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Умова міцності: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
σ |
max |
= |
|
|
M X |
|
|
|
+ |
|
|
M Y |
|
|
|
≤ [σ ] |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
WX |
|
|
WY |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
σ |
max |
= |
2 |
|
M X |
|
|
|
|
+ |
2 |
|
M Y |
|
|
= |
2 |
|
M X |
|
+ 6 |
|
M Y |
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
3b3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3b3 |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
Переріз А: MX = 40 kHм, MY = 20 kHм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
σ A = |
2 × 40kHм + 6 × 20kHм |
= |
200kHм |
. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3b3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3b3 |
|||||||||||||||
Переріз В: MX = 20 kHм, MY = 30 kHм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
σ B = |
2 × 20kHм + 6 × 30kHм |
= |
220kHм |
. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3b3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3b3 |
Небезпечний переріз В (MX = 20 kHм, MY = 30 kHм), тому що σВ > σA.
7
2) Визначимо розміри поперечного перерізу з умови міцності:
σ max ≤ [σ ]
σ B = 220 kHм £ 8 МПа 3b3
b ³ 3 220 × 10 3 Hм = 0,209 м 3 × 8 ×106 Па
h= 3b ≥ 3· 0,209 = 0,627 м.
3)Моменти інерції прямокутного поперечного перерізу:
IX = |
h3b |
= |
0,627 3 × 0,209 |
= 4 |
,29 × 10 |
−3 |
м4 , |
|||||
|
|
|
|
|||||||||
12 |
12 |
|
|
|
|
|
|
|||||
IY = |
hb3 |
|
= |
0,627 ×0 |
,2093 |
|
= 0 |
,48 × 10 |
−3 |
м4 . |
||
|
|
|
|
|
|
|||||||
12 |
12 |
|
|
|
|
|
|
Визначимо положення нейтральної лінії в небезпечному перерізі В:
tgβ = - |
M Y |
|
I X |
|
30 |
|
4,29 × 10 |
−3 |
|
|
× |
|
= - |
|
× |
|
|
= -13,5 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
M X |
|
IY |
|
20 |
|
0,48 × 10 −3 |
β = – 85˚ 46 ΄
y
нейтральна лінія
2 1
зона стиску
x
h
β
зона розтягу
3 4
b
8
Визначимо нормальні напруги в кутових точках перерізу.
Нормальна напруга в точці поперечного перерізу з координатами (x; y):
σ = − M X y − M Y x . I X I Y
Кутові точки небезпечного перерізу В:
|
|
|
|
b |
|
|
|
h |
|
|
|
20 × 10 |
3 |
|
|
|
|
0,627 |
|
|
|
30 × 10 3 |
|
|
0,209 |
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
||||
т.1 |
+ |
|
|
; + |
|
|
|
; σ |
1 |
= - |
|
|
× |
|
- |
|
|
|
× |
|
|
|
|
= - 8 |
× 10 |
|
Па; |
||||||||||||||
2 |
2 |
|
|
2 |
0,48 × 10 −3 |
|
|
|
2 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4,29 × 10 −3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
b |
|
|
|
h |
|
|
|
20 × 10 |
3 |
|
|
|
|
0,627 |
|
|
|
30 × 10 3 |
|
|
- 0,209 |
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
||||||
т.2 |
|
- |
|
|
; + |
|
|
|
; σ |
2 |
= - |
|
|
|
|
× |
|
|
- |
|
|
|
|
× |
|
|
|
|
|
= 5,1 |
× 10 |
|
|
Па ; |
|||||||
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
0,48 × 10 −3 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4,29 × 10 −3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
b |
|
|
|
h |
|
|
|
20 × 10 |
3 |
|
|
|
|
- 0,627 |
|
30 × 10 3 |
|
|
|
- 0,209 |
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|||||||
т.3 |
- |
|
|
; - |
|
|
|
; σ |
3 |
= - |
|
|
× |
|
|
|
- |
|
|
|
|
|
× |
|
|
|
= 8 |
× |
10 |
|
Па ; |
||||||||||
|
2 |
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
0,48 × 10 |
−3 |
|
2 |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4,29 × 10 −3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
b |
|
|
|
h |
|
|
|
20 × 10 |
3 |
|
|
|
|
- 0,627 |
|
30 × 10 3 |
|
|
|
0,209 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
||||||
т.4 |
+ |
|
|
; - |
|
|
|
; σ |
4 |
= - |
|
|
× |
|
|
|
- |
|
|
|
|
|
× |
|
|
= -5,1 |
× 10 |
|
Па. |
||||||||||||
|
2 |
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
0,48 × 10 |
−3 |
|
2 |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4,29 × 10 −3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Епюра нормальних напруг
Y
5,1 МПа
2
1 |
-8 МПа |
|
8 МПа |
3 |
4
нейтральна лінія -5,1 МПа X
Приклад розв’язано.
9
Гнуття із крученням – вид складної деформації, за якого в розрахунку на міцність необхідно враховувати два внутрішніх зусилля: гнучий момент та крутний момент.
Умова міцності підчас гнуття з крученням:
|
|
σ max = |
M ЗВ |
£ [σ ], |
|
|
|
||
|
|
|
WX |
|
де MЗВ |
– |
зведений момент, [H·м]; |
||
WX |
– |
осьовий момент опору перерізу, [м3]; |
||
σmax |
– |
максимальна нормальна напруга, [Па]; |
||
[σ] |
– |
допускна нормальна напруга, [Па]. |
Момент зведений (MЗВ) розраховують із застосуванням теорій (гіпотез) міцності. Для валів із пластичних матеріалів розрахунок MЗВ виконують на основі третьої або четвертої теорії міцності:
|
|
M ЗВIII |
= М КР2 + ΣМ ГН2 , |
||||
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
M ЗВIV = |
|
0,75 × М КР2 + ΣМ ГН2 |
|||
де MКР |
– |
крутний момент, [H·м]; |
|||||
ΣМГН |
– |
сумарний (повний) гнучий момент, [Н·м]. |
|||||
|
|
Σ M ГН = |
|
, |
|||
|
|
М Х2 + МY2 |
|||||
де MX |
– |
гнучий момент у вертикальній площині, [H·м]; |
|||||
МY |
– |
гнучий момент у горизонтальній площині, [Н·м]. |
10