Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

metodichka sopromat 2 sem

.pdf
Скачиваний:
7
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
298.86 Кб
Скачать

M 1 ... M n на епюру гнучого моменту МХ. Оскільки переміщення в напрямі в'язі неможливе, результат має дорівнювати нулю.

n =

1

 

 

 

× M X

= 0 .

M n

 

 

EI x

 

 

Приклад 4. Для заданої схеми необхідно:

1)знайти ступінь статичної невизначеності та вибрати основну систему;

2)написати канонічні рівняння;

3)побудувати епюри гнучих моментів від одиничних і від зовнішніх зусиль;

4)визначити переміщення δ, ;

5)визначити величини "зайвих" в’язей;

6)побудувати епюри N, Q , М для рами;

7)провести деформаційну перевірку.

q = 12kH/м

6м 6м

Розв’язання

1)Спробуємо визначити опорні реакції. Для цього для заданої системи складемо рівняння рівноваги (статики):

RA

RB

RC

 

 

HC

31

X = q × 6 - H C = 0Y = RA + RB + RC = 0

M A = - q × 6 × 3 + RB × 6 + RC × 12 = 0 .

З цієї системи рівнянь неможна визначити всі невідомі, оскільки рівнянь статики три, а опорних реакцій у них чотири. Таким чином, рама є один раз статично невизначеною. До такого самого висновку можна прийти, якщо скористатися формулою ступеня статичної невизначеності:

S = 3n - m = 3 × 2 - 5 = 1 ,

де n – кількість незалежних замкнутих контурів; m – кількість одиночних шарнірів.

Виберемо основну систему. Для цього відкинемо опору В, а також навантаження.

2)За зайве невідоме візьмемо Х1 = RB . Запишемо канонічне рівняння для один раз статично невизначеної системи:

δ11 · Х1 + = 0.

де δ11 – переміщення в напрямі «зайвої» в'язі, викликане одиничною силою; – переміщення в напрямі «зайвої» в'язі, викликане навантаженнями.

32

3)Побудуємо одиничну епюру гнучого моменту M 1 . Для цього прикладемо до основної системи в напрямі відкинутої в’язі одиничну силу X 1 = 1 ,

визначимо опорні реакції та M 1 .

 

 

6 м

6 м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1/2

1

1/2

 

3

__

 

M1

Побудуємо вантажну епюру гнучого моменту МР. Для цього прикладемо до основної системи задане навантаження, визначимо опорні реакції та МР.

q = 12 kH/м

RAP = 18 kH

RCP = 18 kH

HCP=72kH

216

432

216

324 432

MP

33

4)Визначимо коефіцієнт канонічного рівняння δ11 , перемножуючи методом Симпсона одиничну епюру саму на себе:

 

 

δ 11

=

1

 

 

 

1

´

 

1 =

 

 

 

 

 

M

M

 

 

 

 

 

 

 

 

EI x

 

 

 

 

 

=

6

(0 + 4 × 1,5 × 1,5 + 3 × 3) +

6

 

(3 × 3 + 4 × 1,5 × 1,5 + 0) =

216

.

 

 

 

 

 

 

 

6 EI x

 

 

 

6 EI x

 

 

 

6 EI x

Визначимо вільний член канонічного рівняння , перемножуючи методом Симпсона одиничну епюру на вантажну:

 

 

 

=

 

1

 

 

 

1 ´ M P =

 

 

1P

 

 

M

 

 

EI x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

6

(0 + 4 × 270 × 1,5 + 324 × 3) +

 

 

6

 

 

(324 × 3 + 4 × 378 × 1,5 + 0) =

34992

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 EI x

 

 

 

 

6 EI x

 

 

6 EI

5) Визначимо силу Х1 з канонічного рівняння :

 

 

δ 11 × X 1 +

1P = 0 ,

X 1 = -

1P

= -

34992

×

6 EI x

= - 162 kH .

δ 11

6 EI x

 

 

 

216

 

Знак мінус вказує на те, що напрям сили Х1 = RB , є протилежним напряму одиничної сили X 1 = 1 .

Статичну невизначеність розкрито. Тепер можна скористатися початковою системою рівнянь статики для визначення інших опорних реакцій.

34

q = 12 kH/м

RA = 63 kH

RC = 99 kH

 

HC = 72 kH

 

RB = 162 kH

6)Для побудови епюр внутрішніх зусиль рами запишемо рівняння N, Q, Мх для кожної ділянки:

 

 

z4

 

 

 

z5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z1

 

z2

 

 

z3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ділянка 1: (0 £ z1 £ 6 м)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N = − RA = − 63 kH ,

 

 

Q = - q × z1 = - 12 × z1 ,

 

 

 

q × z 2

 

 

M x =

 

 

1

 

= 6 × z12 ,

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

при z1 = 0

Q = 0,

 

 

 

 

 

 

Мх = 0,

 

 

 

 

при z1 = 6

Q = - 72 kН,

 

 

Мх = 216 kHм.

Ділянка 2: (0 £ z2 £ 6 м)

N = RB = 162 kH , Q = 0,

M x = 0.

35

Ділянка 3: (0 £ z3 £ 6 м)

 

 

N = − RC = − 99 kH ,

 

 

Q = H C = 72 kH ,

 

 

M x = H C × z3 = 72 × z3 ,

при z3

= 0

Мх = 0,

при z3

= 6

Мх = 432 kHм.

Ділянка 4: (0 £ z4 £ 6 м)

 

N = - 6 × q = - 72 kH ,

 

Q = RA = 63 kH ,

 

M x

= 6 × q × 3 - RA × z4 = 216 - 63 × z4 ,

при z4

= 0

Мх = 216 kHм,

при z4

= 6

Мх = - 162 kHм.

Різні знаки гнучого моменту вказують на те, що отримані значення знаходяться на епюрі по різні боки від осі.

Ділянка 5: (0 £ z5 £ 6 м)

 

N = − H C = − 72 kH ,

 

Q = - RC = - 99 kH ,

 

M x

= H C × 6 - RC × z5 = 432 - 99 × z5 ,

при z5

= 0

Мх = 432 kHм,

при z5

= 6

Мх = - 162 kHм.

Різні знаки гнучого моменту вказують на те, що отримані значення знаходяться на епюрі по різні боки від осі.

36

72

72

N

63

162

99

63

72 72 99

Q

216

162

432

216

432 Mх

7)Деформаційна перевірка.

Визначимо переміщення точки рами в напрямі «зайвої» в'язі шляхом перемноження методом Симпсона епюри гнучого моменту Мх на одиничну епюру M 1 . Оскільки переміщення в напрямі в'язі неможливе, результат має дорівнювати нулю.

B =

6

(0 + 4(27)(1,5) + 162(3)) +

6

(162(3) + 4(135)(1,5) + 0) =

 

 

 

 

6 EI x

 

6 EI x

 

= − 1944 + 1944 =

0

6 EI x 6 EI x

Приклад розв’язано.

37

ДИНАМІЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ

Статичні навантаження – навантаження, при дії яких на систему можна знехтувати виникаючими силами інерції.

Динамічні навантаження – навантаження, при дії яких на систему не можна знехтувати виникаючими силами інерції. Динамічні навантаження можуть бути ударного і неударного типу.

Ударне навантаження – динамічне навантаження, що виникає, коли швидкість тіла, яке рухається, миттєво падає до нуля.

Неударні динамічні навантаження можуть випробувати деталі, що рухаються поступально з прискоренням, або будь-які деталі, що обертаються.

Задачі з динамічним навантаженням можна розв’язувати, використовуючи принцип Даламбера, або закон збереження енергії.

Принцип Даламбера: під час динамічного навантаження в кожний момент часу деталь знаходиться в стані рівноваги під дією зовнішніх сил та сил інерції. Принципом Даламбера можна користатися в тих випадках, коли є можливість визначити сили інерції з умови задачі.

Підчас ударного навантаження визначання сил інерції обтяжливе, тому для розв’язання подібних задач використовують закон збереження енергії (знаходять kд).

Коефіцієнт динамічності ( kд ) – коефіцієнт, що показує, в скільки разів динамічні напруги і деформації (під час падіння) перевищують статичні:

k Д = 1 +

 

1 +

2h

 

або

k Д = 1 +

1 +

v 2

 

,

 

 

g ×

 

 

 

 

СТ

 

 

 

 

СТ

де h

- висота падіння, [м];

 

 

 

 

 

v

- швидкість падіння тіла, яке завдає удару, [м/с];

 

 

g

- прискорення вільного падіння, [м/с2];

 

 

 

 

СТ

- статичний прогин, [м].

 

 

 

 

 

38

Приклад 5. На двотаврову балку № 24а (IX = 3800 см4; WХ = 317 см4), що вільно лежить на двох опорах, з висоти h = 45 см падає вантаж Р = 7 kН.

Потрібно:

 

 

1) знайти найбільші нормальні напруги в балці;

 

2) розв’язати аналогічну

задачу за умови, що права опора замінена

пружиною з піддатливістю d = 22·10– 3 м/kН.

 

Взяти Е = 2 · 105 МПа.

 

 

h

P

 

 

 

 

RA = 4 kH

P = 7 kH

RB = 3 kH

А

C

B

 

 

СТ

 

 

12 kHм

 

 

 

Эп. МР

0

 

0

4/7

1

3/7

 

 

12/7

 

 

 

Эп. М1

0

 

0

 

Р

 

А

С

В

 

 

 

В

СТ

С

 

 

 

 

39

 

Розв’язання

1)Спочатку визначимо найбільші нормальні напруги в балці σ CTmax у випадку,

коли сила Р діє статично. Для цього побудуємо епюру гнучих моментів МР, попередньо визначивши реакції опор.

max

 

M Pmax

12 × 10 3

 

6

 

σ CT

=

 

=

 

= 37,8 ×10

 

Па = 37,8 МПа,

 

 

 

 

 

WX

317 × 10 6

 

 

де M Pmax

- максимальне значення гнучого моменту, [Нм];

WX

- осьовий момент опору перерізу балки, [м3].

2)Визначимо прогин балки СТ під статичною силою Р, перемноживши методом Симпсона епюру МР, на одиничну епюру гнучих моментів M 1 .

Для побудови епюри M 1 потрібно прикласти до системи одиничну силу в місце падіння вантажу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

1

 

M P ´

 

 

1 =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CT

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EI X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

3

 

 

 

 

6

 

 

 

 

12

 

 

4

 

 

 

12

 

6

 

 

=

 

 

 

 

0

+ 4 × 6 ×

 

+ 12

×

 

 

 

+

 

 

12 ×

 

+ 4 × 6 ×

 

+ 0

=

EI X

 

7

7

 

 

7

7

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

=

48 kH × м3

=

 

 

 

48 ×10 3

 

 

 

 

= 0,0063 м = 0,63 см.

 

EI X

 

2 ×1011 × 3800 × 10 8

 

3) Визначимо коефіцієнт динамічності:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k Д

= 1 + 1 +

2h

 

= 1 + 1 +

2 × 45

= 13 .

 

 

 

 

 

СТ

0,63

 

 

 

 

 

 

 

 

 

40

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]