Тематика рефератів:

1.Нові концепції демократії Література: [18,45,47,48,59].

Методичні поради: В рефераті слід дати детальну характеристику категорії “демократія”. При цьому необхідно зазначити на численні концепції, які отримали поширення на Заході. Далі слід зупинитися і поговорити про концепції колективістської, ліберальної та плюралістичної демократії. В рефераті бажано розкрити поняття „поліархія”, а також – „корпоративна” демократія. У висновках – звернути увагу на стан демократії в сучасній Україні.

2.Український парламентаризм Література: [19,24,25,33,59].

Методичні поради: При написанні даного реферату особливу увагу, на нашу думку, потрібно звернути на взаємодію гілок влади в Україні, на відносини парламенту і президента. Для виконання роботи доцільно вникнути в роботу ВРУ (подивитися її засідання, щоденник). Це допоможе відповісти на такі запитання: В чому полягає проблема парламентської більшості? Які саме доцільні реформи в сучасній Україні? Як раціональніше реалізувати конституційні зміни по перетворенню України в парламентсько-президентську республіку, не спровокувавши при цьому чергову політичну кризу?

Тема №8-9. Політична культура. Політична ідеологія. Основні політичні течії сучасності. Політичні партії, політичне лідерство, політична еліта.

План

1. Політична культура ,політична свідомість.

2. Політична ідеологія:

а) лібералізм і консерватизм як політико-ідеологічні доктрини;

б) соціалізм, комунізм і соціал-демократія;

в) фашизм, нацизм, релігійний фанатизм.

3. Політичні партії, партійні системи.

4. Партійно-політичний спектр сучасної України.

5. Політична еліта та політичне лідерство.

Література:[2,3,27,36,39,44,45,47,52,53].

Методичні поради

З першого питання треба мати на увазі, що кількість визначень поняття “політична культура” наближається до 50. Політична культура – сфера не безпосередньої дії, а суспільних уявлень про світ політики і відповідних норм поведінки. Це, в першу, чергу залежить як від менталітету народу, так і від рівня політичної освіченості та свідомості. Особливе місце в політичній свідомості займає політична ідеологія, яка реалізується в конкретних доктринах, що відображають прагнення тієї чи іншої соціальної групи до влади, і намагаються відповідно до цієї мети сформувати громадську думку.

Порівняльна таблиця доктрин лібералізму та консерватизму дозволяє виділити найсуттєвіші відмінності й спільні риси. А саме: в основі лібералізму – ідеали вільної конкуренції, підприємництва, а консерватизму – стабільність, традиційність підходів до розвитку суспільства. В той самий час загальнолюдські цінності, недоторканість природних прав, свобод, у тому числі й приватної власності тощо, - це невід`ємні частини як неоконсерватизму, так і неолібералізму, а відрізняються вони, як правило, тематичними питаннями, засобами досягнення загальної мети.

Соціалізм і соціал-демократія, як політичні доктрини, з кінця XIXст впевнено зайняли значне місце в політичній свідомості людства. Хоча далеко не всі положення соціал-політичної концепції марксизму витримали перевірку реальністю, окремі перетворилися в небезпечні антиутопії. В той самий час уже в XX столітті вони багато що взяли для себе від лібералізму. Таким чином, соціалістичні ідеї успішно взаємодіють і розвиваються з іншими сучасними концепціями, які на перше місце ставлять людину, соціальну справедливість. Фашизм, нацизм – це ідеології та політичні течії, які засуджені світовим товариством після Другої Світової війни. Проте не слід недооцінювати впливу сучасного неофашизму на молодь, її агресивну, малоосвічену, цинічну частину.

По третьому питанню необхідно звернути увагу на походження поняття “партія”, як частини політичної системи суспільства. Доречно виділити політичне різноманіття за різними ознаками (правлячі чи опозиційні, парламентські чи автократичні, масові чи кадрові, тощо). Треба розкрити сутність багатопартійної, однопартійної, двопартійної систем, їх ролі в політичному житті суспільства. Доцільно звернути увагу і на принципові відмінності партій від громадських організацій.

У четвертому питанні рекомендується простежити виникнення та розвиток багатопартійної системи в Україні, їх класифікацію в порівнянні із світовим досвідом. Обов’язково важливо підкреслити роль партій в становленні демократії, правової держави, громадянського суспільства в Україні, здобутки та вади існуючої партійної ситуації. Нарешті, необхідно з`ясувати перспективи перетворення сучасних партій в справжніх представників певної ідеології, інтересів, поглядів громадян-однодумців з політичною відповідальністю за свої дії. Тоді має стати зрозумілим партійно-політичний спектр України.

Політична еліта – це носії політико-управлінських якостей, найбільш впливових у суспільстві. Класичні концепції еліт нині доповнюються сучасними теоріями (ціннісна, демократичного елітизму, плюралізму, ліберальна, тощо). В той самий час цікаво проаналізувати специфіку політичної еліти в Україні в сучасний період. Необхідно звернути увагу на залежність соціально-політичної значимості лідера від рівня політичної культури й активності громадян. Доречно зупинитися на ролі політичного лідера у формуванні політичної еліти в сучасній Україні, використовуючи матеріали останніх парламентських виборів та їх наслідки.