12. Первинні методи (вивчення джерел, спостереження, опитування), метод експертних оцінок, збору дослідницького матеріалу.

Вивчення джерел – матеріали потрібно систематизувати, тобто вилучити усе зайве.

Етапи – ознайомлення з матеріалами; виявлення напрямку роботи; х-ка методів при розгляді джерел; завершення і отримання вихідного матеріалу для дослідження.

Спостереження – планомірне цілеспрямоване систематичне сприйняття предметів і явищ зовнішнього світу. Спостереження дає змогу безпосередньо стикатися з конкретними проявами важливих соціальних явищ і процесів в усій складності зв'язків і залежностей, які впливають на них. Воно допомагає конкретизувати і поглибити уявлення процесів і явищ, відтворюваних на основі інших джерел інформації.

Метод спостереження цінний саме тим, що дає змогу без­посередньо фіксувати реальні поведінські акти.

Експеримент – метод пізнання, при якому явища вивчаються у контрольованих і керованих умовах. Виконує дві основні функції: а) перевірка наукової гіпотези щодо причинних зв'язків між явищами; б) досягнення певного ефекту в практично-перетворювальній діяльності.

Вимоги – чітко сформульована мета; наявність теоретичного фундаменту; розвиток техн. засобів, що використовуються; проф. навички. Специфіка Е полягає в особливостях об'єкта дослідження, яким є люди, що можуть усвідомлювати себе, свої відносини із зовнішнім світом, пізнавати його, будувати теорії і плани. ЕТАПИ:

1. теоретико-пізнавальний (аналізують наукові роботи за визначеною темою; з'ясовують невирішені проблеми; уточнюють тему дослідження; формулюють мету і завдання дослідження; вивчають існуючі в теорії; формулюють гіпотези).

2. підготовчий (визначають програму проведення Е)

3. етап проведення експерименту (створення експериментальної ситуації і власне експерименту)

4. підведення підсумків (пора для висновків про кінцеву мету Е та підтвердження висунутої гіпотези).

Метод експертних оцінок (МЕО) – один з основних класів методів науково-технічного прогнозування, який ґрунтується на припущенні, що на основі думок експертів можна побудувати адекватну модель майбутнього розвитку об’єкта прогнозування.

МЕО – індивідуальні (оцінка- інтерв’ю, аналітичні) та колективні (метод комісії, метод мозкового штурму, дельфійський метод)

Метод експертної оцінки широко використовують у розвідувальних і проблемних дослідженнях для одержання попередніх відомостей про об'єкт, предмет аналізу, для уточнення гіпотез і завдань основного дослідження, для визначення умов експерименту, а також при оцінюванні його ефективності.

13. Вторинні методи: обробка і аналіз ( кількісний та якісний аналіз, систематизація, інтерпретація), факторний аналіз, метод імплікацій них шкал.

Якіс­ний аналіз дає змо­гу виз­на­чи­ти на­яв­ність / від­сут­ність при­чи­но­во-нас­лід­ко­вих зв'яз­ків між яви­ща­ми, а та­кож вия­ви­ти основ­ні ти­пи мо­ти­ва­цій, думок, ста­влень, пове­дін­ки окре­мих ос­іб і пев­них со­ціаль­них груп.

Для оці­ню­ван­ня кіль­кіс­них по­каз­ни­ків і вия­влен­ня мо­жли­вої ко­ре­ля­ції між пев­ни­ми чин­ни­ка­ми та дос­лі­джу­ва­ни­ми ха­рак­те­ри­сти­ка­ми об'єк­та мо­ні­то­рин­гу за­сто­со­ву­ють кіль­кіс­ні ме­то­ди ана­лі­зу даних. Кіль­кіс­не оці­ню­ван­ня мож­на засто­со­ву­ва­ти то­ді, ко­ли струк­ту­ра й ос­нов­ні змі­сто­ві ха­рак­те­ри­сти­ки про­це­су вже до­во­лі доб­ре ві­до­мі. То­ді скла­да­ють пе­ре­лік зов­ніш­ніх чин­ни­ків (фак­то­рів, не­залеж­них змін­них) і дос­лі­джу­ва­них ха­рак­те­ри­стик об'єк­та (па­ра­ме­трів, зал­еж­них змін­них) і роз­ро­бля­ють чи­сло­ві шка­ли, за яки­ми їх ви­мі­рю­ва­ти­муть.

Метод аналізу документів (свідчення про те, що відбулося)

Типи аналізу документів:

1. Традиційний (все різномаїття розумових операцій дослідника направляється на інтерпретацію фактів, які відбиває документ: що являє собою документ? Його контекст?надійність, реальність фактів?)

2. Формалізований (смисловий, якісний аналіз документа та контент-аналіз)

3. Внутрішній (про що йде мова у документі)

4. Зовнішній (аналіз історичного контексту: хто написав, що, яким чином, що стало передумовою для написання)

Систематизація – специфічний метод дослідження, пізнавальний процес упорядкування деякої множини розрізнених об’єктів і пізнання про них.

Інтерпретація — роз'яснення, тлумачення — відносно наукових та літературних текстів, а також творів образотворчого мистецтва; сукупність припущень про характер даних, отриманих у результаті вимірювання та аналізу.

Основними способами інтерпретації даних є спостереження тенденцій статистичних змін, внутрішньо текстові порівняння, зіставлення контент-аналітичних та ін. джерел.

Факторний аналіз – дає можливість встановити багатомірні зв’язки змінних величин за кількома ознаками; статистичний метод аналізу впливу окремих факторів (чинників) на результативний показник.

Метод імплікацій них шкал – наочна форма виміру та оцінки отриманих даних, які градуються за кількістю або інтенсивністю ознак.

За типама шкали: прості (одновимірна оцінка даних) та серія шкал (батареї)

Шкалювання – визначення певної ознаки за певними шкаловими особливостями.