- •Поняття, сутність, принципи, предмет, структура, функції методології.
- •Загальнонаукові
- •Фундаментальні
- •3.Конкретнонаукові
- •Поняття, сутність, функції методології
- •Фундаментальні, загальнонаукові принципи: діалектика, детермінізм, цілісність, ізоморфізм, функціональність, системності, їх вплив на формування наукових теорій.
- •Діалектика як метод пізнання природи, суспільства, мислення
- •5.Частковонаукові принципи (об’єктивність, узагальнююча цінність, модельність, ймовірність, перевіреність)
- •6. Конкретні (спеціалізовані) принципи
- •7.Конкретнонаукові принципи
- •8.Взаємозв’язок наукових принципів і методів.
- •9.Формування системи методів у соціально комунікаційних науках
- •4 Самостійні комплекси наук
- •10.Емпіричне накопичення фактів, запозичення, класифікація.
- •12. Первинні методи (вивчення джерел, спостереження, опитування), метод експертних оцінок, збору дослідницького матеріалу.
- •13. Вторинні методи: обробка і аналіз ( кількісний та якісний аналіз, систематизація, інтерпретація), факторний аналіз, метод імплікацій них шкал.
- •14. Контент-аналіз
- •15. Дискурс аналіз
- •16. Наукометричні методи: бібліометрія, інфометрія,когнітометрія
- •17. Методи третього типу – перевірка результатів: верифікаційні методи (порівняння постійних та змінних факторів)
- •18.За способом реалізації: логіко-аналітичні, візуальні, експериментально-ігрові методи.
- •19.Історичні методи
- •20.Соціологічні методи
- •21. Діяльнісний метод
- •22. Методи системного підходу: структурний, функціональний, системного аналізу
- •Інформаційний підхід
- •24. Соціальнокомунікаційний підхід
- •25. Соціокультурний підхід
- •26. Синергетичний підхід
- •27. Когнітивні (пізнавальні) методи
- •28. Методи моделювання
- •29. Методи прогнозування
- •30. Соціометричний метод
- •Порівняльний метод
- •Визначення нормативних інваріантів
- •33. Методи соціального проектування
- •34. Процес наукового дослідження, його характеристика та етапи проведення
- •Доказовість даних та доказовість висновків.
- •36. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження
-
Доказовість даних та доказовість висновків.
Необхідна інформація може бути якісної або кількісної, вона може безпосередньо впливати на аудиторський рішення, а може бути тільки допоміжною. Завдання аудиторів - зібрати і оцінити достатня кількість компетентних відомостей, щоб створити логічно обгрунтовану базу для прийняття рішень. Аудитори повинні зібрати достатню кількість доказової інформації для складання висновку про фінансові звіти. Збір та аналіз інформації - це практичне здійснення аудиторської перевірки і база для висновків про відповідність фінансових звітів загальноприйнятим бухгалтерським принципам. Щоб бути доказовою, інформація повинна бути реальною, доречною і неупередженою. Перелік видів інформації (від більш цінною до менш цінної). 1. Власні знання аудитора, отримані в результаті його особистих спостережень і матеріальних обчислень. Вони зазвичай розглядаються як найбільш доказова інформація. 2. Документальна інформація, отримана безпосередньо з незалежних зовнішніх джерел (зовнішня інформація). Вона розглядається як доказова. 3. Документальна інформація, отримана і оброблена клієнтом на підставі відомостей, зібраних незалежно від системи обробки інформації клієнта (інформація і зовнішня, і внутрішня одночасно). Така інформація зазвичай розглядається як доказова, проте слід враховувати якість внутрішнього контролю. 4. Доказовість внутрішньої інформації, яка складається з документів, складених оброблених і зберігаються в інформаційній системі клієнта, зазвичай вважається низькою. Але якщо внутрішній контроль задовільний, така інформація використовується дуже широко. 5. Найменш доказовими зазвичай вважаються усні та письмові повідомлення керівних працівників, директора, власників та службовців компанії. Визначаючи аудиторські процедури для збору інформації, аудитори повинні прагнути одержати найбільш доказову інформацію.
Процедури, за допомогою яких установлюється істинність будь-якого твердження, називають доказами. Докази використовують як у науці, так і в практичній діяльності людей. Доказами гіпотез у досліджуваних об´єктах можуть бути цитати, запозичені в інших авторів, оприлюднені аксіоматизовані знання, сформовані теорії . У доказах застосовують два способи встановлення істини: безпосередній і опосередкований. При безпосередньому способі істина встановлюється в процесі практичних дій - це може бути спостереження, демонстрація, вимірювання, розрахунок, облік тощо. При опосередкованому способі, доказ є логічною процедурою встановлення істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких уже доведена, у структурі доказів можуть бути такі елементи: теза, аргумент і демонстрація. Теза - це систематизований виклад основних положень, думок, спостережень, в ній відсутні деталі, пояснення, ілюстрації тощо. Аргумент - це підстава, доказ, які використовуються для обґрунтування, підтвердження чогось. Демонстрація (ілюстрація) - це форма зв´язку між аргументами та тезою (макети, таблиці, схеми).