27. Когнітивні (пізнавальні) методи

Вказують на способи отримання знань людиною і способи їх збереження в її свідомості.

Когнітивні методи – методи впливу на те, як люди отримують і зберігають знання. Якщо є можливість впливати на ці процеси, ми практично отримуємо найпряміший шлях впливати на поведінку людей. Легше впливати. Коли людина дізнається щось нове.

Приклад: ч/б фотографія – документальна, значима, завуальована часом

Кольоровість – когнітивний чинник → фото більш живе, емоційне.

Стикаючись з одними і тими ж подіями та фактами, люди по-різному сприймають та оцінюють їх. Абсолютна різна реакція. Це відбувається через те, що різні люди витягають з подій і фактів різні знання, а цей процес визначається когнітивними факторами. Що впливають на людей.

Тобто. Якщо ми навіть не можемо змінити інформацію, що надходить до людини, події, факти, ми можемо змінити реакцію людини.

Когнітивні методи не змінюють саму інформацію, але створюють умови, в яких вона отримує інший зміст і перетворює в інше знання.

28. Методи моделювання

Застосовуються з ХХ ст.

Модель – це матеріал або об’єкт, який у процесі дослідження заміщає об’єкт-оригінал так, що його безпосереднє вивчення дає нові знання про об’єкт-оригінал

Моделювання – процес вивчення і творення моделей.

Особливість моделювання: це метод опосередкованого пізнання, що відбувається за допомогою об’єктів-заступників.

Основні елементи процесу моделювання:

1. Суб’єкт-дослідник

2. Об’єкт дослідження

3. Модель, яка створює безпосередні відносини і пізнає суб’єкт та об’єкт.

Етапи моделювання:

1. Визначення об’єкта (створення певного об’єкта, його конструювання чи знаходження в реальному світі, тобто це етап побудови. З’ясування пізнавальних аспектів об’єкту, його зв’язків. Об’єкт-заступник повинен відповідати об’єкту-оригіналу)

2. Модель-оригінал виступає як самостійний об’єкт дослідження

3. Перенесення знань з моделі-замінника на модель-оригінал

4. Практична перевірка знань за допомогою моделей (науково-дослідницька практика)

Види моделей:

• За мірою повноти опису:

- повні (адекватні об’єкту-оригіналу у просторі і часі)

- неповні (адекватність схожості не спостерігається)

- наближені (беруться до уваги найважливіші аспекти)

• Залежно від характеру досліджуваних процесів:

- детерміновані (відображають процеси, для яких передбачається відсутність випадкових впливів)

- схоластичні (притаманні випадкові процеси та події

- статичні (для описування стану системи у фіксований момент)

- динамічні (досліджується поведінка системи/об’єкта у часі)

- дискретні, неперервні, дискретно-неперервне (для опису процесів, які змінюються у часі)

• Залежно від форми подання об’єкта:

- реальне (використовується можливість дослідження характеристик на реальному об’єкті чи його якихось частинах)

- абстрактне:

• Наочне (на базі уявлень людини про реальні об’єкти створюють наочні моделі, що відображають явища і процеси, що відбуваються в об’єкті)

• Символьне (штучний процес створення об’єкта, що замінює реальний та виражає його основні властивості через систему знаків та символів)

• Математичне ( характеристики реального об’єкта чи системи)