9. Сутність геометризації родовищ корисних копалин, її використанні при вирішенні різних гірничотехнічних задач.

Під геометризацією родовищ корисних копалин розуміють сукуп­ність спостережень, вимірювань, обчислювальних і графічних робіт, що мають на меті отримати геометричне вираження форм і властивостей корисних копалин, умов їх залягання та процесів, що відбуваються або відбувалися в надрах.

Якщо на маркшейдерських планах і розрізах не будуть зображені форма покладу, що розробляється, та умови його залягання, розміщен­ня запасів корисних копалин, різновидів і компонентів цього покладу, то не можна правильно спроектувати й виконати будівництво гірничого підприємства, вибрати систему розробки родовища, вести розвідуваль­ні та гірничі роботи.

Геометрізація родовищ спирається на безпосередні геологічні спостереження і геодезично-маркшейдерські зйомки, що викону­ються в оголенні гірських порід на земній поверхні, у різних гір­ничих виробках; на дані розвідувальних бурових свердловин, геофі­зичні спостереження та лабораторні дослідження.

Основними завданнями геометризації родовищ на сучасному етапі є розробка методів складання геометричних моделей, що наочно ві­дображають закономірності розміщення структурних і якісних показ­ників родовища корисних копалин.

Гірничогеометричні графіки поділяють на структурні та якісні.

Структурними називаються гірничогеометричні графіки, які дають наочне просторове уявлення про форму, елементи й умови заля­гання порід, геологічні порушення та інші геометричні особливості покладу. Це гіпсометричні плани покрівлі і підошви покладу, ізолінії потужності, ізоглибини залягання, ізогіпси поверхні водо­тривкого горизонту, поверхні тектонічного порушення тощо.

Якісними називаються гірничо-геометричні графіки, що дають наочне просторове уявлення про характер зміни якісних власти­востей корисних копалин, вміст корисних або шкідливих компонентів у них, тріщинуватість, пористість, міцність того чи ін­шого шару гірських порід.

Креслення в разі геометризації форм, властивостей і процесів повинні бути побудовані з урахуванням усієї здобутої інформації, що є основою для розв'язання комплексу питань регіональної розвідки й розробки родовищ.

Залежно від етапу вивчення родовища, конкретних завдань і масштабів складання гірничогеометричних креслень розрізняють ре­гіональну, детально-розвідувальну та експлуатаційну геометризацію родовищ. Регіональна геометризація виконується в дрібних масштабах (1:50000 – 1:500000) за даними пошукових робіт, космічної, аерофотографічної, геологічної і геодезичної зйомок. Вона дає змогу робити широкі узагальнення і загальні прогнози, визначати райони, перспективні для подальшої розвідки родовищ. Детально-розвідувальна геометризація виконується в масштабах від 1:5000 до 1:50000 на основі даних детальної розвідки. До експлуатаційної геометризації вдаються в масштабах 1:1000-1:5000. ЇЇ проводять на підставі матеріалів детальної розвідки і гірничогеологічної інформації, здо­бутої під час проведення підготовчих та очисних гірничих робіт.

Гірничогеометричні графіки при геометризації будують у проекції на горизонтальну, похилу та вертикальну площини. Вибір площини проекції визначається кутом падіння й призначенням графіка. Найчастіше їх будують у проекції на горизонтальну площину і нази­вають планами.