- •Предмет і задачі курсу «Маркшейдерська справа»
- •Короткий історичний опис розвитку маркшейдерської справи.
- •Задачі маркшейдерської справи на різних етапах освоєння родовищ корисних копалин
- •На етапі розвідки родовищ корисних копалин
- •При проектуванні гірничого підприємства
- •При будівництві гірничого підприємства
- •Структура маркшейдерської служби в гірничій промисловості
- •Загальні відомості про маркшейдерські креслення
- •6. Класифікація та призначення маркшейдерських креслень.
- •Основні та спеціальні маркшейдерські креслення
- •8. Складання, поповнення, множення та зберігання маркшейдерських креслень
- •Сутність геометризації родовищ корисних копалин, її використанні при вирішенні різних гірничотехнічних задач.
- •Гірничо-геометричні графіки
- •Принципи та засоби побудови гірничо-геометричних графіків
- •12. Використання гірничо-геометричних графіків при поточному та перспективному плануванні гірничих робіт
- •Закономірності розташування корисних копалин у надрах та використання цих закономірностей у методах прогнозування корисних копалин на недостатньо вивчених ділянках родовищ
- •Принцип вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Класифікація теодолітів
- •Принципова схема побудови теодоліта. Зорова труба
- •Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Мірні стрічки і рулетки. Компарування вимірювальних стрічок.
- •Вимірювання довжин ліній. Введення поправок за нахил лінії. Визначення неприступних ліній.
- •Визначення відстаней нитковим віддалеміром
- •Поняття запасів.
- •Класифікація запасів
- •Способи підрахунку запасів
- •Визначення, нормування та облік втрат, засмічення та розубожування корисних копалин
- •Маркшейдерський контроль обліку видобутку
- •Маркшейдерські зйомки при розробці родовищ підземним способом
- •Об’єкти зйомок. Способи маркшейдерських зйомок.
- •Основні принципи виконання маркшейдерських зйомок
- •Підземні маркшейдерські опорні та знімальні мережі.
- •Вимоги до точності кутових і лінійних вимірювань в підземних мережах
- •Закріплення і нумерація пунктів
- •Центрування інструментів.
- •Техніка безпеки при виконанні вимірювань в підземних маркшейдерських мережах
- •Теодолітні зйомки в підземних гірничих виробках.
- •Види теодолітних ходів
- •Зйомка подробиць
- •37. Камеральна обробка теодолітного ходу
- •38. Зрівнювання теодолітних ходів. Обчислення координат пунктів. (дивись попереднє питання -№37)
- •39. Поняття про горизонтальні ориєнтирно-з’єднувальні зйомки
- •40. Геометричне орієнтування через один вертикальний ствол (стовбур)
- •41. Заходи безпеки при проектуванні за допомогою висків
- •42. Орієнтування способом з’єднувального трикутника.
- •43. Орієнтування через два вертикальних ствола
- •44. Гіроскопічне орієнтування
- •45. Висотна зйомка гірничих виробок
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •46. Передача висотних позначок з поверхні на горизонт гірничих робіт через штольню, похилий та вертикальний шахтний ствол
- •47. Геометричне та тригонометричне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання в шахті
- •48. Маркшейдерські роботи при спостереженні за зсувами
- •49. Процес деформації поверхні та будівель під впливом гірничих робіт
- •Зони зсування гірських порід при розробці пологих пластів:
- •51. Маркшейдерське забезпечення рекультивації порушених земель
- •52. Охорона споруд і навколишнього середовища від шкідливого впливу гірничих розробок покладів корисних копалин відкритим і підземним способами
51. Маркшейдерське забезпечення рекультивації порушених земель
При розробці родовищ корисних копалин відкритим способом виникає необхідність у виконанні робіт по відновленню порушених земель. При виконанні цих робіт маркшейдерська служба виконує наступні роботи: створює опорну маркшейдерську мережу для виконання цих робіт; виконує топографічну зйомку поверхні відвалів; контролює правильність зняття чорнозему з території майбутніх розробок та відвалів; визначає об’єми робіт; спостерігає за ущільненням відвалу; спостерігає за стійкістю бортів відвалів та погашений кар’єрів з метою забезпечення безпечних умов на прилеглих територіях; контролює планування відроблених просторів та відвалів; приймає участь в покритті підготовлений територій шаром чорнозему тощо.
52. Охорона споруд і навколишнього середовища від шкідливого впливу гірничих розробок покладів корисних копалин відкритим і підземним способами
Питання охорони споруд, будівель і навколишнього середовища від шкідливого впливу підземних гірничих робіт має дуже важливе значення. Найкращі результати дає спосіб визначення безпечних умов підробки будівель і споруд та вибір заходів охорони по зрівнянню розрахункових деформацій земної поверхні з допустимими і граничними для них деформаціями.
Допустимою деформацією земної поверхні вважають деформації будівель і споруд, що призводять до порушень, піддаються ремонту. Під граничними деформаціями земної поверхні розуміють такі деформації, перевищення яких призведе до аварійного стану споруди з загрозою життя для людей.
В якості заходів охорони об’єктів використовують наступні.
1. Гірничі заходи, які полягають в
а) охороні споруд за допомогою закладки виробленого простору;
б) охороні шляхом використання різноманітних режимів виймання корисних копалин.
2. Конструктивні заходи, що знижують напругу та деформації, які виникають в будівлях та підсилення несучої здатності конструкцій. Серед них основними є:
а) осадочні шви;
б) податливі фундаменти;
в) фундаментні плити.
3. Тимчасова зміна характеру експлуатації споруди.
4. Охорона споруди запобіжними ціликами.
При відкритому способі розробки корисних копалин основні заходи попередження шкідливого впливу гірничих робіт на споруди та будівлі полягають в виборі способів попередження оповзнів (виположування кута відкосу, зняття навантаження з призми активного тиску, відвантаження очата оповзня, штучне укріплення масиву гірських порід тощо).