13. Визначення відстаней нитковим віддалеміром

Ниткові віддалеміри використовуються в теодолітах та нівелірах. Для визначення відстані за їх допомогою необхідно взяти відліки по нівелірній рейці по нижній та верхній нитках. Різниця цих відліків помножена на коефіцієнт віддалеміра дасть нам шукану віідстань. При цьому в залежності від кута нахилу труби теодоліта ми можемо виміряти як горизонтальну,так і похилу довжину. Такий спосіб вимірювання відстаней використовується при виконанні тахеометричної зйомки та нівелюванні (І-ІV клас).

13. Поняття запасів.

Запасом корисних копалин називається їх кількість у надрах Землі, встановлена за даними геолого-розвідувальних робіт або в про­цесі розробки родовищ. Він підраховується для родовищ, рудних полів, районів, басейнів, регіонів, держав, континентів, акваторій і Землі в цілому. Запаси корисних копалин вимірюються в одиницях об'єму або маси: природний газ, нерудні корисні копалини і будівельні ма­теріали – в м³, нафта, вугілля, руда – в тоннах, благородні метали, рідкісні елементи – в кілограмах, алмаз – у каратах.

Підрахунком запасів називається визначення кількості мінераль­ної сировини у надрах. Підрахунок запасів і вивче­ння родовища, що супроводжує його, має на меті визначення: кількості корисних копалин у надрах і розподілу запасів по окремих сортах; якості корисних копа­лин; характеристики форми й умов залягання покладу; технологічних властивостей корисних копалин і вирішення питання їх промислового використання; геологічних і гірничотехнічних умов для правильного вибору системи розробки родовища; ступеня надійності результатів підрахунку запасів для вирішення питання про промислове їх призначення.

Всі розвідані запаси корисних копалин у надрах підлягають обо­в'язковій перевірці і затвердженню в Державній комісії по запасах (ДКЗ) або в територіальній комісії по запасах (ТКЗ). Підприємства, які здійснюють гірничовидобувні, проектні, геологорозвідувальні і гірничобудівельні роботи, фінансуються лише при представленні про­токолу-рішення ДКЗ (ТКЗ).

13. Класифікація запасів

Загальнорозвідані запаси корисних копалин класифікуються за трьома ознаками: за народногосподарським значенням, за ступенем розвіданості та за підготовленістю до промислового освоєння.

За народногосподарським значенням запаси корисних копалин роз­поділяються на балансові та забалансові. Балансовими називаються запаси, які при даному рівні розвитку техніки видобутку і переробки в даних економічних умовах району ро­довища можуть бути рентабельно використані в народному господарстві. Забалансовими називаються запаси, використання яких у сучасних умо­вах недоцільне за кондицією, потужністю, складністю розробки і пе­реробки, але які в подальшому можуть стати об'єктом на розвідані запаси категорій А,В,С₁ та попередньо оцінені – категорія С₂. При їх розподілі на категорії врахо­вується різниця в достовірності визначення, яка знижується послі­довно від категорії А до категорії С₂.

Запаси категорії А повинні задовольняти такі вимоги:

1) встановлено розміри, форма й умови залягання тіл корисних копалин, вивчено характер і закономірності мінливості їх морфології та внутрішньої будови, виділено та оконтурено некондиційні ділянки всередині тіл корисних копалин;

2) визначено природні різновиди, виділено та оконтурено промислові типи і сорти корисних копалин, встановлено їх склад, властивості і розподіл цінних та шкідливих компонентів за мінеральними формами; якість виділених промислових типів і сортів корисних копалин охарактеризовано за всіма передбаченими кондиціями і показ­никами;

3) технологічні властивості корисних копалин вивчено з деталь­ністю, що забезпечує одержаннявихідних даних, достатніх для проек­тування технологічної схеми їх переробки;

4) гідрогеологічні, інженерно-геологічні та інші природні умови вивчено з детальністю, що забезпечує одержання вихідних даних, необ­хідних для складання проекту розробки родовища;

5) контур запасів корисних копалин визначено за свердловинами або гірничими виробками.

Запаси категорії В повинні задовольняти такі вимоги:

1) встановлено розміри, основні особливості і мінливість форми, внутрішньої будови та умов залягання тіл корисних копалин, просторове розміщення некондиційних ділянок;

2) визначено природні різновиди, виділено й оконтурено про­мислові типи корисних копалин, встановлено закономірності просторо­вого розподілу і кількісного співвідношення промислових типів корис­них копалин, мінеральні форми знаходження корисних та шкідливих ком­понентів; якість виділених промислових типів і сортів корисних копа­лин охарактеризовано за всіма передбаченими кондиціями і показниками;

3) технологічні властивості корисних копалин вивчено у достатній мірі, необхідній для вибору принципової технологічної схеми пере­робки;

4) гідрогеологічні, інженерно-геологічні, гірничотехнологічні та інші природні умови вивчено з достатньою повнотою, що дає змогу характеризувати їх вплив на розкриття і розробку родовища;

Запаси категорії С₁ повинні задовольняти такі вимоги:

1) виявлено розміри і характерні форми тіл корисних копалин, основні особливості умов їх залягання та внутрішньої будови;

2) визначено природні різновиди та промислові типи корисних копалин, встановлено загальні закономірності їх просторового розпо­ділу і кількісні співвідношення промислових типів і сортів корисних копалин, мінеральні форми знаходження корисних і шкідливих компо­нентів, якість промислових типів охарактеризовано за всіма передба­ченими показниками;

3) технологічні властивості корисних копалин охарактеризовано достатньою мірою для обгрунтування промислової цінності запасів;

4) гідрогеологічні, інженерно-геологічні, гірничогеологічні та інші природні умови вивчені з повнотою, що дозволяє попередньо охарактеризувати їх основні показники;

5) контур запасів корисних копалин визначено згідно з вимо­гами кондицій до свердловин або гірничих виробок.

Запаси категорії С₂ повинні задовольняти такі вимоги:

1) розміри, форма, внутрішня будова тіл корисних копалин та умови їх залягання оцінено за геологічними та геофізичними даними і підтверджено розкриттям корисних копалин одиничними свердловинами і гірничими виробками;

2) якість і технологічні властивості корисних копалин визначе­но за результатами досліджень поодиноких лабораторних проб або оці­нено за аналогією до більш вивчених ділянок того самого або подіб­ного родовища;

3) гідрогеологічні, інженерно-геологічні, гірничогеологічні та інші природні умови оцінено за наявними для інших ділянок родо­вища даними;

4) контур запасів корисних копалин визначено згідно з вимога­ми кондицій на основі поодиноких свердловин, гірничих виробок, природних відшарувань з урахуванням геофізичних та геохімічних досліджень.