- •Мова як суспільне явище, її функції.
- •Функціонування української літературної мови як державної.
- •Історія
- •Сучасна українська
- •Державна мова
- •Поняття літературної мови. Норма літературної мови.
- •Розділи стилістики та їх завдання. Дефініція стилю.
- •8. Порівняльна стилістика:
- •9. Історична стилістика.
- •Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- •Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- •Лексика офіційно-ділового стилю.
- •Іншомовна лексика в ділових паперах
- •Поняття про документ. Спільні риси документів
- •Формуляр документа
- •Склад реквізитів.
- •Поняття культури мови, мовного етикету.
- •Невербальні засоби спілкування.
- •Види усного ділового мовлення.
- •Вимоги до сучасних виступів. Підготовка до публічного виступу. Основні складові виступу.
- •Лексикологія як розділ мовознавства.
- •Історія
- •Розділи лексикології
- •Види лексики за походженням.
- •Види лексики за вживанням.
- •Загальновживана лексика.
- •Спеціальна лексика.
- •Зв’язок ділового мовлення з професією.
- •Особливості використання професійної лексики у ділових паперах. Професіоналізми.
- •Кліше у текстах ділових документів.
- •Поняття мовного кліше і штампа.
- •Навести і охарактеризувати фонетичні засоби офіційно-ділового стилю. Засоби милозвучності слова
- •Спрощення в групах приголосних звуків у діловій лексиці як фонетичні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Подвоєння та подовження приголосних звуків у діловій лексиці як фонетичні засоби офіційно-ділового стилю. Пояснити різницю між поняттями «подовження» та «подвоєння».
- •Чергування голосних фонем як морфонологічні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Чергування о, е з і
- •Чергування о, е з нулем звука
- •Чергування приголосних фонем як морфонологічні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Вживання апострофа у діловій лексиці (власне українській та запозиченій).
- •Вживання м’якого знака у діловій лексиці (власне українській та запозиченій).
- •Правопис слів іншомовного походження у текстах ділових документів.
- •Правопис префіксів у діловій лексиці.
- •Правопис суфіксів у діловій лексиці.
- •Вживання великої літери у текстах ділових документів. Правопис власних іменників у текстах ділових документів.
- •Правопис та відмінювання імен, по батькові, прізвищ як складні випадки орфографії офіційно-ділового стилю.
- •Правопис складних іменників та прикметників у текстах ділових документів. Правопис складних іменників.
- •Правопис складних прикметників.
- •Правопис прислівників разом, окремо та через дефіс у текстах ділових документів.
- •Правопис часток не, ні з різними частинами мови у текстах ділових документів. Не з різними частинами мови.
- •Особливості відмінювання та правопису іменників іі відміни у формі родового відмінка однини у текстах ділових документів.
- •Іменник у ділових паперах, його парадигматика та правопис. Категорія роду іменників у ділових паперах
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Категорія числа іменників у ділових паперах
- •Прикметник у текстах ділових документів, особливості його граматичної парадигми та правопису.
- •Особливості вживання займенників у ділових паперах.
- •Дієслівні форми та їх парадигматика у текстах службових документів. Особливості використання дієслівних форм у реквізиті № 21 наказів, протоколів, розпоряджень, актів.
- •Призначення службових частин мови (часток, сполучників, прийменників) у текстах ділових документів. Сполучник в діловому мовленні.
- •Правопис сполучників.
- •Правопис часток
- •Прийменник по в діловому мовленні
- •Складні випадки синтаксичної керування та сполучуваності прийменника у діловому тексті.
- •Словосполучення та речення як синтаксичні конструкції ділового мовлення.
- •Види речень у ділових паперах. Синтаксичні структури у діловому мовленні
- •Складні речення в діловому мовленні. Розділові знаки в складних реченнях.
- •Порядок слів у текстах документів.
- •Узгодження присудка з підметом в ділових паперах.
- •Вставні та вставлені конструкції, їх виділення у документі.
- •Тире між підметом і присудком у текстах ділових документів.
- •Розділові знаки при уточнюючих, пояснюючих та приєднувальних членах речення у текстах ділових документів.
- •Розділові знаки при однорідних членах речення та узагальнюючих словах у текстах ділових документів.
- •Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Поняття однорідних членів речення та узагальнюючого слова у текстах ділових документів. Однорідні та неоднорідні означення.
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Автобіографія
- •Звершховського Артемія Володимировича
- •Резюме: визначення, призначення, типи, склад реквізитів, схема укладання. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Документи щодо особового складу
- •Довідка: визначення, призначення, класифікація, склад реквізитів, особливості оформлення. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •11 Травня 2011 р. М. Київ
- •Витяг з протоколу: визначення, призначення, склад реквізитів, особливості оформлення реквізиту № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •11 Травня 2011 р. М. Київ
- •18.11.05 Р. Підпис
- •7 1 Службові листи та їх види, перелік реквізитів та особливості оформлення реквізитів № 10 та № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
-
Довідка: визначення, призначення, класифікація, склад реквізитів, особливості оформлення. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
До цього виду документів належать анотація, відгук, рецензія, висновок, довідка, огляд, доповідна записка, пояснювальна записка, запрошення, звіт, лист, оголошення, план, протокол, витяг з протоколу, стаття, прес-реліз, наукова робота, реферат, тези, конспект, телеграма, адреса, телефонограма, радіограма, факс.
Довідка - це документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя й діяльності окремих громадян і різні обставини діяльності установ, організацій, підприємств.
Довідки можуть бути особисті й службові.
Текст особистої довідки є типовим, тому слід використовувати бланки установи чи підприємства, на яких від руки заповнюються тільки індивідуальні реквізити.
Довідки службового характеру складають на запит або за вказівкою вищої організації чи службової особи.
Довідки, що відображають виробничу діяльність установ, можуть бути зовнішніми і внутрішніми.
Зовнішні довідки укладаються для подання до вищої установи, підписують їх, крім укладача, керівник підприємства і завіряються печаткою.
Внутрішні довідки подають керівникові підприємства або на розгляд колегіального органу, підписуються лише укладачем і не завіряються печаткою.
Р е к в і з и т и:
1. Назва виду документа.
2. Назва організації, що видає довідку.
3. Дата видання.
4. Номер.
5. Вихідний номер і дата письмового запиту про необхідність довідки (якщо такий існував).
6. Прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається довідка.
7. Текст.
8. Призначення (куди подається довідка).
9. Підписи службових осіб.
10. Печатка.
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ
Д О В І Д К А
14 травня 2011 р. № 124-ВК
м. Київ
Видана у тому, що Звершховський Артемій Володимирович дійсно навчається на І курсі Київського університету імені Бориса Грінченка денного відділення за спеціальністю «Філологія італійська».
Довідка видана за місцем вимоги.
Директор О.Є. Бондар
НАКАЗ
6 6 ВИТЯГ З НАКАЗУ: ВИЗНАЧЕННЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ, СКЛАД РЕКВІЗ оригіналом згідно:
Секретар (підпис) Т.І.Афанасьєва
-
6 8 ПРОТОКОЛ: ВИЗНАЧЕННЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, СКЛАД РЕКВІЗИТІВ, ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ РЕКВІЗИТУ № 21 ТА ЙОГО СХЕМА. НАЗВАТИ ТИП, ДО ЯКОГО НАЛЕЖИТЬ ЦЕЙ ДОКУМЕНТ У СИСТЕМІ ОРД.
Довідково-інформаційні документи
До цього виду документів належать анотація, відгук, рецензія, висновок, довідка, огляд, доповідна записка, пояснювальна записка, запрошення, звіт, лист, оголошення, план, протокол, витяг з протоколу, стаття, прес-реліз, наукова робота, реферат, тези, конспект, телеграма, адреса, телефонограма, радіограма, факс.
Протокол - це документ, у якому фіксуються хід і результати роботи нарад, засідань, зборів, конференцій. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, а
також рішення, прийняті в результаті обговорення.
Протокол веде секретар або інша спеціально призначена особа.
Протоколи загальних зборів (засідань, нарад) підписують голова й секретар, а протоколи засідань комісій — усі члени комісій.
Текст протоколу складається з двох частин: вступної та основної. У вступній частині вказується дата проведення зборів, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх. При великій кількості присутніх на засіданні їх список складається окремо й додається, а в протоколі зазначається лише загальна кількість присутніх. У цій частині подається також порядок денний зборів з переліком питань, що розглядаються. Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожен розділ містить такі частини:
— слухали;
— виступили;
— ухвалили.
Слово СЛУХАЛИ, як правило, друкується великими літерами, після нього ставиться двокрапка. У наступному рядку з абзацу вказуються ініціали й прізвище доповідача, тема доповіді. Далі викладається основний зміст доповіді або вказується, що текст додається.
Так само оформляється розділ ВИСТУПИЛИ.
У розділі УХВАЛИЛИ повністю записується прийняте рішення, яке може складатися з одного чи кількох пунктів або з констатуючої й резолюційної частин.
За обсягом фіксованої інформації протоколи бувають трьох видів:
1) короткі (записуються обговорювані питання, прізвища доповідачів, прийняті рішення);
2) повні (відрізняються від коротких стислим поданням виступів доповідачів і учасників);
3) стенографічні (дослівно фіксують увесь хід засідання).
Р е к в і з и т и:
1. Назва виду документа, яку пишуть посередині рядка.
2. Порядковий номер протоколу.
3. Назва зборів, конференції, засідання, наради із зазначенням їх характеру (загальні збори, виробнича нарада, розширена нарада).
4. Назва установи, підприємства чи організації, де відбулися збори, конференція.
5. Дату проведення зборів, засідання, наради, яку пишуть нижче від назви організації з лівого боку. У цьому ж рядку з правого боку пишуть місце проведення (назву міста).
6. Кількісний склад учасників, який пишуть з нового рядка. При великій кількості присутніх на засіданні їх список складають окремо й додають, а в протоколі зазначають лише загальну кількість. Якщо кількість учасників сягає 10—12 осіб, то вказують усіх присутніх.
7. Посади, прізвища, ініціали керівників зборів, конференції, наради (голови, секретаря, членів президії).
8. Порядок денний, тобто питання, що їх розглядають на зборах, нараді або конференції. Питання у порядку денному формулюють у називному відмінку.
9. Текст.
10. Перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок;
11. Підписи керівників зборів, засідання, конференції (голови й секретаря).
Протоколи групуються у хронологічному порядку і за номерами, документи, що стосуються одного протоколу, — за порядком денним.
Текст протоколу має бути точним, лаконічним, складеним на основі виступів, повинен усебічно характеризувати обговорюване питання з додержанням змісту й форми викладу, позиції учасників сторін.
ПРОТОКОЛ № 4
батьківських зборів
у 5-А класі
спеціалізованої школи № 82 ім. Т.Г.Шевченка