- •Мова як суспільне явище, її функції.
- •Функціонування української літературної мови як державної.
- •Історія
- •Сучасна українська
- •Державна мова
- •Поняття літературної мови. Норма літературної мови.
- •Розділи стилістики та їх завдання. Дефініція стилю.
- •8. Порівняльна стилістика:
- •9. Історична стилістика.
- •Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- •Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- •Лексика офіційно-ділового стилю.
- •Іншомовна лексика в ділових паперах
- •Поняття про документ. Спільні риси документів
- •Формуляр документа
- •Склад реквізитів.
- •Поняття культури мови, мовного етикету.
- •Невербальні засоби спілкування.
- •Види усного ділового мовлення.
- •Вимоги до сучасних виступів. Підготовка до публічного виступу. Основні складові виступу.
- •Лексикологія як розділ мовознавства.
- •Історія
- •Розділи лексикології
- •Види лексики за походженням.
- •Види лексики за вживанням.
- •Загальновживана лексика.
- •Спеціальна лексика.
- •Зв’язок ділового мовлення з професією.
- •Особливості використання професійної лексики у ділових паперах. Професіоналізми.
- •Кліше у текстах ділових документів.
- •Поняття мовного кліше і штампа.
- •Навести і охарактеризувати фонетичні засоби офіційно-ділового стилю. Засоби милозвучності слова
- •Спрощення в групах приголосних звуків у діловій лексиці як фонетичні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Подвоєння та подовження приголосних звуків у діловій лексиці як фонетичні засоби офіційно-ділового стилю. Пояснити різницю між поняттями «подовження» та «подвоєння».
- •Чергування голосних фонем як морфонологічні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Чергування о, е з і
- •Чергування о, е з нулем звука
- •Чергування приголосних фонем як морфонологічні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Вживання апострофа у діловій лексиці (власне українській та запозиченій).
- •Вживання м’якого знака у діловій лексиці (власне українській та запозиченій).
- •Правопис слів іншомовного походження у текстах ділових документів.
- •Правопис префіксів у діловій лексиці.
- •Правопис суфіксів у діловій лексиці.
- •Вживання великої літери у текстах ділових документів. Правопис власних іменників у текстах ділових документів.
- •Правопис та відмінювання імен, по батькові, прізвищ як складні випадки орфографії офіційно-ділового стилю.
- •Правопис складних іменників та прикметників у текстах ділових документів. Правопис складних іменників.
- •Правопис складних прикметників.
- •Правопис прислівників разом, окремо та через дефіс у текстах ділових документів.
- •Правопис часток не, ні з різними частинами мови у текстах ділових документів. Не з різними частинами мови.
- •Особливості відмінювання та правопису іменників іі відміни у формі родового відмінка однини у текстах ділових документів.
- •Іменник у ділових паперах, його парадигматика та правопис. Категорія роду іменників у ділових паперах
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Категорія числа іменників у ділових паперах
- •Прикметник у текстах ділових документів, особливості його граматичної парадигми та правопису.
- •Особливості вживання займенників у ділових паперах.
- •Дієслівні форми та їх парадигматика у текстах службових документів. Особливості використання дієслівних форм у реквізиті № 21 наказів, протоколів, розпоряджень, актів.
- •Призначення службових частин мови (часток, сполучників, прийменників) у текстах ділових документів. Сполучник в діловому мовленні.
- •Правопис сполучників.
- •Правопис часток
- •Прийменник по в діловому мовленні
- •Складні випадки синтаксичної керування та сполучуваності прийменника у діловому тексті.
- •Словосполучення та речення як синтаксичні конструкції ділового мовлення.
- •Види речень у ділових паперах. Синтаксичні структури у діловому мовленні
- •Складні речення в діловому мовленні. Розділові знаки в складних реченнях.
- •Порядок слів у текстах документів.
- •Узгодження присудка з підметом в ділових паперах.
- •Вставні та вставлені конструкції, їх виділення у документі.
- •Тире між підметом і присудком у текстах ділових документів.
- •Розділові знаки при уточнюючих, пояснюючих та приєднувальних членах речення у текстах ділових документів.
- •Розділові знаки при однорідних членах речення та узагальнюючих словах у текстах ділових документів.
- •Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Поняття однорідних членів речення та узагальнюючого слова у текстах ділових документів. Однорідні та неоднорідні означення.
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Автобіографія
- •Звершховського Артемія Володимировича
- •Резюме: визначення, призначення, типи, склад реквізитів, схема укладання. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Документи щодо особового складу
- •Довідка: визначення, призначення, класифікація, склад реквізитів, особливості оформлення. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •11 Травня 2011 р. М. Київ
- •Витяг з протоколу: визначення, призначення, склад реквізитів, особливості оформлення реквізиту № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •11 Травня 2011 р. М. Київ
- •18.11.05 Р. Підпис
- •7 1 Службові листи та їх види, перелік реквізитів та особливості оформлення реквізитів № 10 та № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
-
Правопис та відмінювання імен, по батькові, прізвищ як складні випадки орфографії офіційно-ділового стилю.
1) У рос. прізвищах ё передається йо на початку слова та в середені після голосних, а також після твердих пригол., якщо ё у вимові відповідає сполученню йо. Н.: Йотов, Майоров, Соловйов;
2)якщо ё означає звук о після м'якого приголосного, тоді пишеться сполучення ьо. Н.: Синьов, Пушкарьов;
3) під наголосом після шиплячих ж, ч, ш, щ та ц пишеться о. Н.: Чижов, Свящов, Бала шов, Лобачов, Кольцов. У ненаголошеній позиції пишеться е. Н.: Горячев, Коришев, Солнцев, Лещев;
4) російська літера е після приголосних передається в укр. мові літерою е. Наприклад: Мельник, Вербицький, Александров, Білевич. Але звук е в рос. прізвищах, що відповідає укр. і, передається буквою є. Наприклад: Бєлкін, Бєляєв;
5) російська літера и в основах прізвищ на початку слова та після приголосних передається літерою і. Наприклад: Івко, Ісаченко, Ісаєв, Іллєнко, Нікітін, Фірсова, Бірюков, Лісний. Після шиплячих ж, ч, ш, щ завжди пишеться и. Н.: Живков, Жиловенко, Чигрін, Чирва, Щиглов, Щипачов;
6) російська літера и у середині слів після голосних, апострофа та м'якого знака передається через ї. Напр: Руїн, Воїнович, Ільїн, Переїденко;
7) російський звук ы завжди передається літерою и.Н.: Фортали, Черниш, Малишевський, Цимбал;
8) Літера и пишеться в прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для української і російської мов.Н.: Мироненко, Сидоров, Тихонов, Максимов, Данилов, Виноградов, Винокур;
9) російський суфікс -ев, -еев передається через є після приголосних (за винятком шиплячих, р та ц). Н.: Андреєв, Федосєєв, Євсєєв, Патрікєєв, Веденєєв;Медведєв, Пахарев, Каменєв, Гундарев, Жухарев,'Баришев, Зайцев, Мальцев, Хомічев, Мариничев, Костищев;
10) у префіксі при- завжди пишеться и. Наприклад: Приходько, Присяжнюк, Прилуцький, Приймаков, Придорожній;
11) у суфіксах -ич, -ик пишеться и. Наприклад: Пашкевич, Зінкевич, Мазуркевич, Базилевич, Зозулевич; Перепелятник, Цилюрик, Дудник, Малик;
12) слов'янські прізвища пишуться з ь у суфіксах -ськ, -цьк, -зьк. Наприклад: Вишневецький, Новицький,Саврицький, Квітницький, Хмельницький, Гронський, Міщерський, Добровольський.
При творенні чол.. імен по батькові вживаються суфікси -ович, -йович. Н.: Русланович, Сергійович, Ігорович, Юрійович, Максимович, Євгенович, Андрійович, Маркіянович, Васильович, Семенович.
При творенні жін. імен по батькові вживається суфікс –івн(а), після гол.-ївн(а).Наприклад: Миколаївна, Лук 'янівна, Ярославівна, Артемівна, Василівна, Бориславівна, Романівна. Крім: Григорій — Григорович, Григорівна; Сава — Савич (-ович)-Савівна; Ілля —Ілліч, Іллівна; Микита —Микитович, Микитівна; Яків —Якович(-левич)- Яківна Лука —Лукич, Луківна. У Р.в. жін. імена по батькові мають лише закінчення -івн(и), -ївн(и), у Д.в. -івн(і), -ївн(і).
Н:Р. в. Людмили Тимофіївни
Вікторії Володимирівни
Д. в. Людмилі Тимофіївні
Вікторії Володимирівні
-
Правопис складних іменників та прикметників у текстах ділових документів. Правопис складних іменників.
Складні слова творяться складанням двох або більше основ:
а) за допомогою астфіксів о або е: пароплав, місяцехід;
б) без сполучних голосних: хліб-сіль, всюдихід.
Складні іменники пишуться разом або через дефіс.
1. Разом пишуться складні іменники, утворені від підрядних словосполучень(у яких від одного до іншого слова можна поставити питання): будова нова – новобудова; перекоти через поле – перекотиполе. Але через дефіс пишуться : свят-вечір, дівич-вечір, буй-тур, зелен-сад.
2. Через дефіс пишуться складні іменники, утворені від сурядних словосполучень (у яких всі слова рівноправні): людина і день – людино-день.
3. Через дефіс пишуться складні іменники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних слів: без кінця-краю, день-два. Але якщо повторюється те саме слово в різних відмінках, то таке сполучення пишеться окремо: кінець кінцем, раз у раз.
4. Через дефіс пишуться такі складні іменники іншомовного походження, як: блок-схема, прем’єр-міністр, соціал-демократ тощо. А разом пишуться складні іменники з такими загальновживаними початковими частинами, як авіа-, авто-, гідро-, електро-, кіно-, мікро-, радіо-, стерео-, теле-, фото- тощо: авіабаза, аерофлот, фотоелемент.
5. Частини напів- і пів- звичайно пишуться разом: піввідра, півогірка.
6. Перед буквами я, є, ю, ї пів- і напів- пишуться через апостроф.
7. Частина пів- пишеться через дефіс із власними назвами: пів-України, пів-Європи.