Проміжні групи прикметників Перехід відносних прикметників у якісні. Якісних у відносні. Присвійні у відносні і якісні

Між семантичними групами прикметників дуже важко провести чітку межу. Приналежність прикметників до тієї чи іншої групи часто може змінюватися залежно від контексту, тому виділяють проміжні групи:

1. відносно-якісні прикметники;

2. присвійно-відносні прикметники;

3. присвійно-якісні прикметники.

Перехід відносних прикметників у якісні є граматичним явищем, що виникає і формується у словосполученнях відносного прикметника з іменниками іншого лексичного ряду, наприклад, вишнева наливка – вишневі уста, залізний міст – залізна воля, золота сережка – золота людина. Зміна лексичної пари або ряду слів ґрунтується на асоціативних зв’язках між ознакою, переданою відносним прикметникам, і предметом, для якого ця ознака є метафоризованою, перенесеною.

Під впливом перенесення ознаки у прикметників відбувається семантична ад’єктивація : посилюється якісність з одночасним стиранням попереднього лексичного значення. Такі прикметники семантично втрачають зв'язок з вихідним для нього іменником і зливаються з якісними прикметниками, у мовознавчій літературі такі прикметники називають або відносно-якісними, або якісними. Наприклад, драматичний твір – жест; крилатий (а) птаха – думка; ліричний герой – настрій; мирна праця – характер; романтична подія – натура; тваринні жири – страхи.

Отже, відносно-якісні прикметники, якщо вживаються із якісним значенням, мають, по-перше, ступені порівняння: драматичні (події) – драматичніші, найдраматичніші; по-друге, сполучаються з прислівниками міри і ступеня: дуже (надзвичайно) драматичні події; по-третє, утворюють якісно-означальні прислівники на –о: драматично, лірично, романтично, творчо, вишнево тощо.

Слід відзначити, що відносні прикметники у ролі якісних функціонують набагато ширше, ніж якісні у ролі відносних. Зрідка якісні прикметники, втрачаючи здатність виражати якісну ознаку предмета з різною мірою інтенсивності, можуть переходити до розряду відносних, наприклад: дзвінкий голос – дзвінкий приголосний звук, чорна фарба – чорна металургія, важка цеглина – важка промисловість, легка драбина – легка промисловість. Часто такі прикметники стають термінами і можуть утворювати аналітичні назви: Чорне море, Біле море, Велика Ведмедиця.

Присвійно-відносні прикметники

Присвійні прикметники, які творяться за допомогою суфіксів –ськ- (складні суфікси –инськ-, -івськ-). Наприклад: адміральський, козацький, батьківський, материнський; та прикметників із суфіксами –ач (-яч), -ин (-їн), зрідка –ов або нульовим суфіксом. Наприклад: телячий, журавлиний, качиний, зміїний, воловий, овечий, орлій сполучають у собі значення присвійних і відносних прикметників, тому їх називають присвійно-відносні (який, яка, яке?). На відміну від присвійних прикметників, що виражають приналежність індивідуальній особі (істоти), присвійно-відносні вказують на більш узагальнену віднесеність, наприклад: норковий хвіст – норкова шапка, дівочі уста – дівочий хоровод, учительська ручка – учительська конференція, батьківський портфель – батьківський комітет.

Втрачаючи семантичний відтінок присвійності, присвійно-відносні прикметники входять до розряду відносних. Наприклад: риб’ячий жир, коров’яче молоко, кролячий пух, соболиний комір.