- •1)Предмет і об'єкт соціології
- •2) Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
- •3)Соціологія особистості, її об’єкт, предмет, функції і завдання.
- •4) Поняття культури, основні її елементи. Предмет соціології культури
- •5)Суть економічної соціології, її теоретико-методологічні аспекти
- •6) Суспільство як цілісна система
- •7) Сутність понять «людина», «особистість», «індивідуальність», «індивід».
- •8)Субкультура.Функції культури
- •9) Економіка як соціальний інститут, його структура та функції
- •10) Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки
- •11)Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства
- •12) Соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві
- •13) Соціологічна інтерпретація релігії, її місце й роль у суспільстві
- •14) Взаємодія економічної та соціальної сфер, механізм регулювання
- •15) Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •16) Соціальний статус та соціальна роль особистості
- •17) Соціологічна структура особистості
- •18) Релігія як соціальний інститут, рівні соціологічного аналізу
- •19) Структура релігійної організації
- •21) Внесок о. Конта в розвиток соціології
- •22) Праця як соціальний базовий процес
- •23) Соціологічні погляди г. Спенсера
- •24) Соціальний розвиток: соціальна революція чи соціальна еволюція
- •25) Соціальна активність особистості
- •26) Релігія як компонент культурної системи
- •27) Соціологізм е. Дюркгейма
- •28) Предмет соціології політики
- •29) Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології молоді
- •30) Історія конфліктології та основні фази теорії конфлікту
- •31) Політика як вираз соціальної взаємодії
- •32) Сутність, види та складові соціологічних досліджень
- •33) Структура і функції політики
- •34) Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології
- •35) Динаміка соціальних конфліктів
- •36) Організація соціологічного дослідження
- •37) Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства
- •38) Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •39) Типи й види конфлікту
- •40) Опитування як метод збору соціологічної інформації
- •41) Соціологія міжнародних відносин
- •42) Соціальне напруження в сімейних стосунках, шляхи подолання конфліктних ситуацій
- •43) Особистість у ситуації конфлікту
- •44) Аналіз документів і спостереження в соціології
- •45) Сім’я, аспекти її соціологічного вивчення
- •46) Попередження і розв’язання конфліктів
- •47) Обробка та аналіз соціальної інформації
- •48) Проблеми сучасної сім’ї
- •49) Програма соціологічного дослідження: поняття, функції, призначення
- •50) Електоральні дослідження в соціології політики
8)Субкультура.Функції культури
Визначення терміну “субкультура” пов’язане із сучасною соціологією, яка формулює його в трьох аспектах.
1. Сукупність деяких негативно усвідомлених норм і цінностей традиційної культури, що функціонують як культура кримінального світу.
2. Особлива форма організації людей (найчастіше молоді) — автономне, цілісне утворення всередині пануючої культури, яке визначає стиль життя та мислення її носіїв; відрізняється своїми звичаями, нормами, комплексами цінностей і навіть інститутами.
3. Трансформована професійним мисленням система цінностей традиційної культури, яка набула своєрідного забарвлення.
Субкультура може бути позитивною реакцією на соціальні та культурні потреби суспільства (професійні), а може бути і негативною (кримінальна, деякі молодіжні).
Масова культура. У повсякденній практиці культуру того чи іншого суспільства розглядають як явище, обмежене певними державними, адміністративними або національними межами. Але культурний простір більш широкий: це результати внутрішніх міграцій у країнах, впливу засобів масової інформації та багатьох інших причин, які носять глобальний характер. У сучасній соціології масова культура розглядається як культура повсякденного життя, яка виробляється для сприйняття масовою свідомістю, безпосередньо та достовірно представлена передусім діяльністю засобів масової комунікації, завдяки чому вона не потребує філософської, глибинної інтерпретації.
Таким чином, сучасні засоби масової комунікації створюють специфічну культуру, яка є новим етапом соціального спілкування. Вона виникає на хвилі індустріалізації, урбанізації, створення масових груп суспільства, об’єкт інтересів яких полягає поза широким розмаїттям локальних груп та культур, до яких вони належать. Масові групи є відірваними від звичайних умов взаємодії та діють незалежно від соціальних ролей, зумовлених їх позиціями у суспільстві.
Іншими формами культури суспільства вважаються висока культура (класичні музика, література тощо, які створювалися для еліти суспільства) та народна культура (фольклор, міфи та ін.).
9) Економіка як соціальний інститут, його структура та функції
Економічна соціологія взаємопов’язана з багатьма науками. Особливо тісний її зв’язок з наукою управління, яка вивчає управлінські кадри, зокрема склад, мобільність, вертикальні й горизонтальні відносини, різні міжколективні взаємодії, а також форми поведінки керівників, проблеми керівництва та лідерства. У науці управління утвердилася теорія соціального управління, де об’єктами виступають соціальні системи. Дослідження організаційної структури керованих об’єктів, людського фактора та його поведінки є базою для розробки наукового положення економічної соціології. Особливого значення для економічної соціології набула наука управління виробництвом з дослідження таких проблем: оптимізація співвідношення політичного й господарського управління економікою і науково-технічним прогресом; ефективне поєднання централізованих і демократичних засад в управлінні; формування інститутів соціального контролю та участі трудівників в управлінні; вироблення кадрової політики — принципів добору, підготовки, розстановки й виховання управлінських кадрів, а також критеріїв оцінки ефективності їх діяльності.
Водночас економічна соціологія розробляє наукові положення, які використовує наука управління, зокрема соціальні аспекти політичної влади, діяльності, поведінки, ціннісні орієнтації, соціальні норми, традиції, колективні інтереси тощо.
Економіка як соціальний інститут виконує цілий ряд функцій, спрямованих на забезпечення, функціонування та розвиток виробництва, розподіл, обмін і споживання. Беручи до уваги перш за все вплив на нові соціальні процеси, можна виділити з них як основні чотири функції.
Першою вихідною функцією є підтримка й розвиток форм суспільного розподілу праці. Це досягається за рахунок відтворення трудових ресурсів, розподілу робочих місць та перерозподілу кадрів. Реалізація цієї функції вимагає застосування гнучких механізмів розподілу й перерозподілу кадрів, забезпечення їхньої мобільності. У нинішній час відчувається дефіцит ряду професій, зокрема робітників найвищої кваліфікації. Гостро стоїть проблема становища наукових працівників.
Друга функція — стимулююча — забезпечує посилення стимулів до праці, економічну зацікавленість до праці. Соціологічні дослідження 80-х років довели, що у повну силу працювала лише 1/3 частина працюючих. Тут позначився негативний вплив зрівняльних тенденцій в оплаті праці, погані умови й слабка організація праці. Виявом цих процесів у кваліфікованих робітників був перехід на більш прості види праці. Лише 7—10% керівників середньої ланки припускалися думки про просування вгору, разом із тим 80% готові були перейти у робітники.
Третя функція — інтеграційна — виражається у забезпеченні єдності інтересів працюючих. Про значення даної функції свідчить соціальна напруга відносин. За проведеними дослідженнями, 85% керівників середньої ланки вказали на напружений, конфліктний характер взаємовідносин на промислових підприємствах.
Четверта функція — інноваційна — забезпечує оновлення форм та організації виробництва, систем стимулювання. Інноваційні процеси залежать від того, як ставляться суб’єкти виробництва до нового, досягнень науки, який рівень і характер їхньої активності.
Ці функції здійснюються через велику кількість соціальних механізмів — добору та розстановки кадрів, розподільчих відносин, планування постачання, споживання і т.ін. Ефективність реалізації функцій значною мірою залежить від рівня економічної культури суспільства, кожного індивіда.