- •1)Предмет і об'єкт соціології
- •2) Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
- •3)Соціологія особистості, її об’єкт, предмет, функції і завдання.
- •4) Поняття культури, основні її елементи. Предмет соціології культури
- •5)Суть економічної соціології, її теоретико-методологічні аспекти
- •6) Суспільство як цілісна система
- •7) Сутність понять «людина», «особистість», «індивідуальність», «індивід».
- •8)Субкультура.Функції культури
- •9) Економіка як соціальний інститут, його структура та функції
- •10) Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки
- •11)Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства
- •12) Соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві
- •13) Соціологічна інтерпретація релігії, її місце й роль у суспільстві
- •14) Взаємодія економічної та соціальної сфер, механізм регулювання
- •15) Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •16) Соціальний статус та соціальна роль особистості
- •17) Соціологічна структура особистості
- •18) Релігія як соціальний інститут, рівні соціологічного аналізу
- •19) Структура релігійної організації
- •21) Внесок о. Конта в розвиток соціології
- •22) Праця як соціальний базовий процес
- •23) Соціологічні погляди г. Спенсера
- •24) Соціальний розвиток: соціальна революція чи соціальна еволюція
- •25) Соціальна активність особистості
- •26) Релігія як компонент культурної системи
- •27) Соціологізм е. Дюркгейма
- •28) Предмет соціології політики
- •29) Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології молоді
- •30) Історія конфліктології та основні фази теорії конфлікту
- •31) Політика як вираз соціальної взаємодії
- •32) Сутність, види та складові соціологічних досліджень
- •33) Структура і функції політики
- •34) Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології
- •35) Динаміка соціальних конфліктів
- •36) Організація соціологічного дослідження
- •37) Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільства
- •38) Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •39) Типи й види конфлікту
- •40) Опитування як метод збору соціологічної інформації
- •41) Соціологія міжнародних відносин
- •42) Соціальне напруження в сімейних стосунках, шляхи подолання конфліктних ситуацій
- •43) Особистість у ситуації конфлікту
- •44) Аналіз документів і спостереження в соціології
- •45) Сім’я, аспекти її соціологічного вивчення
- •46) Попередження і розв’язання конфліктів
- •47) Обробка та аналіз соціальної інформації
- •48) Проблеми сучасної сім’ї
- •49) Програма соціологічного дослідження: поняття, функції, призначення
- •50) Електоральні дослідження в соціології політики
14) Взаємодія економічної та соціальної сфер, механізм регулювання
Економічна сфера є цілісною підсистемою (розглядаючи її відносно автономно від суспільства, ведуть мову про економічну систему) суспільства, що охоплює всі види виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг, необхідних для життєдіяльності людей. До неї належать державні, кооперативні, приватні, акціонерні та інші форми підприємств і власності, різні типи економічної діяльності (виробнича, фінансова, торгова тощо), а також різні типи економічних відносин між індивідами, спільнотами (колективами, об'єднаннями, регіонами, державами тощо).
Соціальна сфера — це відносини і взаємодія індивідів, соціальних груп, спільнот, що мають різне соціально-економічне становище в суспільстві. Вона характеризується різним відношенням до власності (підприємці та наймані працівники), до організації праці (керівники та підлеглі), до джерел доходів (прибуток, заробітна плата, гонорар, пенсія), різним рівнем доходів (багаті, бідні, злиденні).
На межі економічної та соціальної сфер внаслідок їх взаємодії виникають соціально-економічні процеси. Ядром і суб'єктом цих процесів є людина — особистість як елемент соціальних спільнот (професійних, демографічних, територіальних, етнічних та ін.), включена у систему економічних і соціальних відносин (діяльність щодо виробництва, розподілу, обміну матеріальних цінностей), а також міжгрупові соціальні взаємодії.
Усе це свідчить, що у сфері економіки взаємодіють не одномірні економічні індивіди, а соціально і психологічно багатогранні особистості, які поєднують у собі етнічні, політичні, культурні та інші аспекти, що виявляються у раціональній та ірраціональній поведінці. Процеси, які є ядром економічної системи, функціонують не тільки в економічній сфері, а й у багатьох інших підсистемах суспільства — політичній, соціо-культурній, соціальній, сімейно-побутовій. У цьому можна переконатися, аналізуючи вплив на економічну систему політичних, соціальних, культурних та інших факторів.
Соціальні функції економіки
Економіка розвивається разом із суспільством, породжується ним і водночас впливає на нього. У цьому виявляється її генетична функція. Матеріальні потреби становлять сукупність базових потреб особистості й формують цінності, ціннісні орієнтації, впливаючи на соціалізацію індивідів. У цих процесах реалізовують себе ціннісно-нормативна та виховна функції економіки. Як соціальна система, що впливає на розвиток суспільних відносин, економіка виконує в суспільстві інтегративну функцію, що виражається у забезпеченні єдності інтересів працюючих, створенні соціально-економічних груп і верств. Однією з головних функцій економіки є регулятивна (збереження відносної цілісності суспільства) і творча (пов'язана з виробництвом засобів подальшого розвитку суспільного й індивідуального життя). Адаптаційна функція економіки спрямована на забезпечення функціонування і розвиток виробництва, розподіл, обмін і споживання.
Ключові функції економіки зумовлюють нові соціальні процеси.
1. Підтримання і розвиток форм суспільного розподілу праці. Відбувається це шляхом відтворення трудових ресурсів, розподілу робочих місць і перерозподілу кадрів. Вона передбачає гнучкі та мобільні механізми кадрової політики. За сучасних умов відбувається інтенсивний перерозподіл кадрів, з'являються нові професійні групи, насамперед у приватному секторі, сфері обслуговування, торгівлі.
2. Посилення стимулів до праці та економічна зацікавленість її результатами. Хоча економічні фактори мотивації праці посідають одне з провідних місць, нерідко трапляються неадекватна оплата праці, затримання заробітної плати, що негативно впливає на трудову мотивацію працівників, активізує відплив кадрів, міграційні процеси.
3. Оновлення форм організації виробництва, систем стимулювання, пошук нових типів економічної поведінки.
Усе це впливає не тільки на власне економічні процеси, але й стимулює соціальні зміни в суспільстві, відкриваючи простір для нових соціальних ролей. Це свідчить, що економіка є одним з найвагоміших соціальних інститутів суспільства, суттєво впливає на соціальні відносини, спрямованість соціальних процесів, які є основою життєдіяльності суспільства. Економічні відносини визначають суспільне становище соціальних спільнот, їх соціальні зв'язки та особливості взаємодії.