19. Принципи побудови структури управління організацією.

Структура упр-ня розгляд як певна форма розподілу та кооперації упр д-сті ,яка забезпечує реалізацію процесу упр-ня і спрямовується на досягнення поставленої мети. ОСУ – розгляд як сук-сть ел-тів, які взаємоповязані між собою, упорядковані та мають достатньо сталі взаємовідносини, що забезпечує функц-ня та розвиток такої сук-сті ел-тів як єдиної системи. Принципи ОСУ: 1) структура повинна відображати цілі і задачі орг-ції; 2) повинна відображати функціональний розподіл праці та обсяги повноважень працюючих в орг-ції. 3) повинна відповідати соц культурному середовищу орг-ці; 4) відповідність між ф-ціями і повноваженнями працюючих.

20. Сутність осу. Види осу.

ОСУ – розгляд як сук-сть ел-тів, які взаємопов'язані між собою, упорядковані та мають достатньо сталі взаємовідносини, що забезпечує функц-ня та розвиток такої сук-сті ел-тів як єдиної системи. Під орг-ною структурою упр-ня слід розуміти впорядковану сук-сть органів(підрозділів), що дає змогу управляти орг-цією, взаєминами та впорядкованістю цих органів. Орг-ну структуру становлять: к-ть і види ланок упр-ня на його кожному рівні; взаємне розміщення, зв‘язки і підпорядкованість цих ланок; завдання, право, обов‘язки, повноваження і відповідальність кожної ланки; чис-ть і професійно-кваліфікаційний склад працівників; ступінь централізації та децентралізації ф-цій упр-ня. Ел-тами структури можуть бути як окремі працівинки орг-ії, так і окремі підрозділи, служби орг-ції та ін ланки апарату упр-ня. Взаємовідносини між такими ел-ми підтримуються завдяки наявності певних зв’язків: горизонтальні – мають х-р погодження між ел-ми структури і діють на одному рівні упр-ня, вертикальні – мають х-р підпорядкування, вони діють при наявності ієрархічної структури упр-ня. Існує дві осн структури упр-ня: лінійна та функціональна. Лінійна складається із взаємо підпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбини, інф-ція проходиь між лінійними керівниками орг-ції(це керівники окремих структурних підрозділів) Функціональна будується на ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної ф-ції упр-ня на всіх рівнях, має місце при проходженні інф-ції в процесі вирішення функціональних завдань орг-ції. Існують також комбіновані структури, серед яких виділяють: лінійно-штабні, лінійно-функціональні, бюрократичні, адаптивні, конгломератні. Але це лише розмаїття існуючих структур, що поєднали лін і функц види.

21. Класифікація осу.

ОСУ – розгляд як сук-сть ел-тів, які взаємопов'язані між собою, упорядковані та мають достатньо сталі взаємовідносини, що забезпечує функц-ня та розвиток такої сук-сті ел-тів як єдиної системи. ОСУ бувають лінійні, функціональні і комбіновані. Лінійна складається із взаємо підпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбини, інф-ція проходиь між лінійними керівниками орг-ції(це керівники окремих структурних підрозділів) Функціональна будується на ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної ф-ції упр-ня на всіх рівнях, має місце при проходженні інф-ції в процесі вирішення функціональних завдань орг-ції. Комбіновані структури – результат комбінації перших двох., Серед них виділяють: лінійно-штабні, лінійно-функціональні, бюрократичні, адаптивні, конгломератні. У лінійно-штабній структурі при лінійних керівниках створюються штаби(служби),які спеціалізуються на виконанні певних упр-ких ф-цій. Лінійно-функціональна структура передбачає те, що штабні (фун-ні)служби отримують повноваження упр-ня службами нижчого рівня, які виконують відповідні спеціальні ф-ції. Бюрократична структура в свою чергу поділяється на: структуру раціональної бюрократії і дивізійні (продуктові, споживчі, територіально-регіональні). Раціональна бюрократія хар-ся поділом праці, розвинутою ієрархією упр-ня, ланцюгом команд, наявністю к-ті правил і норм поведінки персоналу тощо. Згідно з продуктовою структурою конкретному керівникові делегують повноваження з упр-ня певним типом продукції. Структура, орієнтована на споживача, має підрозділи, вир-чо-госп-ка д-ть яких спрямована на забезпечення потреб певних груп споживачів(покупців).Територіальна структура упр-ня формується за географічним розташуванням під-ва. Серед адаптивних структур виділяють: проектні, матричні, програмно-цільові, координаційні. Проектні орг-ції тимчасові, створюються для розв‘язання конкретної задачі. У матричній структурі члени проектної групи підпорядковані як керівнику проекту, так і керівнику тих фун-них відділів, де вони працюють постійно. У програмно-цільових структурах постійно змінюються роль і місце керівника програми, тобто керівник повинен пристосовуватись до нових умов, цілей і задач. Координаційну структуру використовують коли виконується велика к-сть програм. Поєднання різноманітних видів структур отримало назву конгломератної структури.