1. Зміст поняття “менеджменту”

Термін “м” походить з англ мови і означає “керувати, управляти, стояти на чолі, завідувати, бути здатним впоратись з чимось, якоюсь проблемою ”

М – складовий елемент управління, під яким розуміють цілеспрямовану дію на колектив працівників або окремих виконавців для виконання поставлених завдань та досягнення визначеної мети.

М – (Oxford) – 1) спосіб, манера спілкування із людьми (працівниками); 2) влада і мистецтво упр-ня; 3) адмін. навички, специфічні здібності щодо упр-ня; 4) органи управління, адмін одиниці, служби і підрозділи

З функціональних позицій М – це процес планування, орг-ції, мотивації і контролю, необхідний для форм-ня і досягнення мети орг-ції.

2. Різні підходи до визначення поняття “менеджмент”

Осн підходи до визначення поняття “М”

1. М розглядається як інтегрований процес упр-ня. Сутність процесу визначається його інформ х-ром. Це інформ процес управління за допомогою якого менеджери здійснюють управлінську д-сть в орг-ції шляхом формування цілей орг-ції і розробки шляхів їх досягнення.

2. Сутність і зміст процесу упр-ня розгляд через його ф-ції. З цієї точки зору М розгляд як інтегрований процес планування, орг-ції, координації, мотивації і контролю, який є необхідним для досягнення цілей орг-ції.

3. Зміст поняття М так само знаходить свій прояв в структурі упр-ня орг-ції. Т.ч. апарат упр-ня розгляд як невід'ємна складова системи мен-ту будь-якої орг-ції.

4. В суч л-рі це поняття все більше пов'язане з певною категорією людей, яка займається управлінською д-стю. Поняття М проявляються через особу менеджера, його вміння і навички здійснювати управлінську д-сть.

5. В ХХ ст М формується як самостійна галузь проф д-сті, яка має свої наукові школи. (Наука і мистецтво упр-ня)

3. Основні категорії менеджменту

До основних категорій мен-ту слід віднести поняття орг-ції процесу і функцій упр-ня, рівнів упр-ня, методів мен-ту, стилів керівництва (лідерства), упр-ня колективом (групою), комунікації тощо. Рівні упр-ня-це вертикальний поділ призначення менеджерів.

Під об‘єктом упр-ня розуміють окрему структуру орг-ції або орг-ція в цілому, на яку направлена управлінська дія. Суб‘єкт-орган або особа, що здійснюють управлінську дію.

4. Рівні управління і групи керівників

Об'єктивність процесів упр-ня потребує поділу управлінської праці. При цьому слід виділити горизонтальний поділ призначення конкретних менеджерів для керівництва підрозділами і вертикальний (координація управлінської роботи)

Саме вертикальний поділ веде до створення рівнів упр-ня. Американський соціолог Парсонс виділяє три рівні упр-ня: технічний, управлінський, інституційний. Цим рівням відповідають три групи менеджерів(керівників): керівники низової ланки (операційні управлінці), керівники середньої ланки та керівники вищої ланки.

Така форма демонструє те, що на кожному наступному етапі чисельність управлінців зменшується (треугольник)

До керівників низової ланки належать майстер, начальник виробн дільниці, зав кафедри тощо.

До середньої ланки – зав відділу, декан, начальник цеху

До вищої – директор або президент фірми, їхні заступники тощо.