- •Зміст поняття “менеджменту”
- •Різні підходи до визначення поняття “менеджмент”
- •Основні категорії менеджменту
- •4. Рівні управління і групи керівників
- •Етапи розвитку менеджменту
- •Основні наукові школи менеджменту: школа наукового управління
- •Класична (адміністративна) школа управління
- •Основні наукові школи менеджменту: школа людських відносин
- •Основні наукові школи менеджменту: школа поведінкових наук
- •Основні наукові школи менеджменту: школа науки управління
- •Сучасні підходи до управління
- •Системний підхід в управлінні
- •Ситуаційний підхід в управлінні
- •Сучасні тенденції в мен-ті
- •Значення інновацій в процесі управління
- •Поняття організації
- •Загальні риси організації. Внутрішнє і зовнішнє середовище
- •Принципи побудови структури управління організацією.
- •Сутність осу. Види осу.
- •Класифікація осу.
- •22.Ієрархічний тип осу.
- •Адаптивний тип осу.
- •Класифікація методів менеджменту.
- •Економічні методи менеджменту.
- •Адміністративні методи менеджменту.
- •Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •Сутність і значення поняття “менеджер” в процесі управління.
- •Сутність і значення поняття “управлінських рішень”.
- •Класифікація управлінських рішень.
- •30. Рольові функції менеджера.
- •Характеристика стилів керівництва.
-
Значення інновацій в процесі управління
Іновація – порцес, спрямований на створення, вир-во, розвиток та якісне вдосконалення нових видів виробів, технологій, орг форм. Орієнтація на нововведення – інноваційна д-сть на сьогодні є об’єктивною необхідністю існування будь-якої орг-ції. Інноваційна д-сть орієнтується на результати НТП. В цьому зв'язку розвиток компютерної техніки, інформ технологій, мережі інтернет сформували ще один сучасний елемент системи поглядів мен-у – глобалізація. Японська школа мен-ту визначає працюючого в орг-ції як гол елементу “ноу-хау” фірми. Innovation - новинка, новая идея, метод или механизм; нововведение, новшество; инновация, новаторство, новация (in)
-
Поняття організації
Поняття орг-ції на сьогодні є найважливішою категорією суч мен-ту. Без орг-ції не може існувати процес упр-ня і мен-т взагалі. Існують різні підходи до визначення поняття орг-ції.
Суч мен-т розглядає орг-цію як групу людей, д-сть яких свідомо координується, організовується для досягнення поставлених цілей.
З точки зору теорії систем упр-ня орг-ція розгляд як відкрита система і має такі властивості: наявність ел-тів системи, які пов’язані між собою; форма зв’язків системи, закріплена в структурі упр-ня організації; елементи системи впливають один на одного, а також користуються можливістю входу і виходу з такої системи, вони взаємодіють з навколишнім середовищем; наявність концепцій ринку системи.
-
Х-ка організації як системи управління
Орг-ція є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів. З точки зору теорії систем упр-ня орг-ція розгляд як відкрита система і має такі властивості: наявність ел-тів системи, які пов’язані між собою; форма зв’язків системи, закріплена в структурі упр-ня організації; елементи системи впливають один на одного, а також користуються можливістю входу і виходу з такої системи, вони взаємодіють з навколишнім середовищем; наявність концепцій ринку системи. Усі орг-ції (об’єкти упр-ня) є системами, які складаються з таких ел-тів: структура, завдання, технологія, люди і цілі.
Орг-ція складається з керуючої та керованої підсистем. Керуюча підсистема – включає ті складові ел-ти, які забезпечують процес упр-ня. До складу керованої підсистеми входять ел-ти, які забезпечують безпосередній профес виробн, госп, комерц та ін видів д-сті. Керуюча система→(прями зв’язок)→Керована система→(зворотній)→керуюча.
Процес функціонування орг-ції як відкритої системи:
ВХІД(матеріали, капітал, роб сила, інф-ція) → ПРОЦЕС ПЕРЕТВОРЕННЯ(обробка иа перетворення входів) →ВИХІД(продукція або послуги, прибуток, соц відповідальність, освоєння ринку, забезпечення працівників)
-
Загальні риси організації. Внутрішнє і зовнішнє середовище
Можна виділити такі заг риси орг-ції: наявність ресурсів: працівники, капітал, матеріали, технологія, інф-ція; залежність від зовн середовища (ек умов, громадських орг-цій, законодавчих актів, конкурентів, техніки, технології); горизонтальний поділ праці (поділ роботи на конкретні завдання); підрозділи, які виникли в результаті ГПП; вертикальний ПП, спрямований на координацію роботи інших людей, тобто здійснення саме процесу упр-ня; необхідність упр-ня; здійснення певних видів д-сті (виробн, торговельної, наук-досл).
Система суч поглядів в мен-ті на перше місце висуває проблему гнучкості та адаптивності орг-ції до змін навкол середовища. В цьому зв'язку х-ка зовн і вн середовища орг-ції має велике значення. ЗСО розгляд як сук-сть певних ел-тів, які є змінними, знах за межами орг-ції і не розглядаються як сфера безпосереднього впливу з боку конкретної орг-ції (її мен-ту). Ел-тами ЗСО можуть бути як окремі орг-ції, а також люди, які не пов’язані з даною орг-цією, так і сук-сть певних факторів непрямої дії. Фактори прямої дії безпосередньо впливають на д-сть орг-ції й залежать від цієї д-сті: постачальники, споживачі, акціонери, інвестори, конкуренти, торг орг-ції, різні спілки та ін. До факторів опосередкованого впливу, які так само формують ЗСО, можуть бути віднесені наступні: соц-ек, ек система країни, політика, право, фіз-геогр положення, технологічний розвиток, НТП. ВСО розгляд як система, яка має наступні ел-ти: структура упр-ня орг-ції; культура орг-ції; ресурси орг-ції.