4. Етапи розвитку менеджменту

В історії мен-ту чітко окреслюються 6 осн етапів його розвитку:

1. Розвиток науки про упр-ня людьми в процесі вир-ва. Характеризується підвищенням ефективності орг-ції шляхом удосконалення виробничих процесів та операцій. На цьому етапі менеджерів цікавлять техн підходи, які включають не лише всі види технологій, а й управлінські знання, орг структури, методи виробн планування, механізми забезпечення підвищення кваліфікації та підготовки роб сили. Цей етап хар-ся розвитком школи наукового упр-ня, “фордизму”, класичної школи упр-ня та ін.

2. Форм-ня управлінських механізмів на засадах розвитку людських стосунків. Цей етап пов'язаний із визнанням людини пріоритетним фактором виробн-госп д-сті; зосередженням уваги на соц аспектах, які охоплювали різноманітні форми морального і матеріального стимулювання працівників, стилі упр-ня, участь працівників у процесі прийняття управлінських рішень, орг культуру, можливості кар'єри та просування за службовою ієрархією. Школа людських стосунків і поведінських наук.

3. Побудова систем упр-ня, орієнтованих на ринок (з др пол ХХ). Однією з передумов форм-ня цього етапу було виникнення на підпр-вах проблем перевиробництва, спричинених незабезпеченим попитом. Системи упр-ня людьми, створені орієнтованими на ринок управлінськими школами, почали застосовувати маркетингові концепції. Тобто планування виробн і реалізаційної д-сті, орг-ня д-сті та підбір відповідних кадрів, форм-ня систем матеріального і немат стимулювання, контролювання а регулювання на всіх етепах процесу упр-ня почали здійснювати відповідно до вимог ринку.

4. Активне застосування кількісних (ек-мат) методів як важливих напрямів формалізації методів мен-ту і трансформація їх в управлінські рішення. Особливість етапу: широке застосування в мен-ті математики. У той період в Англії сформувалася школа науки упр-ня(кількісного підходу). Основою школи є дослідження моделей і операцій. Особливу роль при цьому відведено техн та програмному забезпеченню.

5. Форм-ня систем та ситуаційних підходів. Розпочався цей етап з розглядом орг-ції як системи, д-сть якої постійно залежить від різноманітних обставин, що змінюються. В основі системного підходу – використання теорії систем, яка у мен-ті сформульована наприкінці 50 х р ХХ ст.

6. Комп'ютеризація управлінських процесів (80 р ХХ ст). Передмова форм-ня цього етапу – розвиток інфор і комп систем, інформ технологій. Характерною особливістю викор-ня суч засобів обчислювальної техніки є застосування мережного оброблення даних, що забезпечує ефективне колективне викор-ня обчислювальних та інфор ресурсів, поліпшення комунікацій, обміну інф-цією; створює умови для функц-ня розподілених систем оброблення даних. .

5. Х-ка основних наукових шкіл менеджменту

Інтерес до упр-ня зявився на початку ХХ ст в .сшаю з моменту опублікування книги І.Тейлора “Принципи наукового упр-ня” (1911) упр-ня стає галуззю самостійного наукового дослідження. Школа наукового упр-ня (1885-1920) – Ф.Тейлор, Френка і Лілії Гілберт. Вони виконували дослідження на рівні орг-ції вир-ва – виробн мен-ту. Вклад: створення наукового фундаменту старих, сугубо практичних методів роботи, наукове дослідження кожного окремого виду труд д-сті, виділення планування та обдумування в окремих процесах, форм-ня ф-ції мен-ту, утвердження мен-ту в якості самостійної науки. Класична (адміністративна) (1920-1950) – А.Файоль започаткував (батько мен-ту), Л.Ірвік, Д.Муні. вони розвинули принципи упр-ня (Файоль: поділ праці, повноваження та відповідальність, дисципліна, єдиновладдя, єдність напряму д-сті, підпорядкування особистих інтересів загальним, винагорода персоналу, централізація, скалярний ланцюг (ієрархія упр-ня), порядок, справедливість, стабільність роб міся персоналу, ініціатива, корпоративний дух), описали ф-ції упр-ня (за Файолем – планування, орг-ція, розпорядництво, координування, контроль), систематизували підхід до упр-ня всією орг-цією. Людських стосунків (1930-1950) – А. Маслоу, М.Паркер Фоллет, Е.Мейо. Фоллет вперше визначила мен-т як “забезпечення виконання роботи за доп ін осіб”. Вклад: розробка та використання методів упр-ня міжособистими відносинами для підвищення прод праці та задоволення працею, розробка теорії потреб. Школа рекомендувала викор прийоми упр-ня людськими взаєминами шляхом впливу безпосередніх керівників на працівників, консультацій з працівниками, забезпечення широких можливостей спілкування на роботі. Науки упр-ня (з 1950) -Дж. Марч, Герберт Саймон, Стаффорд Бір. Основа школи – дослідження моделей (форм подання реальності) і операцій. Після створення моделі роль змінних відіграють кількісні значення. Особливого значення тут надають комп'ютерам. Сформувавши положення кількісного підходу, вперше почали розглядати орг-цію як відкриту систему, що зумовило появу системного підходу