Висновки до 2 розділу

Отже, з даного розділу можна зробити наступні висновки та узагальнення:

1. Створення позитивного іміджу керівника навчального закладу – складний і тривалий процес формування міцної і високої репутації, привабливості керівника навчального закладу, створення ситуації успіху на всіх рівнях його роботи.

Професійна діяльність керівника навчального закладу вимагає спеціальної підготовки, певних професійно значущих якостей, професійної компетентності, управлінської культури. Така діяльність збагачує особистість, розширює її можливості, вводить у сферу соціально-економічної та духовної взаємодії з колективом, формує її мотиваційну сферу, змінює ціннісні орієнтації. Управлінська культура як складова професійної діяльності керівника навчального закладу характеризується особливостями усвідомлення поведінки та діяльності людей в організації і є часткою сфери культури праці, культури професійної управлінської діяльності.

2. Професійний імідж фахівця – це складний сплав ділових й особистісних якостей, ціннісних орієнтацій, емоційних і психічних станів, це важливий суб’єктивний фактор, який визначає ефективність усієї навчально-виховної роботи ВНЗ. Він виявляється і в повсякденній взаємодії, співпраці, спілкуванні з викладачами, студентами, і в організації різних видів їх діяльності, а також у стилі відносин керівника з педагогічним колективом.

Соціальний імідж людини будується на тому, яке службове положення вона займає. Отже, соціальний імідж керівника навчального закладу – це уявлення широкої громадськості про соціальні цілі та роль керівника в соціальному і культурному просторі навчального закладу.

3. Оцінка професійного та соціального іміджу керівника навчального закладу визначається як відношення середньоарифметичної кількості балів (за 10-ти бальною шкалою), отриманої при роботі з фокус-групами, за певними характеристиками керівника (ів) до загальної кількості характеристик. Фокус-групи складаються з працівників установи, оскільки саме вони найкраще знають своїх керівників.

Розділ 3 удосконалення професійного та соціального іміджу керівника навчально закладу київського професійно-педагогічного коледжу імені макаренка

3.1. Аналіз іміджу керівника київського професійно-педагогічного коледжу імені а.Макаренка

Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка Шевченківського району м.Києва був створений ще в 1944 році за наказом Головного Управління Трудових резервів РНК СРСР від 31.05.1944 № 10690 як Київський індустріально-педагогічний технікум. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.1999 р. № 1689 та наказом Міністерства освіти України від 31.08.1999 р. № 311 перейменований в Київський професійно-педагогічний коледж. Сьогодні – це поліфункціональний багатопрофільний вищий навчальний заклад І-ІІ рівня акредитації у системі безперервної багатоступеневої професійної освіти.

Місце знаходження (адреса) Коледжу: Україна, 01153, м. Київ, вул. В’ячеслава Чорновола, 24. Тел. (044) 236 11 11, факс 236 34 51. e-mail: kppk@cyfra.net. сайт: kppk.com.ua [64].

Коледж – вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, молодший спеціаліст та кваліфікований робітник, який проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям базової вищої освіти та неповної вищої освіти, професійно-технічної освіти, повної загальної середньої освіти для громадян, які мають базову загальну середню освіту і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Освітня діяльність Коледжу ґрунтується на концептуальних засадах національної Доктрини розвитку освіти; Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про мову»; Державної національної програми «Освіта» («України ХХІ століття»); Державної програми «Вчитель», власним Статутом та інших нормативних документів [64].

Керівний склад Коледжу складають:

- Директор – Щербак Ольга Іванівна; заступник директора з навчально-виховної роботи – Кондратьєва Валентина Павлівна, заступник директора з фінансово-економічних питань – Андрієвська Людмила Павлівна; заступник директора з господарської частини – Колос Микола Миколайович; заступник директора з виробничого навчання – Дячишин Іван Васильович; заступник директора з методичної роботи – Зайцева Олена Олександрівна; начальник відділу кадрів – Загляда Тетяна Олександрівна; завідуюча навчальної частини – Ханова Олена Володимирівна; начальник штабу цивільної оборони – Денисюк Олег Олександрович; провідний спеціаліст з безпеки – Іванчук Володимир Михайлович.

Директор коледжу, яка займає цю посаду з 1987 року – Щербак Ольга Іванівна – кандидат педагогічних наук, доцент, член-кореспондент, викладач вищої категорії, викладач-методист «Відмінник народної освіти УРСР», «Заслужений працівник народної освіти України», Орден Княгині Ольги ІІІ ступеня, «Почесний працівник туризму України», «Знак пошани».

Проаналізуємо імідж заступника директора з виробничого навчання – Дячишина Івана Васильовича за методикою, наведеною у п. 2.3 дипломної роботи.

Як вже зазначалося, оцінка іміджу керівника навчального закладу визначається як відношення середньоарифметичної кількості балів (за 10-ти бальною шкалою), отриманої при роботі з фокус-групами, за певними характеристиками керівника (ів) до загальної кількості характеристик. Фокус-групи складаються з працівників коледжу.

Два учасники фокус-групи дали таку кількість балів своєму керівникові за параметрами зовнішність, привабливість, комунікація: перший відповідно 9, 9, 10, другий – 10, 10, 9.

Імідж керівника організації дорівнює (9 + 9 + 10 + 10 + 10 + 9): 2: 3 = 9,5 (балів).

Отже, імідж заступника директора з виробничого навчання – Дячишина Івана Васильовича складає 9,5 балів із можливих 10 балів, що є дуже гарним показником.

Тепер проаналізуємо імідж керівника коледжу.

Відомо, що адекватно-позитивне ставлення керівника до себе дуже важливе для досягнення успіху. Різні аспекти такого ставлення дають уявлення про можливий шлях самопрезентації керівника при цілеспрямованому формуванні іміджу. За методикою В.Століна (Додаток А) було доведено, що Щербак Ольга Іванівна має достатній рівень адекватно-позитивного самовідношення. Вона впевнена в собі, послідовна в діяльності та прийнятті рішень.

В дослідженні також був використаний модифікований тест-опитувальник А. Мехрабіана (Додаток Б). Використання цієї методики можна віднести як до ланки «імідж і мотивація», так і до вторинної стадії утворення іміджу, бо мотивація на досягнення успіху сприяє продуктивній діяльності не тільки керівника, але й усього навчального закладу. Співвіднесення типу мотивації (спрямування на досягнення успіху або на уникнення невдач) із самовідношенням керівника дає уявлення про переважання в поведінці кожного керівника певної тенденції, в залежності від якої перебуває міра зусиль на створення та підтримку власного іміджу.

У керівника коледжу імені А.Макаренка присутня спрямованість на досягнення успіху.

На вторинній (діяльнісній) стадії утворення іміджу керівника коледжу імені А.Макаренка особливого значення набуває стиль спілкування керівника. Стиль спілкування з оточуючими людьми може створити позитивний або негативний імідж керівника в залежності від тих прийомів, які є в арсеналі спілкування керівника. Особливості взаємодії та спосіб спілкування керівника повинні бути не тільки ефективними, продуктивними, але й носити на собі переважно позитивний емоційний заряд.

Ставлення керівника до власного іміджу – психологічний регулятор власної поведінки. Використана методика «Оцініть свій імідж» Дж.Ягера (Додаток В) надала інформацію щодо самооцінки керівника коледжу імені А.Макаренка, внаслідок чого був визначений ступінь сформованості іміджу керівника (імідж сформований).

Також було запропоновано керівнику заповнити таблицю самооцінки власного іміджу, розроблену у п. 2.3 дипломної роботи (табл. 3.1):

Таблиця 3.1

Форма, використовуваної при проведенні самооцінки іміджу керівника коледжу імені А.Макаренка

Якості, які я маю в даний момент	Якості, які я прагнув би мати	Способи досягнення мети (коротко)
Чуйність, товариськість, наполегливість, емпатія, оптимізм, доброта	Більш жорсткі лідерські якості	Можливо, курси, тренінги розвитку лідерських здібностей

Отже, ми бачимо, що керівник прагне розвивати лідерські здібності своєї особистості, що цілком зрозуміло, оскільки керування великим педагогічним колективом вимагає бути гарним лідером.

Також, опитавши керівника, виявилося, що керівник коледжу імені А.Макаренка позитивно ставиться до власного іміджу, приділяє достатньо уваги зовнішньому вигляду, особистій гігієні, що, загалом, властиво кожній жінці.

Позитивне ставлення до власного іміджу пов’язане із позитивним стилем соціальних відносин. У керівника коледжу імені А.Макаренка високі показники за цим тестом корелюють з такими ж високими показниками за попередніми методиками (самовідношення, управлінських якостей, мотивації досягнення та уникнення невдач).

На підставі аналізу посадової інструкції керівнику коледжу імені А.Макаренка варто сказати, що для неї важливо бути гарним комунікатором, яка володіє рядом особливостей і якостей.

Перша якість – це товариськість. Це орієнтація на взаємодію з людьми.

Друга особливість – це інтерес до людей. Підвищена увага, спостережливість, пам’ять на все, що стосується іншої людини.

Наступна якість – емпатія.

Потім йдуть компетентність, наявність практичного розуму, оптимізм, об’єктивність, тактовність, стійкість поглядів.

Таким чином, виходячи з посадових функцій і обов’язків керівника коледжу імені А.Макаренка, можна визначити перелік необхідних якостей для успішного виконання цих обов’язків, тобто одержали «нормативну модель професіонала».

Наступним етапом дослідження є оцінка особистісних якостей керівника. На підставі кількаразових бесід, спостережень, тестування за допомогою опитувальників Айзенка (Додаток Г), виявлена наступна психологічна характеристика керівника коледжу імені А.Макаренка [25, 40].

Урівноважена, життєрадісна людина, що вміє стримувати себе, упевнена у собі, наполеглива, товариська. Для неї характерне багатство і яскравість емоційних проявів, природність, невимушеність, доброта й м’якосердя.

Тип темпераменту – стійкий сангвінік. Відрізняється рівністю, спокоєм, обачністю, розважливістю, оптимізмом, урівноваженістю нервово – психічних процесів.

Схильна до лідерства, має різноманітні інтелектуальні інтереси, має готовність до співробітництва, лагідність, не заздрить, турботлива.

Активна у встановленні контактів, постійна у своїх планах, прихильностях, не піддається випадковим коливанням настрою.

Емоційно зріла людина, на речі дивиться серйозно й реалістично, добре усвідомлює вимоги дійсності, не приховує від себе власних недоліків, за певних умов діє самостійно й незалежно.

Висока сумлінність сполучається з гарним самоконтролем і прагненням до твердження загальнолюдських цінностей.

Властиві такі риси, як почуття відповідальності, обов’язковість, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість.

Досить високо розвинений контроль емоцій і поведінки.

Вона добре усвідомлює соціальні вимоги й намагається акуратно їх виконувати, піклується про свою суспільну репутацію.

Для одержання більш об’єктивної характеристики особистісних якостей керівника коледжу імені А.Макаренка було проведене опитування й анкетування педагогічного колективу.

Оцінка іміджу керівника навчального закладу визначається як відношення середньоарифметичної кількості балів (за 10-ти бальною шкалою), отриманої при роботі з фокус-групами, за певними характеристиками керівника (ів) до загальної кількості характеристик. Фокус-групи складаються з працівників коледжу.

Два учасники фокус-групи дали таку кількість балів своєму керівникові за параметрами зовнішність, привабливість, комунікація: перший відповідно 9, 9, 8, другий – 8, 9, 9.

Імідж керівника організації дорівнює (9 + 9 + 8 + 8 + 9 + 9): 2: 3 = 8,6 (балів).

Отже, соціальний імідж керівника коледжу складає 8,6 балів із можливих 10 балів, що є достатньо гарним показником.

Також в анкеті (за основу взята анкета для ІТП і службовців, розроблена лабораторією соціологічних і соціально – психологічних досліджень Калінінського Державного Університету й інтерпретована при проведенні обстеження в колективі коледжу імені А.Макаренка) співробітники здебільшого відзначають, що для керівника характерно доброзичливе й поважне відношення до всіх членів колективу.

Анкета:

1. Як, на Вашу думку, керівник відноситься до колективу?

2. Які якості властиві керівнику? Перелічіть їх будь-ласка.

3. Чи можете Ви відзначити якісь негативні фактори, які впливають на настрій і працездатність керівника?

4. Чи бувають у Вас конфлікти з керівником?

Серед якостей, властивому керівнику, співробітники вважають найціннішою компетентність, ділові й організаторські здатності, чуйність і розуміння працівників, емпатію, добропорядність, ініціативність, дисциплінованість, увічливість, доброзичливість, увага, товариськість, наявність власної думки, уміння відстоювати колективні інтереси.

На питання про вплив негативних факторів на настрій і працездатність жоден із співробітників не вказав на відсутність уваги з боку керівника.

Крім того, слід зазначити, що конфліктні ситуації з керівником співробітники не відзначили.

Слід зазначити, що досліджуваний керівник належною мірою має ті обов’язкові якості, які вимагає від нього виконувана робота. Крім того, від має адекватну самооцінку своїх якостей, що показує збіг багато в чому його самооцінки й оцінки його співробітниками.

При аналізі впливів особистості керівника на морально-психологічний клімат колективу необхідно розглянути психологічну керованість колективу коледжу імені А.Макаренка.

Характеризуючи колектив, відзначимо, що середній вік колективу 40 років, колектив різностатевий, в основному складі жінки. За час існування коледжу імені А.Макаренка колектив практично не мінявся, тільки поповнювався.

З моменту створення колективу разом з керівником працює самий досвідчений член колективу, Дячишин Іван Васильович, людина дуже доброзичлива, добре ставиться до молоді, здатна розуміти їхньої проблеми, отже, проблеми «батьків і дітей» не існує.

Говорячи про сприйняття колективу рішень керівника, слід зазначити, що рішення виробляються керівником, як правило, після спільного обговорення з колективом. Однак колективне обговорення не виключає використання принципів єдиноначальності. Найбільш важливі, серйозні рішення керівник доводить у формі конкретних вимог, із вказівкою конкретних осіб, відповідальних за виконання заходу, строки виконання. Але строк звичайно узгоджується й об’єктивно коректується з виконавцем рішення. Якщо рішення приймається керівником одноосібно, воно, як правило, не викликає збурювань, невдоволень із боку колективу, тому що буває продиктовано об’єктивними умовами.

При наявності об’єктивних причин, що ускладнюють виконання рішення в цей момент, керівник обговорює з наміченим виконавцем, яким образом і коли можна буде реалізувати, тобто в наявності демократичність керування.

Хід виконання рішення, як правило, не вимагає саме твердого контролю з боку керівника коледжу імені А.Макаренка, тому що співробітниками розуміється необхідність і важливість своєчасного виконання рішень і звичайно в ході виконання йде обговорення стану етапу реалізації. Можна звернутися до керівника у випадку ускладнень, допомога гарантована, причому в спокійній поважній формі й вчасно, тобто не відкладаючи в часі.

Між членами колективу існує взаємна симпатія, терпимість друг до друга, повага думки колег, шукається погодженість у роботі при відпрацьовуванні технології роботи із клієнтами.

У коледжі імені А.Макаренка підібраний колектив сумлінних працівників, де існує бажання допомогти іншому. Колектив у роботі не вимагає підстьобування.

Говорячи про формування єдиної свідомості, не можна не відзначити тут ролі керівника. Вона завжди підкреслює «ми», всі події обговорюються, як правило, колективно, що дає й усвідомлення спільності членів колективу й повну інформованість про важливі події виробничої діяльності (будь-то непорозуміння із клієнтом або обговорення поточних справ).

Щоп’ятниці керівник збирає колектив у кабінеті й дає оцінку стану справ на справжній момент, кожному бажаючий надає слово для висловлення своїх проблем, претензій друг до друга, якщо вони є. Проходять ці наради невимушено, багато хто в колективі можуть пожартувати друг над другом, ці жарти сприймаються й приймаються, у тому числі й керівником.

Моральним стимулом у колективі є взаємоповага між членами колективу, обстановка співробітництва.

Керівник сам завжди витриманий і колектив націлений на те саме.

Керівник завжди підкреслює універсальність своїх співробітників, говорячи, що кожний виконує по кілька додаткових навантажень і попереджає про це при прийманні на роботу, виконуючи тим самим найважливіший педагогічний принцип – опора на позитивні якості й розвиваючи взаємозамінність.

У колективі існують свої певні традиції: проводяться святкові поздоровлення з культмініпрограмами, ведеться альбом історії колективу.

У колективі існує певна згуртованість. З ранку намагаються побачити один одного або привітати по телефону, обмінятися новинами, проблемами. Тут бачать настрій колеги, можна розраховувати на допомогу, і, що особливо приємно, пропозиція про допомогу часто виходить від одного з наймолодших членів колективу. Спілкуючись із колегами, завжди можна розраховувати, що тебе вислухають, підтримають.

Настрій колективу можна оцінити як оптимістичний. Умови роботи співробітників задовольняють, у зв’язку з поліпшенням умов роботи й комп’ютеризацією зняті багато проблем.

Відзначається також, що в колективі можна спокійно й конструктивно обговорити всі розбіжності, ідемо до того, що кожний має право на власну думку, що не завжди збігається з думкою колег, але потребуючої уваги й поваги.

Задоволеність працею часткова у зв’язку з великим обсягом роботи й невідповідністю матеріальної винагороди. Це відзначено співробітниками також як фактор, що найбільш негативно позначається на настрої.

У колективі між співробітниками існує неформальне спілкування, половина з них має друзів у коледжі імені А.Макаренка. Завжди пам’ятають про відсутніх, у випадку хвороби обов’язково дзвонять, відвідують.

Взаємини колег у коледжі імені А.Макаренка перебувають на досить високому культурному рівні, немає грубостей, образ, часто розряджає обстановку жарт.

Оцінюючи клімат колективу по дев’ятибальній системі, переважна більшість дала оцінний бал в інтервалі 6-8, що є досить високою оцінкою.

У побажаннях по поліпшенню соціально-психологічного клімату співробітники вказали наступне:

1. Більше спілкування один з одним.

2. Взаємопідтримка.

3. Укомплектованість кадрами.

4. Рівний розподіл роботи.

5. Бути й надалі всім сумлінним.

6. Чуйність.

7. Частіше спільно відпочивати.

Таким чином, проводячи аналіз, можна сказати, що оцінка іміджу керівника, стилю її діяльності показує, що в неї виражені ті необхідні якості, яких вимагає від неї займана посада, тобто даний керівник перебуває «на своєму місці», що є однією з передумов успішності її діяльності по створенню й формуванню соціально-психологічного клімату в колективі коледжу імені А.Макаренка.

Також нами для аналізу й оцінки професійного іміджу керівника коледжу, у пункті 2.3 дипломної роботи була розроблена модель, яку і використаємо для дослідження керівника коледжу імені А.Макаренка.

Приведемо приклад оцінки іміджу керівника коледжу імені А.Макаренка по наступним даним (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Приклад оцінки професійного іміджу керівника коледжу імені А.Макаренка

Експерти	Експертна оцінка восьми якостей керівника по п’ятибальній системі
	1	2	3	4	5	6	7	8
1.	4	3	3	2	4	3	5	4
2.	4	3	4	2	4	3	5	4
3.	5	2	4	3	4	3	4	4
4.	5	2	3	2	5	3	5	5
5.	4	3	4	2	4	2	5	5
Вагомість	10	7	4	8	3	3	6	8

По цим даним інтегральний показник іміджу керівника коледжу імені А.Макаренка дорівнює:

Цей показник порівнюємо з граничним (еталонним) значенням. По приведеній вагомості якостей даного керівника мінімальне значення інтегрального показника його іміджу дорівнює 49, середнє – 147, максимальне з оцінками «відмінно» – 245 балів. Виходить, імідж оцінюваного керівника трохи вище середнього рівня, з оцінкою «задовільно».

Отже, варто трохи покращити імідж керівника.