Висновки до 1 розділу

Отже, з даного розділу можна зробити наступні висновки та узагальнення:

1. З’ясовано, що про імідж як умову успішності керівника говорять все частіше й серйозніше. Необхідність володіння ним стає усе більш очевидною. Досвід керування освітою переконливо доводить, що без створення позитивного іміджу наївно розраховувати па успішне ведення справ і користуватися гідною репутацією в суспільстві.

У даному розділі визначено, що професійний імідж – це уявлення про людину як про спеціаліста чи професіонала. Зокрема, педагогічний імідж – це імідж педагогічних працівників (вчителя, вихователя, викладача, працівника органів освіти). Соціальний імідж – це уявний образ певного об’єкту, предмету, явища, що виникає у процесі виявлення соціального ефекту (суспільної корисності чи соціальної ефективності) від їх діяльності. На нашу думку, педагогічний імідж тісно пов’язаний з соціальним іміджем, оскільки імідж – не лише образ людини, а набір, комплекс певних соціальних якостей, які більшість із нас асоціює з індивідуальністю людини, якій ми довіряємо важливе завдання державного значення – виховання підростаючого покоління.

2. Досліджуючи історію розвитку поняття «імідж керівника», було визначено, що у найбільш частому трактуванні близько до відомого грецького слова «харизма», що у Древній Греції означало обдарованість, авторитетність, мудрість і святість. Пізніше формується поняття іміджу, що споконвічно відносилося до особистості.

3. Було визначено підходи, принципи та методи дослідження. Так, серед усього масиву діагностичних методів ми обрали наступні методи дослідження: тестування, опитування, бесіда, анкетне дослідження.

Розділ 2 теоретичні аспекти дослідження процессу формування іміджу керівника навчального закладу

2.1. Позитивний імідж керівника: сутність, зміст, фактори впливу

Позитивний імідж підвищує привабливість організації для потенційних працівників, що допомагає їй швидше й з меншими витратами знаходити необхідних їй співробітників, у тому числі переманюючи їх у своїх конкурентів. Особливо велике значення має створення й підтримка позитивного іміджу на ринку праці для тих організацій, фінансові можливості яких обмежені, внаслідок чого вони не можуть пропонувати потенційним працівникам більш високу фінансову винагороду в порівнянні з конкурентами.

Розглянемо сутність позитивного іміджу.

Позитивний імідж – це позитивний образ людини, будь-якої фірми, що формує стабільну конкурентну перевагу через створення загального образу, репутації, думки громадськості, споживачів, оточуючих, партнерів про образ людини, престиж організації, його товари та послуги, післяпродажний сервіс.

На думку автора В.Маценка [30], для формування позитивного іміджу підприємствам слід впроваджувати такі заходи:

1. Вивчати потреби клієнтів та пропонувати споживачам цінності та переваги товару чи послуги, які відповідають їх потребам та очікуванням. Такі переваги можуть містити функціональний, соціальний та емоційний характер. Постійно розширювати спектр послуг, що надаються. Використовувати нові технології.

2. Доводити інформацію до аудиторії усіма каналами маркетингових комунікацій. Максимально наблизити інформацію до клієнтів. Організовувати інформаційний моніторинг.

3. Підтримувати та вдосконалювати внутрішній позитивний емоційний клімат. Вдосконалювати відносини між персоналом.

4. Проводити заходи, що демонструють соціальну та екологічну відповідальність підприємства.

5. Покращувати якість менеджменту, який зобов’язаний чітко розуміти корпоративну стратегію, та впроваджувати її.

6. Удосконалювати управління персоналом, що підвищить імідж підприємства як роботодавця [30, 44].

Розглянемо складові позитивного іміджу.

Позитивний імідж керівника включає уявлення про здібності, психологічні характеристики, зовнішність, його харизму. Згідно зі звітом «Відновлення корпоративних репутацій 2009», опублікованим недавно аналітиками консалтингової компанії McKinsey (м.Чикаго, США; консалтинг; з 1926 р.), світова фінансова криза підвищила значущість репутації керівника для ринкової вартості компанії. Репутація топ-менеджменту компаній Європи (зокрема і України) тісно пов’язана з репутацією самої компанії. За даними дослідження глобального агентства Weber Shandwick, 63% ринкової вартості компанії залежить від її репутації.

Позитивний імідж керівника як мотиватор діяльності підлеглих впливає на результати їхньої роботи, задоволеність працею, соціально-психологічний клімат колективу, емоційний стан кожного працівника. Особливість ролі, яку виконує керівник, полягає в безпосередньому впливі на підлеглих, котрий повинен перебувати в дієвості виховання підлеглих особистим прикладом, вчинками і своєю поведінкою, регулярним спілкуванням, попередженням емоційної притупленості, сполученням вимогливості і демократизму, проведенням принципової діючої лінії роботи, не впадаючи в амбіції, створюючи плідну трудову атмосферу. Позитивний імідж управлінця постає важливим чинником більш досконалого функціонування організації.

Цілеспрямоване створення іміджу повинно враховувати ще й представницьку функцію керівника, здійснення якої є потрібним для успішної діяльності всієї організації.

Мова в багатьох випадках демонструє інтелект людини, значить через це працює на її імідж. А в нашому випадку і на імідж освітньої установи. Від того, наскільки великим є активний словник керівника, наскільки він володіє нормами мовної діяльності, уміє використовувати всі її засоби в залежності від мети спілкування, його змісту й умов, буде зроблено висновок відносно рівня культури і освіти закладу [15, 40].

Не слід забувати і про те, що голос також виступає невід’ємною складовою іміджу. Він здатний розповісти про ваші відчуття, здоров’я, походження, підвищити, або навпаки значно зменшити вплив зовнішнього вигляду на співбесідника. Тихий нечіткий голос продемонструє відвідувачу вашу можливу невпевненість та низький соціальний статус та викличе недовіру до закладу, яким ви керуєте. Занадто гучний, навпаки, може навести на думку про схильність до гіпердомінування та авторитарного стилю керівництва. Але якщо клієнту сподобається звучання голосу керівника закладу, є велика ймовірність того, що він з більшою довірою підійде до викладеної вами інформації і до установи взагалі.

І.Литвинов зазначає, що один із показників успішної діяльності керівника – це рівень сформованості в колективі сприятливого психологічного клімату. Основні складові соціально-психологічного клімату навчального закладу, згідно його думки, виражаються у рівні задоволеності:

1. Стилем керівництва та особистістю керівника.

2. Міжособистісними стосунками з колегами.

3. Стосунками з учнями.

4. Умовами праці та побуту[10].

Згідно останніх розробок у цій галузі, створення позитивного іміджу керівника навчального закладу повинно здійснюватися по трьом основним напрямкам його професійної діяльності [19, 44]:

1. Соціально-економічній сфері діяльності керівника навчального закладу.

2. Техніко-технологічній професійної діяльності керівника.

3. Організаційно-управлінської професійної діяльності керівника.

Сучасному керівнику необхідно знати, що особистий імідж не призначають, а працюють над ним.

Позитивний імідж керівника тісно пов’язаний з іміджем організації. Тому дуже важливо враховувати всі складові іміджу організації, а саме:

1. Імідж персоналу (зовнішній вигляд, рівень культури, рівень професіоналізму, лояльність до установи, комунікативні вміння, володіння техніками ділового спілкування).

2. Стиль управління освітньої організацією (демократизація процесів управління, формування команди).

3. Рівень корпоративної культури (система цінностей, вірувань, переконань, правил, традицій, що існують у закладі та визначають поведінку кожного його працівника).

4. Створення зворотного зв’язку з батьками, який дозволяє перевірити, чи працює імідж вашої організації так, як треба (батьківські збори, інформаційні листи для батьків, анкетування, ранкова кава, спільні з батьками та дітьми свята) [16, 32].

Розглянемо докладніше вищенаведену структуру.

Для того, щоб досягти необхідного зовнішнього вигляду персоналу, важлива наявність чітко сформульованої політики компанії в галузі зовнішності, яка буде відповідати системі цінностей закладу. Для цього необхідно розробити та довести до персоналу певний «Кодекс поведінки», що буде регулювати такі питання, як форма одягу, святкування днів народження та свят у колективі, ставлення до дітей та їхніх батьків, поведінку в конфліктних ситуаціях тощо.

Позитивний імідж організації передбачає безумовно високий рівень професійної освіти персоналу та його інноваційну активність. Для цього керівникові необхідно забезпечити колективну можливість професійного та особистісного розвитку за рахунок обміну досвідом з іншими навчальними закладами, вивчення передового педагогічного та психологічного досвіду, презентацій нової професійної літератури, відвідування різноманітних семінарів, конференцій, тренінгів за темами: «Психотехніка ділового спілкування», «Гумор у професійному спілкуванні», «Тренінги особистісного зростання» тощо.

Також важливим для сучасних керівників є соціально-психологічний імідж. Соціально-психологічний імідж керівника об’єднує в собі не тільки соціальний статус, соціальні зв’язки цього керівника, але і його психологічні особливості та якості.

Первинні фактори діють при першій зустрічі з керівником, йдуть раніше вторинних за часом і складають первинну, або перцептивну, стадію утворення іміджу. Вторинні фактори продовжують утворювати імідж при тривалій взаємодії з керівником, пов’язані з більш глибоким пізнанням підлеглими його особистості і складають вторинну, або діяльнісну, стадію утворення іміджу [39, 80].

Первинна стадія утворення іміджу особистості включає такі елементи: первинну інформацію про особистість (зовнішність, одяг, жести, манери), перше враження і галоефект, які є пов’язаними між собою. Елементи первинної інформації в процесі цілеспрямованого формування іміджу комплексно входять в структуру самопрезентації. Необхідність в презентації себе іншим людям зростає з кожним днем, особливо для тих керівників, які бажають досягти успіху. До ефективної самопрезентації схильні впевнені в собі люди, які мають адекватно-позитивну самооцінку. Складність феномена самопрезентації полягає в тому рівні зрілості керівника, який дозволяє, спираючись на реальну оцінку власних якостей та здібностей, довести свою корисність для організації [70, 20].

Стадія вторинного утворення іміджу відбиває характерні риси управлінської діяльності і включає такі елементи: професійні та особистісні якості, здібності, знання, уміння, навички керівника, система його спілкування та поведінки. Вплив елементів первинної стадії поширюється на елементи вторинної, діяльнісної стадії, коли характер першого враження або ефекту ореолу продовжує впливати на загальний характер образу, який складається на вторинній стадії.

Спираючись на наявні визначення іміджу, виділимо його основні складові. Найбільш значущі з них: зовнішній вигляд; використання вербальних і невербальних засобів спілкування; внутрішня відповідність образу професії – внутрішнє «Я» [10, 44].

Для позитивного іміджу керівника важливим є перехід від авторитарно-дисциплінарного до демократичного стилю управління. Це відбувається за рахунок демократизації процесів управління, коли спілкування керівника з колективом – це рівноправне спілкування. Звідси випливає трансформація функції контролю роботи підлеглих у функцію їх самоконтролю і як наслідок виховання в них відповідальності перед командою і самим собою «Я роблю це не тому, що боюся покарання, а тому, що знаю цілі компанії, солідарний з ними і на рівні з усім колективом несу відповідальність за їх реалізацію» [7, 74].

Другим фактором упровадження демократичного стилю керівництва є формування команди. Дуже важливі для організації рішення приймаються не авторитарно керівником, а командою енергійних, лояльних до закладу, творчих працівників кількістю до восьми осіб. Команди можуть бути тимчасовими, для розробки окремого проекту (наприклад, підготовка корпоративного свята або семінару на базі закладу). Може існувати також і постійний склад команди, яка спільно з керівником приймає важливі для організації рішення. Безумовно, останнє слово все одно залишається за керівником, бо він несе адміністративну та юридичну відповідальність за діяльність організації. Але при такому підході колектив розділяє цю відповідальність на психологічному рівні.

Метою будь-якого керівника є створення позитивного іміджу, що підвищує конкурентоспроможність навчального закладу, що залучає увагу суспільства, що прискорює процес прийняття й збільшує обсяг прихильників, що дозволяє активізувати фінансові, інформаційні, людські й матеріальні ресурси.

Створення позитивного образу багато в чому визначає успіх діяльності керівника. Влада над людьми залежить не тільки від сили, розуму і волі, але і від створюваного вами враження і привабливості.

Складові позитивного іміджу керівника навчального закладу наведені на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Складові позитивного іміджу керівника навчального закладу*

* Розроблено автором дипломної роботи на основі [10, 44]

Розглянемо етапи та фактори впливу на формування іміджу керівника.

Згідно думки учених, програма створення позитивного іміджу керівника навчального закладу може складатися з чотирьох етапів [30, 89].

Перший етап – вивчення себе. Перед тим, як створювати якийсь певний імідж, необхідно об’єктивно оцінити свої зовнішні дані, які включають в себе й фізичні показники.

Другий етап – визначення психологічного портрету в зовнішньому образі. Характер, темперамент, риси особистості керівника – усе це має значення для створення позитивного образу директора навчального закладу.

Третій етап – відповідність іміджу керівника тій життєвій ролі, яку керівник собі обрав.

Четвертий етап – домогтися відповідності фізичного та психологічного стану та зовнішнього вигляду: одяг, зачіска, манера розмовляти.

Що стосується факторів, які впливають на формування іміджу керівника, то у нашій країні на імідж керівника погано впливає наближення до себе своїх родичів, спадкоємців, членів родини, безпосередньо в Законі України «Про засади запобігання та протидії корупції» (ст.6) передбачене обмеження щодо роботи близьких родичів, недотримання вимог даного закону тягне за собою відповідальність передбачену чинним законодавством України.

Імідж керівника залежить від естетичного враження, що складається в його підлеглих. Перше враження залежить від зовнішнього вигляду, манери поведінки, стилю одягу.

Одяг – важлива частина іміджу людини. Старомодно одягнений керівник може догодити в очах навколишніх у розряд консерваторів: костюм вийшов з моди, а виходить, і погляди несучасні. У гардеробі керівника повинне бути кілька видів костюмів [49, 22].

Діловий костюм допускає більш вільні сполучення. Необхідно враховувати гаму квітів. Краще сполучення – відтінки коричневого і синього кольорів, що додають виглядові керівника авторитетність. Найпростіша реалізація такого сполучення – у краватках. Для виступу на серйозних нарадах, коли треба максимально привернути увагу, виділитися серед інших, краще надягти синій костюм, білу сорочку і червону краватку. Бляклі тони костюма і краватки не привернуть увагу і притуплять інтерес до виступаючого. При тривалому виступі яскраві тони і деталі одягу викликають наростаюче роздратування [11, 56].

Важливим фактором формування позитивного іміджу організації є високий рівень лояльності персоналу (ототожнення себе з організацією, а не організації з собою). Цьому дуже сприяють проведення корпоративних свят (професійне свято, день народження закладу), метою яких є відчуття у персоналу гордості за свій заклад та задоволення від роботи в такій установі, видання корпоративної газети як ефективного засобу розвинення корпоративного духу. Крім цього, це дуже ефективний метод боротьби із чутками, що можуть бути серйозним дестабілізуючим фактором. Саме ця проблема, на жаль, дуже актуальна в жіночих колективах, яким по суті і є освітня установа [77, 15].

Важливе значення для створення позитивного іміджу організації має здійснення зворотного зв’язку як процесу взаємодії з родиною, вивчення її точки зору з метою врахування в наступній роботі і, як наслідок, подальшого розвитку організації.

У педагогічний сфері напрацьовано багато методів здійснення зворотного зв’язку. Ось деякі з них.

По-перше, це щомісячні інформаційні листи, завдяки яким батьки мають можливість познайомитись із результатами освітнього процесу, запланованими екскурсіями тощо.

По-друге, анкетування, через яке вивчають точку зору батьків на роботу навчального закладу.

По-третє, спільні свята (дитина, викладач, батьки) де є можливість спілкуватися з родинами в неформальній обстановці і надавати їм можливість глибше познайомитись із педагогічним колективом.

Коли всі вищенаведені фактори існують у колективі, тане протистояння між освітнім закладом та батьками, і вони перетворюються на дружну команду, команду, що має єдину мету – дати нашим дітям можливість вирости вільними, гармонійно розвиненими особистостями, які напишуть сценарій нового життя про майбутнє нашої країни, про наше з вами майбутнє [19, 47].

Формування позитивного іміджу керівника багато в чому визначається його вмінням спілкуватися з підлеглими. Існує ряд перевірених прийомів. До їхнього числа відноситься прийом швидкого запам`ятовування імен і по батькові. Щоб швидко запам`ятати ім`я і по батькові, необхідно кілька разів повторити його вголос. Запам`ятовувати можна і по асоціації з іменами знайомих, видатних діячів і т.д. Можна думкою повторити про себе ім`я і по батькові або дати установку на запам`ятовування: «мені необхідно запам`ятати цю людину», «ця людина мені дуже потрібна» і т.д.

Отже, важливим фактором формування позитивного іміджу керівника є ефект сприйняття його підлеглими.

Ефекти сприйняття – це психологічні особливості, у силу яких ми сприймаємо людину або відносимося до неї певним чином. Існує багато прикладів, коли люди блискуче роблять свою справу, але в багатьох інших областях виявляються безпомічними.

Необхідно підкреслити, що за всіх часів цінувалися і будуть цінуватися такі якості керівника, як:

1. Чесність, порядність, принциповість. Ці якості відзначаються в першу чергу і є основою для будь-якої оцінки керівника і створення його іміджу;

2. Справедливість, повага до інших людей, уміння тримати своє слово, обов’язковість, доброзичливість, привітність, стриманість і урівноваженість. Ці якості безпосередньо зв`язані з психологічним кліматом у колективі і визначають взаємини між керівником і підлеглими;

3. Об’єктивність, організованість, дисциплінованість.

Отже, узагальнимо, що ланка «імідж керівника – імідж організації» нагадує, що керівник є головним представником своєї установи і саме через його імідж оточуючі оцінюють всю організацію та складають уявлення про неї в цілому. Позитивний ефект від індивідуального іміджу поширюється на уявлення про всю організацію і створює її імідж. Імідж організації певною частиною визначається тим, як керівник може її презентувати. Отже індивідуальна презентація переплітається з організаційною презентацією. Тому цілеспрямоване створення іміджу повинно враховувати ще й представницьку функцію керівника, здійснення якої є потрібним для успішної діяльності всієї організації.