1.3. Підходи, принципи та методи дослідження

Методи наукових досліджень – це ті прийоми і способи, за допомогою яких вчені одержують достовірні відомості, використовувані далі для побудови наукових теорій і вироблення практичних рекомендацій [5].

Методологічну основу дослідження склали аксіологічний і гуманістичний підходи, що є найбільш загальними стосовно гуманістичної проблематики, що розглядають людину як вищу цінність соціального розвитку й що дозволяють вивчати процес формування іміджу керівника з погляду його гуманізації (В.Петровський, І.Котова, В.Сластьонін та ін.); провідні методологічні принципи (детермінізм, розвиток, єдність свідомості й діяльності), що дозволяють розглядати імідж як динамічне утворення, що формується в професійній діяльності в єдності з розвитком особистості (Б.Анан’єв, А.Леонт’єв, C.Рубінштейн та ін.).

Одна з важливих особливостей наукового пізнання в порівнянні з буденним полягає в його організованості і використанні цілого ряду методів дослідження. Під методом при цьому розуміється сукупність прийомів, способів, правил пізнавальної, теоретичної та практичної, перетворюючої діяльності людей. Ці прийоми, правила в кінцевому рахунку встановлюються не довільно, а розробляються, виходячи з закономірностей самих досліджуваних об’єктів.

Тому методи пізнання настільки ж різноманітні, як і сама дійсність. Дослідження методів пізнання і практичної діяльності є завданням особливої дисципліни – методології [12].

При всій відмінності і різноманітті методів вони можуть бути розділені на кілька основних груп:

1. Загальні, філософські методи, сфера застосування яких найбільш широка. До їх числа належить і діалектико-матеріалістичний метод.

2. Загальнонаукові методи, що знаходять застосування у всіх або майже у всіх науках. І своєрідність і відмінність від загальних методів в тому, що вони знаходять застосування не на всіх, а лише на певних етапах процесу пізнання. Наприклад, індукція відіграє провідну роль на емпіричному, а дедукція – на теоретичному рівні пізнання, аналіз переважає на початковій стадії дослідження, а синтез – на заключній і т. д. При цьому в самих загальнонаукових методах знаходять, як правило, свій вияв і заломлення вимоги загальних методів.

3. Приватні або спеціальні методи, характерні для окремих наук або областей практичної діяльності. Це методи хімії або фізики, біології чи математики, методи металообробки або будівельної справи.

4. Нарешті, особливу групу методів утворюють методики, що представляють собою прийоми і способи, що виробляються для вирішення якоїсь особливої, приватної проблеми. Вибір вірної методики – важлива умова успіху дослідження.

Для рішення поставлених у дипломній роботі завдань у роботі використовувалися як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження: теоретичний аналіз (у розділах 1 та 2 для з’ясування дефініції «імідж», «імідж керівника», «професійний імідж», «соціальний імідж»), зіставлення й узагальнення результатів досліджень по проблемі іміджу (у висновках та узагальненнях до розділів 1 та 2), тестування і анкетування (у розділі 3 при аналізі іміджу керівника досліджуваного навчального закладу).

Серед усього масиву діагностичних методів ми обрали наступні методи дослідження:

1. Тестування, як той метод, який є найпридатнішим – не насторожує, не втомлює. Достовірність результатів дослідження зумовлюється [13, 45]:

1. Валідністю, надійністю і апробацією стандартизованих методик.

2. Сукупністю діагностичних методик, що використані.

3. Статистичною обробкою результатів діагностування.

Будемо використовувати у третьому розділі дослідження при аналізі іміджу керівника досліджуваного навчального закладу.

2. Опитування.

Опитування являє собою метод, при використанні якого людина відповідає на ряд запитань.

Будемо використовувати усне та письмове опитування.

Усне опитування застосовується в тих випадках, коли бажано вести спостереження за поведінкою і реакціями людини, яка відповідає на запитання. Цей вид опитування дозволяє глибше, ніж письмовий, проникнути в психологію людини, проте потребує спеціальної підготовки, навчання і, як правило, великих витрат часу на проведення дослідження. Відповіді, одержувані при усному опитуванні, істотно залежать від особистості тієї людини, яка веде опитування, від індивідуальних особливостей того, хто відповідає на питання, і від поведінки обох осіб у ситуації опитування.

Письмове опитування дозволяє охопити більшу кількість людей. Найбільш поширена його форма – анкета. Але її недоліком є те, що, застосовуючи анкету, не можна заздалегідь врахувати реакції відповідаючого на зміст її питань і, виходячи з цього, змінити їх.

4. Анкетне дослідження – один із способів психологічного опитування. За допомогою анкетування досліджуються літературні, мистецькі, спортивні, професійні інтереси та уподобання, мотиви, ставлення до вибору дій, вчинків, різновидів праці, до тих чи інших переживань, їх оцінювання. Будемо використовувати у третьому розділі дослідження при аналізі іміджу керівника досліджуваного навчального закладу.

Отже, можемо узагальнити, що основними методами дослідження у дипломній роботі будуть виступати тестування та опитування.

Що стосується принципів нашого дослідження, то варто зазначити, що до загальнонаукових принципів дослідження належать: об'єктивності, історизму, принцип сходження від абстрактного до конкретного, взаємозв'язку історичного та логічного, загального зв'язку та розвитку, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний (пізнавальний), та ін.

Ми будемо спиратися на принцип об'єктивності, оскільки наше дослідження повинно бути абсолютно безпристрасним. На його виконання не повинні впливати загальні враження про досліджуваного керівника; симпатії або навпаки, антипатії, власний настрій чи стан.