3. Обліковий ринок(ор) і його особливості

Обліковий Ринок — частина грош. ринку, де корот­кострокові грош. ресурси перерозподіляються між креди­тними інститутами шляхом купівлі-продажу векселів і ЦП з терміном погашення до 1 року.

Виникнення ОР повязують з бурхливим розвитком торгівлі і банківської справи у 20ст. Його основа – це облікові і переоблікові операції банків (купівля-продаж осн. першокласних комерційних векселів для мобілізації коштів, отримання при­бутку, інвестування, регулювання ліквідності тощо).

З кінця 19 ст. отримав розвиток ринок короткострокових казначейських векселів, які викуповуються для фінан-ня держ-го боргу, їх продають і купують із дисконтом. Поняття облікового ринку у деяких країнах поширюється також на операції з держ. облігагаціями до погашення яких залишилося не більше 5 років.

Облікові ставки значною мірою визначаються ставкою ЦБ, оскільки останній регулює операції гро­ш. ринку і розмір грош. маси, що знаходяться в обі­гу. Операції на ОР мають велике значення для управління держ. боргом.

До інституційної структури ОР входять такі елементи:

•центральний банк (НБУ);

•комерційні банки;

•спеціальні кредитні інститути, кошти яких формуються за рахунок залучення онкольних кредитів і 7-денних позик банків під ЦП.

Велике значення на обліковому ринку мають: онкольний та вексельний кредити.

Онкольний кредит — короткостр. кредит, який погашається на першу вимогу. Він видається під забезпечення комерційними, казначейськими й іншими векселями, цінними паперами, товарами; погашається пози­чальником з попередженням за 2-7 днів. Онколь­ний кредит вважається найліквіднішою статтею активу банку після касової готівки. Відсоткові ставки за онкольними пози­ками нижчі порівняно з іншими видами позик.

ОР і його інститути допомагають під-вам здійснювати фінансування на основі короткострокового залучення капіталу, тобто вексельних кредитів. Вексельний кредит надається здебільшого постачальником.

Вексельний кредит - банківська операція з урахуван­ням дисконту векселів і видачі позик до запитання під забез­печення векселів. Врахування або дисконт векселів полягає в тому, що банк, придбавши вексель за іменним індосаментом негайно його оплачує пред'явникові, а платіж отримує тільки з настанням зазначеного у векселі терміну. За достроковий платіж банк отримує з номінальної суми векселя певну винагороду на свою користь, тобто вексель оплачується зі знижкою. Різниця між сумою, яку банк заплатив придбавши вексель і сумою, яку він отримує за цим векселем у термін платежу наз. зарахування чи дисконтом.

Основними інструментами на ОР є:

• банків­сякі;

• казначейські і комерційні векселі;

• інші види коротко­строкових зобов'язань.

На ОР обертається велика кіль­кість короткостр. ЦП, основні риси яких — це велика ліквідність і мобільність.

4. Міжбанківський ринок(мр) та операції, що здійснюються на мр

Міжбанківський Ринок — це частина ринку позикових капіталів (грош. ринку), де тимчасово вільні грош. ре­сурси кредитних інститутів залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі короткостр. міжбанк. депозитів на короткі терміни.

Найбільш поширені терміни депозитів — 1, 3, 6 місяців, а граничні — від одного дня до 2 років. Кошти МР викор. комерційними банками не лише для короткостр., але й середньостр. та довго­стр. активних операцій і регулювання балансів, відсоткові ставки, враховують витрати комерц. банків, кредитний ризик, що вони приймають на себе конюктуру ринку та інші фактори. Вони є базовими при розрахунку відсоткових ставок по іншим більш довгострокових кредитам на національних і міжнародних ринках позикових капіталів.

МР відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні нормальних умов формування грош. ринку. Він є суб’єктом держ-го регулювання, служить передаточним механізмом впливу держ-х органів на діяльність комерц. банків, стан грошово – кредитної, валютної сфери і безпосередньо на економіку країни в цілому.

Міжбанківські депозити пов’язані з активними, депозитними операціями банків, тобто вкладенням тимчасово – вільних коштів одних банків у інші кредитні установи, у тому числі центральний банк.

Міжбанк. кредити(МК) — одне з осн. джерел форму­вання банківських кредитів. Одержання кредитів в ін. бан­ках дає можливість банківським установам поповнювати влас­ні кредитні ресурси. При надлишку ресурсів банк розміщує їх на МР,а при нестачі — купує на ринку.

На практиці використовуються такі основні різновиди МК:

=> овердрафт за кореспондентськими рахунками: на від­повідному рахунку обліковуються суми дебетових і кредито­вих залишків на кореспондентських рахунках банків на кі­нець операційного дня;

=> овернайт — надані або отримані іншим банком. Вони надають­ся на термін не більше одного операційного дня, цей вид МК використо­вується для завершення розрахунків поточного дня;

В Україні суб'єктами МР є комерційні банки, які виступають у ролі фін. посередників при перерозподілі коштів і здійсненні платежів на фін. ринку. НБУ проводить операції з рефінансування комерц. банків. Кредитні ресурси надаються у вигляді прямих і ломбардних кредитів, переобліку векселів і проведення кредитних аукціонів. Ці операції проводяться тоді, коли комерц. банки зазнають труднощів і не можуть у короткий час залучити ресурси з інших джерел. НБУ відіграє роль кредитора останньої інстанції. Такі кредити короткострокові, видаються під високі відсотки і потребують забезпечення заставою. Комерційні банки, як економічно незалежні кредитні ін­ститути, самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за МК залежно від попиту і пропозиції на МР та рівня облікової ставки.