- •1.Держава:поняття а ознаки
- •2.Характеристика форм державного правління
- •3)Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4)Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •7. Поняття та ознаки,що характеризують норму права.Структура правової норми.
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •10)Межі дії нормативно-правових актів.
- •11.Систематизація законодавства:поняття,значення,форми
- •12.Поняття галузі права та правового інституту
- •13.Система права та система законодавства,їх співвідношення.
- •14.Поняття і форми реалізації права
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •17.Тлумачення правових норм:поняття,види та способи
- •18.Поняття і структура правовідносин
- •19.Юридичні факти:поняття,значення та види
- •20.Правомірна поведінка:поняття та її види
- •21.Правопорушення:поняття,ознаки та види
- •22) Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів
- •23)Юридична відповідальність:поняття ,мета і принципи
- •24)Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності
- •25) Шлюб: поняття, ознаки, умови, порядок укладання
- •26.Припинення та розірвання шлюбу
- •27. Майнові права і обов’язки подружжя
- •28)Особисті права і обов`язки подружжя.
- •30.Поняття ,предмет та метод цивільного права України
- •31) Об'єкти цивільно-правових відносин
- •§32. Суб'єкти цивільно-правових відносин,їх хар-ка
- •33.Фіз особи, як суб’єкти цивільного права України
- •34.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою:підстави,порядок та наслідки
- •35.Оголошення особи померлою:підстави,порядок та наслідки.
- •36) Юр.Особа
- •37) Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •38) Поняття та способи припинення юр.Осіб
- •39.Правочин:поняття,ознаки та види
- •41) Визначення правочинів недійсними та првові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42) Види недійсних правочинів:
- •43) Представництво, поняття, сфера та межі дії, види.
- •44) Поняття довіреності, форми і строк дії довіреності
- •45) Зобов’язання:поняття,структура та види
- •46) Процес укладення договору
- •48) Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50) Підстави та умови ц-п від-ті, збитки
- •51) Збитки:поняття та їх структура
- •52) Види цивільно-правової відповідальності
- •53.Поняття, предмет та метод трудового права Ураїни
- •54.Поняття,умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •56) Види змін умов труд.Договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору
- •4)Про розірвання трудового договору з ініціативи працівника,а також розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповновноваженого ним органом.
- •8)Припинення трудового договоруз працівником,направленим за постановою суду на примусове лікування.
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •60) Поняття і види робочого часу
- •61) Режим роботи і облік робочого часу.
- •62) Поняття та види часу відпочинку
- •63) Відпустки: поняття, види та порядок надання
- •64) Труд.Дисципліна, дисц.Від-ть, види дисц. Стягнень
- •65) Заохочення
- •68) Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •69) Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи,що розглядають справи про адміністративні правопорушення
- •71) Поняття і структура кримінального права України
- •73.Склад злочину та зміст його елементів
- •74.Покарання:поняття,його мета та види
- •75) Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння
- •76.Стадії вчинення умисного злочину
- •77) Поняття та види співучасті у злочині
22) Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів
Склад правопорушення - сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Склад правопорушення криє в собі: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону. Об'єкт правопорушення - ті суспільні відносини, які охороняються нормами права і на яких посягає дане правопорушення. В юридичній літературі розглядають загальний, родовий, видовий та безпосередній об'єкт. Об'єктивна сторона правопорушення - зовнішній акт суспільне небезпечного діяння, яке посягає на охоронюваний нормами права об'єкт, завдає йому шкоди чи створює загрозу заподіяння шкоди. Ознаки об'єктивної сторони правопорушення - дія чи бездіяльність, суспільне небезпечні та шкідливі наслідки, причинний зв'язок між ними, місце, час, спосіб, засоби, обставини та умови скоєння правопорушення. Суб'єкт правопорушення - індивід чи колектив людей. Індивідуальний суб'єкт - це фізична особа, що є осудною і досягла певного віку. Фізичних осіб поділяють на громадян, осіб без громадянства, іноземних громадян. Розглядають також приватну особу, службову особу, спеціальний суб'єкт. Осудність фізичної особи характеризується тим, що вона розуміє характер своїх дій і може керувати ними. Колективним суб'єктом правопорушення можуть бути юридична особа, державний орган, громадська організація тощо, дії яких зв'язані з колективним винесенням рішень. Суб'єктивна сторона правопорушення - внутрішня психічна діяльність особи, зв'язана зі скоєнням правопорушення. Ознаками суб'єктивної сторони правопорушення є провина, мотив і мета правопорушника. Під провиною слід розуміти психічне ставлення особи до скоєного нею суспільне небезпечного діяння і суспільне небезпечних наслідків у формі наміру та необережності.
23)Юридична відповідальність:поняття ,мета і принципи
Юридична відповідальність — це передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) зазнання особою втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення.
Мета юридичної відповідальності — вияв її соціальної необхідності та ефективності.
Розрізняють такі види мети юридичної відповідальності: загальну превенцію правопорушення; покарання правопорушника; вплив на свідомість правопорушника; моральну перебудову особи; формування в людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну поведінку надалі; виховний вплив на інших людей з метою попередження правопорушень з їхнього боку.
Мета юридичної відповідальності своєю чергою визначає її функції. Функції юридичної відповідальності — головні напрямки юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб'єктів права, що скоїли чи можуть скоїти правопорушення.
Розрізняють такі види функцій юридичної відповідальності: превентивну (попереджувальну); виховну; репресивну (каральну); компенсаційну (поновлювальну); сигналізаційну (інформаційну).
Принципи юридичної відповідальності — це незаперечні вихідні вимоги, що ставляться до правопорушників і дозволяють забезпечувати правопорядок у суспільстві. Вони є різновидом міжгалузевих принципів права, відображають його глибинні усталені закономірні зв'язки. Юридична відповідальність ґрунтується на принципах:
1) законності —полягає у тому, що юридична відповідальність:
• настає за діяння, передбачені законом; застосовується в суворій відповідності з визначеним законом порядком;
• припускає наявність складу правопорушення (тобто наявність протиправного, винного діяння);
• настає лише перед передбаченими законом компетентними органами;
• припускає конституційність закону, що встановлює міру відповідальності.
Незнання законів не звільняє від відповідальності (ст. 68 Конституції України);
2) обґрунтованості — виражається в:
• установленні самого факту вчиненого правопорушником протиправного діяння як об'єктивної істини;
• встановленні інших юридичне значущих фактів, пов'язаних з висновками про факт і суб'єкта правопорушення;
3) доцільності —полягає у відповідності обраного заходу впливу на правопорушника цілям юридичної відповідальності (захистити правопорядок, виховати поважне ставлення до права).
Цей принцип вимагає:
• індивідуалізації державно-примусових заходів залежно від тяжкості правопорушення і властивостей правопорушника як особи відповідальності (ст. 61 Конституції України: «Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер»);
• пом'якшення і навіть відмова від застосування заходів відповідальності за наявності можливості досягти її мети іншим шляхом;
4) невідворотності — полягає в:
• неминучості настання відповідальності правопорушника;
• оперативності застосування заходів відповідальності за вчинені правопорушення;
• професіоналізмі і добросовісності діяльності правоохоронних органів;
• ефективності заходів, застосовуваних до правопорушників;
5) своєчасності — означає
• можливість притягнення правопорушника до відповідальності протягом строку давності, тобто проміжку часу, не занадто віддаленого від факту правопорушення.
Для адміністративних і дисциплінарних проступків установлений строк давності в кілька місяців, для кримінальних злочинів — від одного року до 10-15 років (залежно від тяжкості злочину і обставин справи). Виконання вироку, що вступив у законну силу, або постанови про накладення адміністративного стягнення також обмежено строком давності. Майнова відповідальність здійснюється в межах строку задавнення позову;
6) справедливості — виявляється в такому.
• кримінальне покарання не встановлюється за проступки;
• при встановленні заходів покарання і стягнення не повинно принижуватися людська гідність;
• зворотної дії в часі не має закон, що встановлює відповідальність або посилює (але не пом'якшує) її;
• за одне правопорушення встановлюється тільки одне покарання.
«Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення» (ст. 61 Конституції України).