![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Держава:поняття а ознаки
- •2.Характеристика форм державного правління
- •3)Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4)Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •7. Поняття та ознаки,що характеризують норму права.Структура правової норми.
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •10)Межі дії нормативно-правових актів.
- •11.Систематизація законодавства:поняття,значення,форми
- •12.Поняття галузі права та правового інституту
- •13.Система права та система законодавства,їх співвідношення.
- •14.Поняття і форми реалізації права
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •17.Тлумачення правових норм:поняття,види та способи
- •18.Поняття і структура правовідносин
- •19.Юридичні факти:поняття,значення та види
- •20.Правомірна поведінка:поняття та її види
- •21.Правопорушення:поняття,ознаки та види
- •22) Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів
- •23)Юридична відповідальність:поняття ,мета і принципи
- •24)Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності
- •25) Шлюб: поняття, ознаки, умови, порядок укладання
- •26.Припинення та розірвання шлюбу
- •27. Майнові права і обов’язки подружжя
- •28)Особисті права і обов`язки подружжя.
- •30.Поняття ,предмет та метод цивільного права України
- •31) Об'єкти цивільно-правових відносин
- •§32. Суб'єкти цивільно-правових відносин,їх хар-ка
- •33.Фіз особи, як суб’єкти цивільного права України
- •34.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою:підстави,порядок та наслідки
- •35.Оголошення особи померлою:підстави,порядок та наслідки.
- •36) Юр.Особа
- •37) Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •38) Поняття та способи припинення юр.Осіб
- •39.Правочин:поняття,ознаки та види
- •41) Визначення правочинів недійсними та првові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42) Види недійсних правочинів:
- •43) Представництво, поняття, сфера та межі дії, види.
- •44) Поняття довіреності, форми і строк дії довіреності
- •45) Зобов’язання:поняття,структура та види
- •46) Процес укладення договору
- •48) Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50) Підстави та умови ц-п від-ті, збитки
- •51) Збитки:поняття та їх структура
- •52) Види цивільно-правової відповідальності
- •53.Поняття, предмет та метод трудового права Ураїни
- •54.Поняття,умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •56) Види змін умов труд.Договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору
- •4)Про розірвання трудового договору з ініціативи працівника,а також розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповновноваженого ним органом.
- •8)Припинення трудового договоруз працівником,направленим за постановою суду на примусове лікування.
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •60) Поняття і види робочого часу
- •61) Режим роботи і облік робочого часу.
- •62) Поняття та види часу відпочинку
- •63) Відпустки: поняття, види та порядок надання
- •64) Труд.Дисципліна, дисц.Від-ть, види дисц. Стягнень
- •65) Заохочення
- •68) Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •69) Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи,що розглядають справи про адміністративні правопорушення
- •71) Поняття і структура кримінального права України
- •73.Склад злочину та зміст його елементів
- •74.Покарання:поняття,його мета та види
- •75) Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння
- •76.Стадії вчинення умисного злочину
- •77) Поняття та види співучасті у злочині
61) Режим роботи і облік робочого часу.
Режим та облік робочого часу. Режим робочого часу визначає:
-п'ятиденний і шестиденний робочий тиждень і тривалість щоденної
роботи, кількість робочих днів на тиждень чи інший період;
час початку й закінчення робочого дня;
час і тривалість обідньої перерви, кількість змін упродовж обліко
вого періоду, тривалість і правила чергування змін.
Режимом робочого часу в трудовому праві вважається розподіл робочого часу протягом конкретного календарного періоду.
Облік робочого часу - це фіксування відомостей про явку працівників на роботу і виконання ними встановленої тривалості робочого часу. Облік робочого часу ведеться в табелях встановленої форми. У складі відпрацьованого працівником часу окремо враховуються надурочні роботи, чергування, відрядження тощо. При підсумовуваному обліку робочого часу норма робочого часу визначається шляхом множення тривалості робочого дня на число робочих днів за календарем, що припадають на обліковий період. При неповному місяці роботи (наприклад, у разі хвороби, відпустки) від встановленої місячної норми віднімаються робочі години, що припадають на дні відсутності на роботі. Тривалість робочої зміни при підсумовуваному обліку робочого часу може збільшуватися, але не більш ніж до 10 годин. При підсумовуваному обліку робочого часу можлива переробка двох видів. Переробка понад норму годин і водночас понад встановлений графік є надурочною роботою і компенсується підвищеною оплатою. Переробка понад норму годин, але відповідно до встановленого графіка не визнається надурочною роботою. Переробка за графіком компенсується не підвищеною оплатою, як надурочна робота, а додатковими днями відпочинку. У трудовому договорі не встановлюється конкретна тривалість робочого часу. Передбачається лише, що наймач вправі залучати працівника "за викликом" у разі необхідності з зазначенням або без зазначення тривалості робочого дня. У цьому випадку заробітна плата залежить від фактично відпрацьованих годин.
62) Поняття та види часу відпочинку
Час відпочинку - час, протягом якого працівник є вільним від виконання трудових обов'язків і вправі використовувати його на власний розсуд.
Види часу відпочинку:
— перерви протягом робочого дня (зміни);
— вихідні дні (щотижневий відпочинок);
— святкові і неробочі дні;
— відпустки.
Перерва для відпочинку і харчування надається тривалістю не більше 2 годин. Така перерва повинна надаватись, як правило, через 4 години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. Перерви для відпочинку і харчування не включаються в робочий час і не оплачуються.
При роботі на відкритому повітрі в холодну пору року за рішенням роботодавця встановлюються перерви для обігрівання. При цьому власник або уповноважений ним орган узгоджує з профспілковим комітетом кількість і тривалість таких перерв, а також обладнання місць обігрівання.
Жінкам, котрі мають дітей віком до 1,5 року також надаються додаткові перерви для годування дитини. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) — його тривалість повинна бути не менш як 42 години. При 5-денному робочому тижні працівникам надається 2 вихідних дні на тиждень, як правило, підряд - в суботу і неділю. При режимі 6денного робочого тижня працівникам надається 1 вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства. Коли працівника відправляють у відрядження у вихідний день, йому після повернення з відрядження надається інший день відпочинку. Відповідно до КЗпП робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається з дозволу профспілкового комітету в наступних виняткових випадках:
1)для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
2) для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна;
3) для виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу. Робота у вихідний день компенсується за згодою працівника і власника наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. До робіт у вихідні дні забороняється залучати працівників, яким не виповнилось 18 років ,вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років. Правило про неприпустимість залучення до роботи в дні щотижневого відпочинку не застосовується до працівників безперервно діючих підприємств, а також тих підприємств, установ, які повинні обов'язково працювати саме в загальновстановлений день відпочинку (напр., музеї, театри).
Святкові і неробочі дні. Законодавством України про працю передбачені святкові дні, робота в які не проводиться:
1 січня - Новий рік,7 січня - Різдво Христове;8 березня - Міжнародний жіночий день;9 травня - День Перемоги;28 червня - День Конституції України;24 серпня - День незалежності України.
Робота також не провадиться і в дні релігійних свят(Пасха).Особам, які сповідують відповідні релігії, надається до 3 днів відпочинку протягом року для святкування їхніх великих свят з відпрацюванням за ці дні.
Робота у вихідні дні сплачується в підвищеному розмірі чи за бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Відпустки-час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і зарплати.