![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Держава:поняття а ознаки
- •2.Характеристика форм державного правління
- •3)Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4)Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •7. Поняття та ознаки,що характеризують норму права.Структура правової норми.
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •10)Межі дії нормативно-правових актів.
- •11.Систематизація законодавства:поняття,значення,форми
- •12.Поняття галузі права та правового інституту
- •13.Система права та система законодавства,їх співвідношення.
- •14.Поняття і форми реалізації права
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •17.Тлумачення правових норм:поняття,види та способи
- •18.Поняття і структура правовідносин
- •19.Юридичні факти:поняття,значення та види
- •20.Правомірна поведінка:поняття та її види
- •21.Правопорушення:поняття,ознаки та види
- •22) Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів
- •23)Юридична відповідальність:поняття ,мета і принципи
- •24)Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності
- •25) Шлюб: поняття, ознаки, умови, порядок укладання
- •26.Припинення та розірвання шлюбу
- •27. Майнові права і обов’язки подружжя
- •28)Особисті права і обов`язки подружжя.
- •30.Поняття ,предмет та метод цивільного права України
- •31) Об'єкти цивільно-правових відносин
- •§32. Суб'єкти цивільно-правових відносин,їх хар-ка
- •33.Фіз особи, як суб’єкти цивільного права України
- •34.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою:підстави,порядок та наслідки
- •35.Оголошення особи померлою:підстави,порядок та наслідки.
- •36) Юр.Особа
- •37) Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •38) Поняття та способи припинення юр.Осіб
- •39.Правочин:поняття,ознаки та види
- •41) Визначення правочинів недійсними та првові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42) Види недійсних правочинів:
- •43) Представництво, поняття, сфера та межі дії, види.
- •44) Поняття довіреності, форми і строк дії довіреності
- •45) Зобов’язання:поняття,структура та види
- •46) Процес укладення договору
- •48) Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50) Підстави та умови ц-п від-ті, збитки
- •51) Збитки:поняття та їх структура
- •52) Види цивільно-правової відповідальності
- •53.Поняття, предмет та метод трудового права Ураїни
- •54.Поняття,умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •56) Види змін умов труд.Договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору
- •4)Про розірвання трудового договору з ініціативи працівника,а також розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповновноваженого ним органом.
- •8)Припинення трудового договоруз працівником,направленим за постановою суду на примусове лікування.
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •60) Поняття і види робочого часу
- •61) Режим роботи і облік робочого часу.
- •62) Поняття та види часу відпочинку
- •63) Відпустки: поняття, види та порядок надання
- •64) Труд.Дисципліна, дисц.Від-ть, види дисц. Стягнень
- •65) Заохочення
- •68) Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •69) Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи,що розглядають справи про адміністративні правопорушення
- •71) Поняття і структура кримінального права України
- •73.Склад злочину та зміст його елементів
- •74.Покарання:поняття,його мета та види
- •75) Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння
- •76.Стадії вчинення умисного злочину
- •77) Поняття та види співучасті у злочині
46) Процес укладення договору
Договір вважається укладеним, якшо сторони в належній формі погодили між собою його істотні умови. Погодження цих умов відбувається в процесі переговорів, які передують укладенню договору.
Укладення договору як спільного юр.акта його учасників, погодження між ними умов договору відбувається у два етапи:
внесення пропозиції однією стороною укласти договір (оферти);
прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальний порядок укладення договорів регулюється ст.38-650 ЦК Переговори починаються з пропозиції укласти договір, яку одна сторона робить іншій. Така пропозиція, що знаходить своє вираження у запропонованому проекті договору, наз. оферmою, а особа, яка з нею звертається - оференmом. Ініціатором оферти є, як правило, сторона, яка надає послуги, речі (продавець, постачальник, підрядник). Щоб пропозиція укласти договір вважалася офертою, вона повинна відповідати певним умовам:
в ній мають міститися всі істотні умови майбутнього договору, щоб сторона, яка отримала пропозицію, зрозуміла про що йдеться. Якщо пропозиція таких умов не містить, то вона є не офертою, а лише викликом на оферту, який ні до чого не зобов'язує;
оферта має бути адресована конкретній особі. Тому різного роду об'яви, реклами, прайс-листи не можуть визнаватися офертою, це лише пропозиції невизначеному колу осіб зробити оферту.
Для укладення договору однієї оферти замало, необхідно, щоб особа, якій була адресована оферта, дала згоду прийняти пропозицію. Відповідь про прийняття пропозиції має назву акцеnт. Акцептантом може бути лише та особа, якій була адресована оферта.
Акцепт повинен бути повним і безумовним. Якщо сторона погоджується в цілому з пропозицією, але бажає внести в умови договору деякі корективи, скажімо зазначає, що поставку продукції бажано здійснювати автомобільним транспортом, не поквартально, а помісячно, то така відповідь не є акцептом, а є новою офертою.
Вимоги щодо форми договору відповідають загальним правилам щодо вчинення правочинів. Договір може укладатись в усній, письмовій формі чи завдяки вчиненню конклюдентних дій. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Слід зазначити, що загальне правило вимагає укладення договору між юр.особами та між юр.і фіз.особою в письмовій формі. Виняток становлять договори, що виконуються одночасно з укладенням договору. Договір може бути укладений як через складання єдиного документа, так і через обмін листами, факсовими повідомленнями, телеграмами та іншим, підписаними тією особою, від якої вони надійшли.
48) Способи забезпечення виконання зобов’язань
Зобов’язання є правовідносинами, тому вони охороняються засобами примусового хар-ру. Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник зобов’язаний передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Формами неустойки є шграф і пеня. Штраф – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного аюо неналежно виконаного зобов’язання. Пеня – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі, а кредитора, отримавши неустойку, не позбавляється права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань.
Порука – це односторонній, консенсуальний договір, за яким третя особа бере на себе повну або часткову відповідальність за невиконання або неналежне виконання боржником його зобов’язання перед кредитором. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором іншої особи за належне виконання нею свого обов’язку. До поручителя, який виконав зобов’язання, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Боржник, який виконав забеспечене порукою зобов’язання, має негайно повідомити про це поручителя.
Гарантія являє собою зобов’язання, за яким одна організація (гарант) зобов’язується нести майнову відповідальність перед кредитором за належне виконання зобов’язання боржником. При гарантії беруть участь 3 особи: кредитор, боржник і гарант. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше, і діє протягом строку на який вона видана. Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант має право відмовити кредиторові у задоволенні його вимоги, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії. Обов’язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на чку видано гарантію.
Під заставою розуміється як безпосередня передача, так і інше виділення боржником певного свого майна кредитору для забезпечення таким чином взятих зобов’язань, гарантування можливості задоволення кредитором своєї вимоги за рахунок цього майна, переважно перед іншими кредиторами. Предметом застави може бути будь-яке майно, відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Існують 2 види застав: іпотека – застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця; заклад – застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя (3 особи).
Особливість притримання як виду забезпечення виконання зобов’язання, полягає у тому, що кредитору надане право утримувати річ боржника до виконання останнім зобов’язання.