Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРАВО ТЕОРИЯ часть1.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
18.12.2018
Размер:
195.73 Кб
Скачать

7. Поняття та ознаки,що характеризують норму права.Структура правової норми.

Норма права – це формально обов’язкові правила фіз поведінки, які мають заг характер, встановлюються або санкціоновуються державою з метою регулювання сусп відносин і забезпечуються її організаційною, виховною та примусовою діяльністю.Ознаки правових норм:

1) виникають разом із виникненням держ;

2)встановлюються чи санкціонуються держ;

3)виражають волю керівної частини с-ва;

4)утворюють єність (систему права);

5)формулюють правила поведінки у вигляді прав та обов’язків;

6) формально визначені за змістом; мають певні форми зовн. виразу і точно визн. межі дії.

Норма права – це формально обов’язкові правила фізичної поведінки, які мають загальний характер, встановлюються або санкціонуються державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечуються її організаційною, виховною та примусовою діяльністю. До ознак правових норм відносять такі: 1) виникають разом із виникненням держави; встановлюються чи санкціонуються державою; виражають волю керівної частини с-ва; утворюють внутрішньоузгоджену цілісність, єдність (систему права); існують у суспільстві як одна система норм; формулюють правила поведінки у вигляді прав та обов’язків; правила поведінки формально визначені за змістом; мають певні форми зовнішнього виразу і точно визначають межі дії.

8.Поняття джерела права та їх система

Джерела права-це способи зовнішнього вираження й закріплення юридичних норм.

До джерел права належать:

Правовий звичай — звичаєве правило поведінки, яке санкціонується та забезпечується державою. Значна роль належала правовим звичаям у рабовласницькому суспіль­стві, в умовах феодалізму.

Правовий (судовий чи адміністративний) прецедент — рішення компетентного органу держави, якому надалі на­дається формально обов'язковість при розв'язанні в май­бутньому всіх аналогічних судових чи адміністративних справ.

Нормативно-правовий договір — письмовий документ, в якому правила поведінки у відносинах між собою встановлюють кілька суб'єктів (учасників договору). Наприклад, колек­тивний договір у трудових правовідносинах, договір про утворення федерації у державно-правових відносинах. Це продукт узгодження, компромісу сторін, який містить пра­вила, обов'язкові для його учасників.

Міжнародно-правові акти — норми міжнародного спів­товариства, які за згодою держави поширюються на її територію.

Нормативно-правовий акт — письмовий документ дер­жавного органу, прийнятий в межах компетенції цього органу. Це найпоширеніше джерело права, основа, а іноді майже єдина форма права в багатьох державах, у тому числі в Україні.

10)Межі дії нормативно-правових актів.

Закон, як і будь-який нормативно-правовий акт, має межі своєї дії в трьох «вимірах»:

1) у часі, тобто обмежений періодом дії, коли закон має юри­дичну чинність;

2) у просторі, на який поширюється дія закону;

3) за колом осіб, які підпадають під вплив закону: на основі закону у них виникають юридичні права і обов'язки.

Початковим і кінцевим моментами дії закону в часі є вступ закону в дію і припинення дії закону. Слід відрізняти момент (день) вступу закону в дію від моменту (дня) набуття ним юри­дичної сили. Закон набуває юридичної сили у день його ухва­лення, тобто підписання закону.

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб по­ширюється загальне правило: закон діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на які він розрахований.

Усі особи:• громадяни держави;• іноземці;• особи без громадянства (апатриди);• особи з подвійним громадянством (біпатриди);• усі внутрішньодержавні, спільні, іноземні, міжнародні ор­ганізації, які не користуються правом екстериторіальності.

Дія нормативно-правового акта у просторі може бути терито­ріальною і екстериторіальною.

Територіальна дія нормативно-правового акта окреслена те­риторією держави (Україна) або окремого регіону (Крим) і ви­значається державним суверенітетом.

Під територією держави розуміється її:

• суходольний простір — земна територія;• водний простір — внутрішні води усередині державних меж і територіальні води в межах 12 морських миль;• повітряний простір над державними межами — на висоті до 35 кілометрів;• надра;• військові і торговельні судна у відкритому морі;• повітряні кораблі, що знаходяться в польоті за межами України;• космічні об'єкти під прапором і гербом держави;• трубопроводи;• підводні кабелі і нафтові морські вишки;• території дипломатичних представництв і консульств за кордоном.